ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 січня 2007 року                                                                                                           м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                                                   Обрізко І.М.

суддів:                                                                                                     Онишкевича Т.В.

                                                                                                                  Улицького В.З.

за участю секретаря - Фацієвича М.Р.

представника відповідача - Ковальчук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2007 року в справі №2-а-68/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці про зобов'язання призначити пенсію як державному службовцю ,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася 04.06.2007 року в місцевий суд з позовом у яком просить зобов'язати відповідача призначити їй пенсію як державному службовцю з моменту виходу на пенсію та зробити перерахунок обґрунтовуючи це тим, що з 06.09.1979 по 12.10.2000 рік вона працювала інспектором спецвідділу установи МХ 324/98, а потім в перейменованій установі Шепетівська виправна колонія № 98.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України за № 953-р від 28.12.1994 року, з 01.03.1995 року означена посада була зарахована до категорії державних службовців, що було також відображено в наказі по колонії за №18 - к від 23.03.1995 року. На час її звільнення з колонії, стаж роботи склав 21 рік 01 місяць 06 днів, а загальний більше 30 років.

Вона вважає, що має право на пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», однак в призначенні їй подібної було відмовлено відповідачем.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2007 року позов задоволено. Суд виходив з того, що посади і робота на яких працювала позивачка зараховуються до стажу державної служби, тому такий у ОСОБА_1 складає більше 20 років, а отже їй слід призначити пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» як державному службовцю з моменту виходу на пенсію, провівши відповідний перерахунок.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці подало апеляцію в якій із-за порушення судом матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та в позові відмовити.

Покликання маються на те, що позивачка на час досягнення пенсійного віку не працювала на державній службі, тому для визначення її права на пенсію державного службовця слід мати 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а її посаду тільки вперше було віднесено до подібних з 28 грудня 1994 року, тому у неї не достатньо стажу державного службовця.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 з 06.09.1979 по 12.10.2000 рік працювала інспектором спецвідділу установи МХ 324/98, яка в подальшому перейменована на Шепетівську виправну колонію № 98. Стаж її роботи складав на час виходу на пенсію 21 рік 01 місяць 06 днів.

У відповідності до ст.25 Закону України «Про державну службу», віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним органом.

На виконання вимог даного закону Кабінет Міністрів України розпорядженням від 06.05.2001 року за № 174-р відніс до сьомої категорії посад державних службовців посади спеціалістів кримінально-виконавчої системи (установи виконання покарань), які не мають спеціальних знань.

Згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» особи мають право на одержання пенсії державних службовців, які на час досягнення пенсійного віку не працювали на державній службі та мають 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Місцевий суд проаналізувавши вказані норма та взявши до уваги наказ по ВК №98 від 23.03.1995 року №18-к, Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМ України від 03.05.1994 року за № 283 прийшов до вірної позиції, що стаж державної служби ОСОБА_1 складає більше 20 років, а звідси остання має право претендувати на пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» як державному службовцю з моменту виходу на пенсію з відповідним її перерахунком.

Доводи апелянта, що стаж державної служби у позивачки не є достатнім із-за віднесення посад на яких вона працювала до подібних лише з 28 грудня 1994 року, тому з цього часу нібито має і відраховуватись стажу державного службовця не є аргументовані, позаяк в постанові Кабінету Міністрів України за №878-94-п від 28.12.1994 року означеного не передбачено, а з огляду на ч.1ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                                                                Обрізко І.М.

Судді                                                                                                             Онишкевич Т.В.

                                                                                                                       Улицький В.З.