Судове рішення #1635278
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ЛЬВІВСЬКИЙ    АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ    СУД

 

Головуючий 1 - ої інст. Юрків О.Р .                                                                                Рядок статзвіту №37

Франківський райсуд м. Львова                                                                                       Справа  № 22-а-2388/07

     Доповідач: Обрізко І.М.    

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                             

24 грудня 2007 року                                                                                                  м. Львів

Обрізко І.М., Онишкевича Т.В. Улицького В.З.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                           

суддів:                                                                                 

 

 

за участю секретаря - Ігнатищ М.В.

представників позивачки - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року по адміністративній справі № 2а-68/07 за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар», Франківської районної адміністрації міста Львова, ЛОДКБТІ та ЕО про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати довідку форми Ф-4, відшкодування моральної шкоди,-

 

в с т а н о в и л а :

 

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Франківської районної адміністрації міста Львова та ЛКП «Львівський ліхтар», далі ЛКП, у видачі довідки форми Ф-4 щодо зайнятих нею підвальних приміщень, вимагається зобов'язати відповідачів видати їй вказану довідку для подальшого оформлення права власності на зайняті підвальні приміщення і стягнути на її користь солідарно з відповідачів 10000 грн. моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовуються тим, що вона проживає АДРЕСА_1. Ще з 1944 року її сім'я фактично користується підвальними приміщеннями площею 9,1, 6,6 та 3,6 кв.м вказаного будинку, однак сторона відповідача безпідставно вважає, що зайняття їх відбулось самовільним шляхом. При проведенні приватизації квартири у правовстановлюючих документах неправомірно вказано площу підвалу 3 кв.м, на що спочатку уваги звернуто не було. Проте, дізнавшись про наміри ЛКП відібрати зайняті нею підвальні приміщення, вона звернулася в ЛОБТІ з наміром провести їх приватизацію. З цією метою, їй необхідно представити довідку за формою Ф-4, яку відповідачі незаконно відмовляють видавати, покликаючись на необхідність викупу згаданих приміщень. Такими неправомірними діями їй завдано значної моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 10000 грн.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що видання підприємством, яке здійснює обслуговування будинку довідки форми Ф-4 про склад сім'ї та займані приміщення передбачається виключно в процесі проведення первинної приватизації житла і є додатком до заяви про оформлення квартири у приватну власність. Позивачка ОСОБА_1 та інші члени її сім'ї своїм правом на приватизацію державного житлового фонду скористалися у 1994 році. Крім цього, мається спір з приводу зайнятих позивачкою ОСОБА_1 підвальних приміщень за місцем її проживання, що вирішується в порядку цивільного судочинства, тому її вимоги в порядку адміністративного судочинства про зобов'язання видати довідку форми Ф-4 з метою подальшого використання при оформленні права власності на них є безпідставними.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та задовольнити її позов.

Покликання окрім на обставини викладені в позовній заяві маються й на те, що суд помилково визначив підвали будинку за місцем її проживання, як власність територіальної громади міста Львова. З метою усунення помилки в площі приватизованого підвалу й виникла потреба в доприватизації підвальних приміщень, однак мається необґрунтована відмова у видачі довідки Ф-4.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторони не заперечують, що кв. АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі розпорядження Львівської міської адміністрації №336 від 25.03.1994 року, про що видано відповідне свідоцтво за №17339. Серед нежитлових приміщень також приватизовано комору в підвалі площею 3 кв.м..

Покликання сторони позивача про наявність помилки в площі нежитлового приміщення при приватизації, у встановлені законом терміни та у визначеному порядку усунута не була.

Інші підвальні приміщення, які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 в процесі приватизації їй чи будь-яким іншим особам у приватну власність передані не були, а тому місцевий суд прийшов до вірної позиції з огляду на норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що це власність територіальної громади міста Львова та виходячи з матеріалів цивільної справи, оспорюється Франківською районною адміністрацією цього міста.

У відповідності до Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству за №56 від 15.09.1992 року, видання підприємством, яке здійснює обслуговування будинку довідки форми Ф-4 про склад сім'ї та займані приміщення передбачається виключно в процесі проведення первинної приватизації житла і є додатком до заяви про оформлення квартири у приватну власність.

Таким чином, ОСОБА_1 та інші члени її сім'ї своїм правом на приватизацію державного житлового фонду скористалися ще в 1994 році, для чого одержували вищевказану довідку форми Ф-4. Поряд з цим, станом на 2002 рік відбулася зміна права власності частини раніше приватизованої квартири позивачки, тому подальше внесення змін у правовстановлюючі документи можливе лише в судовому порядку. Також виходячи з вище означеного, мається спір щодо нежитлових приміщень, якими користується ОСОБА_1, тому місцевий суд зробив обґрунтований висновок, що вимоги останньої безпідставні.

За відсутності неправомірних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виключаються аргументовані підстави для стягнення моральної шкоди.

Судова колегія вважає, що в загальному доводи апеляційної скарги щодо скасування судового рішення суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

 

у х в а л и л а :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Обрізко І.М.                                                                                                                                      Онишкевич Т.В.  Улицький В.З.

 Головуючий:

            

 судді:                                                                                       

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація