28.04.2011

справа № 2-1711/11

категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 року                         Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:                                  

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

                                                     В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому, посилаючись на статті 181-183 Сімейного кодексу України, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 50% від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 23.02.2011 року й до досягнення дитиною повноліття. Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач є батьком їх сумісної дитини, який є інвалідом з дитинства, проте, у добровільному порядку відмовляється надавати належну матеріальну допомогу на його утримання, у зв’язку з чим, вона, як мати, на утриманні якої знаходиться дитина, вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення коштів на утримання сина.

          Сторони у судове засідання не з’явилися, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Позивач на задоволенні позову наполягала, відповідач з позовом погодився.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 29.09.2003 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі. Від сумісного життя мають малолітню дитину –сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого у свідоцтві про народження записаний відповідач по справі –ОСОБА_2.

У теперішній час малолітній син проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою № 84, виданою 22.02.2011 року виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Нахімовського району м. Севастополя.

Відповідно до статей 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 179 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності на аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

При визначенні розміру аліментів суд на вимогу ст. 182 СК України  враховує стан здоров’я та матеріальне становище малолітньої дитини –сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, той факт, що він з дитинства є інвалідом та отримує державну соціальну допомогу,  стан здоров’я та матеріальне положення відповідача –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, той факт, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо розміру його доходів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, вимоги позивача стосовно мінімального розміру аліментів, які на її думку підлягають стягненню з ОСОБА_2 (не менше 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) є такими, що  не відповідають чинному законодавству.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується ухилення відповідача від добровільного утримання малолітньої дитини і того, що у відповідача відсутні інші зобов’язання по сплаті аліментів на дітей, непрацездатних дружини, батьків, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 50 % від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 23.02.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також,  крім отримання щомісячних витрат на утримання та виховання дитини, позивач не позбавлена права звернутись до суду з іншим позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (її хворобою), відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України.

Судові витрати за наслідком розгляду справи підлягають віднесенню на відповідача згідно з приписами ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 150, 181-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 27-31, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 50 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 23.02.2011 року й до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави, в сумі - 51,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в державний бюджет Нахімовського району м. Севастополя, в сумі - 120,00 грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                                      В.Є.Кравченко