Судове рішення #1635276

 

 

                                                     УХВАЛА

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Головуючий у 1-й інст. Юрків О.Р.                                                                                                    Рядок статзвіту № 41

Франківський районний суд м. Львова                                                                                                Справа № 22-а-2367/07

Справа № 2-а-65/07

            

  18 грудня 2007 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.

                   суддів: Любашевського В.П., Шавеля Р.М.               

при секретарі Лазар Н.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 травня 2007 року,-  

 

                                           встановила:

 

Оскаржуваною постановою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби безпеки України, з участю третьої особи голови Служби безпеки України, про визнання дій та бездіяльності неправомірною, скасування наказу, внесення змін у наказ, зобов»язання вчинити дії за безпідставністю.

Постанову оскаржив ОСОБА_1 з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт покликається на те, що на час порушення відносно нього кримінальної справи СУ СБУ 10.05.2005 року в рамках порушеної кримінальної справи СУ СБУ стосовно експертів Чернігівської РТПП від 29.12.2004 року за ознаками ч. 1 ст. 384 КК України  діяла нескасована постанова прокуратури Чернігівської області від 08.11.2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно експертів Чернігівської РТПП  за ознаками ст. 384 КК України. Звертає увагу на те, що слідчий служби безпеки, прийнявши до свого провадження кримінальні справу стосовно працівника правоохоронного органу за ст. 423 КК України, порушив вимоги ст. 112 КПК України щодо підслідності таких злочинів органам прокуратури. Покликається на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 09.02.2006 року у справі за його позовом про утримання грошового забезпечення у зв»язку з незаконним звільненням, у якій йдеться про те, що у зв»язку із скасуванням постановою Генеральної прокуратури України від 19.05.2005 року постанови від 10.05.2005 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1., то за таких обставин не можна вважати обґрунтованим наказ про звільнення ОСОБА_1. з посади та переведення в розпорядження з підстав п. 48 «В» Положення. Апелянт також не погоджується з датою поновлення його порушеного права - 21.10.2005 року як датою винесення наказу про поновлення його на роботі і просить визнати такою датою 16.05.2005 року. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про визнання неправомірними дії та бездіяльність Служби безпеки України та внести зміни до наказу голови СБУ № 1902-ОС від 21.10.2005 року, поновивши його на посаді заступника начальника Управління СБ України у Львівській області з 16.05.2005 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що наказом голови Служби безпеки України від 16.05.2005 року № 931-ОС полковника юстиції ОСОБА_1. зараховано в розпорядження за пп. «в» п. 48 начальника управління СБУ у Чернігівській області із збереженням розмірів раніше встановлених надбавок, надбавки та доплати до посадового окладу, щомісячної надбавки до місячного грошового забезпечення за безперервну службу в органах безпеки та звільнено з посади заступника начальника управління у зв»язку з порушенням 10.05.2005 року слідчим управлінням СБУ відносно нього кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст. 423 КК України. Постановою Генеральної прокуратури України від 19.05.2005 року скасовано постанову від 10.05.2005 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 КК України. Наказом голови СБУ від 21.10.2005 року № 1902-ОС ОСОБА_1. призначено за пп. «б» п. 44 з 19.05.2005 року по посаді заступника начальника управління на посаду заступника начальника управління СБУ у Львівській області із збереженням посадового окладу у збільшеному на 50 % розмірі. 

Суд першої інстанції правильно врахував те, що оскільки на час видання наказу головою Служби безпеки України від 16.05.2005 року № 931-ОС про звільнення ОСОБА_1. з посади не була скасованою, а, отже, була чинною постанова Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи відносно нього від 10.05.2005 року. Тому даний наказ про звільнення з урахуванням пп. «в» п. 48 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України був виданий з додержанням встановленого законом порядку.

Що стосується покликання апелянта на незаконність порушення відносно нього кримінальної справи СУ СБУ від 10.05.2005 року, то таке не є предметом даного судового дослідження, а тому колегією суддів до уваги не береться. 

Правильною є оцінка суду першої інстанції щодо обставин правомірності поновлення позивача на роботі наказом від 21.10.2005 року, оскільки матеріалами справи та поясненнями представника відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції підтверджено, що копія постанови про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1. була отримана відповідачем лише у жовтні 2005 року. Тому у третьої особи на стороні відповідача - голови СБУ до отримання копії даної постанови не було підстав видавати наказ про поновлення на роботі позивача від 16.05.2005 року. Крім того, позовні (апеляційні) вимоги позивача полягають у тому, що останній просить внести зміни до наказу № 1902 від 21.10.2005 року, яким його фактично переведено на іншу, ніж та, з якої звільнено, рівнозначну посаду, а не про поновлення на попередній посаді - заступника начальника Управління СБУ у Чернігівській області, про що вірно відзначено в оскаржуваній постанові.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

                                           ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 травня 2007 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

 

Головуючий                                                      О.М. Довгополов

 

Судді                                                                           В.П. Любашевський

 

                                                                          Р.М. Шавель

                                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація