ГАГАРИНСКИЙ РАЙОННЫЙ СУД ГОРОДА СЕВАСТОПОЛЯ

                                                                                            1 інстанція

                                                   код суду 2702

                                                   Справа №2-2555/2009

                                                   Справа №2-604/2010

                                                   Справа №2-283/2011

                                                   Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року                                                                                                   Гагарінський районний суд

                                                                                                                                    м. Севастополя

в складі:

Головуючого –судді Бессараб Л.М.

при секретарі –Сидорук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в  лютому 2009 року  з позовом до відповідача ОСОБА_2, просить розділити майно подружжя, визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 та стягнути на її користь вартість ? частки майна у сумі 16 234 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  позов підтримав у повному обсязі, вказує,  що спірна квартира є власністю подружжя, оскільки придбана у період шлюбу сторін, вважає що розподіл сумісного майна належить провести визнанням за позивачкою права власності на ? частку квартири та стягненню на її користь з відповідача ? частки майна, яке залишилося у спірній квартири, майно, яке було придбано у шлюбі сторін залишити у користуванні відповідача. Не заперечує, що склопакети, шпалери, клей, плінтуса, краска має відношення до квартири, а тому їх вартість треба зарахувати у вартість квартири.     

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заявлений позов не визнали, просять відмовити у його задоволені, вказують, що майно, яке залишилось у квартирі, та квартира, яка є предметом позову,  були придбані сторонами у період шлюбу, але за кошти, які були отримані відповідачем за рахунок проданої квартири, яка є дошлюбним майном відповідача.  Вважають, що визнати  сумісним  майном  можна   тільки телефон «Панасоник»,  придбаний сторонами у грудні 2007 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена  належним чином, тому  на підставі ст.169, 44 ч.1 ЦПК України суд  вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача.   

Суд,  вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов позивача ОСОБА_1 підлягає  частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони по справі знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2005 року, рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 3 грудня 2009 року шлюб розірвано, сторони по справі не заперечують, що шлюбні та сімейні стосунки були припинені сторонами у січні 2009 року, що також підтверджується рішенням суду про розірвання шлюбу.

11 березня 2008 року відповідачем ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_1. Сторони у судовому засіданні погодилися, що її вартість на момент придбання складала в еквіваленты до долару США -  69 тисяч доларів США. У період шлюбу сторонами по справі були придбані телевізор ЖК ТV37LE, домашній кінотеатр, холодильник REER Samsung, набір меблі «Віктор», спальня «Соната», м’який  куток «Тріумф», кухонний гарнітур «Оля», стіл журнальний, люстри, портьєри, витяжка до кухонної плити, передпокій, карнизи, прасувальна дошка, матрац, телефон «Панасоник».

Суд  виключає  з розподілу майна стільці у кількості 3-х шт. вартістю 488,40 грн та праску «Haier» вартістю 959,20 грн, оскільки вони не вказані у позові. Вартість телевізора ЖК ТV37LE, домашнього кінотеатру, холодильнику REER Samsung, суд зменшує до 3422,10 грн, оскільки ці предмети були куплені подружжям за кредитним договором № 83018 від  10 березня 2008 року, що підтверджується квитками про сплату кредиту, та не заперечується  сторонами по справі. З моменту придбання цих речей та до січня 2009 року,  коли сторони припинили шлюбні стосунки,  сторони сумісно  сплатили 3422,10 грн, а  останню суму кредиту –залишок в розмірі  7776,40 грн після припинення шлюбних та сімейних стосунків сплачував відповідач ОСОБА_2, що підтверджується квитками, які залучені до справи та не заперечується представником позивача. Суд вважає, що вартість вказаного майна, придбаного за кредитні кошти,  складає не 8 768,08 грн, як це випливає з висновку судової товарознавчої експертизи, а суму виплати кредиту за час сумісного проживання сторін, тобто 3422,10 грн. Таким чином вартість сумісного майна подружжя з урахуванням висновку товарознавчої експертизи складає 25 654,51 грн, вартість ? частки складає 12 827,25 грн.

Згідно ст.60 СК України майно, придбане подружжям у період шлюбу,  належить жінці та чоловіку на праві загальної сумісної власності. Зі ст.57 ч.1 п.3 СК України убачається, що особистою приватною власністю жінки або чоловіка є майно, яке придбано у період шлюбу, однак за кошти, які належать йому, або їй особисто.

Згідно п.23 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»суду, який  вирішує спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання;  п. 24 цієї постанови передбачено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Таким чином, розподілу між сторонами підлягає майно, яке було придбано сторонами у шлюбі та заявлено позивачем ОСОБА_1 у позові.

Суд вважає, що квартиру АДРЕСА_1 необхідно виключити  з розподілу майна, та визнати її особистим майном відповідача ОСОБА_2, оскільки вона була придбана на кошти, які він отримав 28 лютого 2008 року за продаж квартири АДРЕСА_2 РФ і яка належала йому на праві приватної власності. В матеріалах  справи  є  копія  договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, з якої убачається, що продаж вчинено 28 лютого 2008 року за 1 880 000 тисяч рублів, угода посвідчена нотаріально та довідка філіалу № 1 ВАТ комерційного банка «Центр Інвест»м. Аксай Ростовської області РФ про проведення операцій з  іноземною валютою, яка видана на ім’я відповідача ОСОБА_2І і  які підтверджують вказані вище обставини. З довідки філіалу № 1 ВАТ комерційного банка «Центр Інвест»м. Аксай Ростовської області РФ убачається, що 28 лютого 2008 року ОСОБА_2 обміняв 1  722 000 тисячі рублів та отримав 70 000 доларів США. Оскільки між продажем відповідачем квартири у м. Аксай Ростовської області РФ та придбанням спірної квартири у м. Севастополі пройшло 10 днів, довідка про отримання від продажу 1 880 000 рублів, які у день продажу були поміняні на 70 000 доларів США видана на ім’я відповідача ОСОБА_2, сторони погодилися на те, що вартість спірної квартири на час придбання була 69 000 доларів США, суд дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_1 є особистим майном відповідача, оскільки придбана на кошти, які  отримані  від продажу майна, яке належало відповідачу на праві приватної власності.       

Суд не приймає до уваги посилання  представника позивача на те, що спірна квартира є сумісним майном подружжя, так як вона була придбана у період шлюбу і цього достатньо для визнання її сумісним майном подружжя тому що довідка ВАТ комерційного банка «Центр Інвест»м. Аксай Ростовської області РФ про проведення операцій з  іноземною валютою  про отримання відповідачем іноземної валюти не має правового значення, оскільки доводи представника позивача не засновані на законі. Довідка видана на ім’я відповідача ОСОБА_2, що говорить про те, що на час укладання угоди він мав кошти у сумі 70 000 доларів США, вартість придбаної квартири складає 69 000 доларів США, позивач ОСОБА_1 не надала доказів, що сума у 70 000 доларів США була витрачена з іншою метою, ніж придбання квартири, або у неї існувала така сума коштів окремо від відповідача.  

Зі ст. 71 СК України убачається, що майно,  яке є об’єктом права загальної сумісної власності, розподіляється між подружжям у натурі. Судом не приймається до уваги вимоги позивача про стягнення коштів з відповідача, як компенсація вартості ? частки майна, оскільки майно можна реально розподілити між позивачем та відповідачем.

Придбане майно подружжя,  на думку суду,  слід поділити наступним чином: у користування позивача ОСОБА_1 передати  набір меблі «Віктор»вартістю 3830,50 грн, палас вартістю 626,56 грн, люстри у кількості 2-х шт вартістю 637,20 грн, палас вартістю 1 248 грн, карниз для штор вартістю 252 грн, тюлегардинні вироби вартістю 724 грн, спальню «Соната»вартістю 3 784,88 грн, прасувальну дошку вартістю 215 грн, матрац вартістю 1 260 грн, телефон «Панасоник»вартістю 173,13 грн, а всього на суму 12 751,27 грн. У користуванні відповідача ОСОБА_2 можливо залишити  наступні речі: телевізор ЖК ТV37LE, домашній кінотеатр, холодильник REER Samsung, вартість яких суд зменшив до 3 422,10 грн, м’який  куток «Тріумф»вартістю 2 684 грн, кухонній гарнітур «Оля»вартістю 3 245 грн, світильник підвісний вартістю 207 грн, стіл журнальний вартістю 1 248 грн, очисник «Турбо»вартістю 257,14 грн, передпокій вартістю 1 840 грн, а всього на суму 12 903,24 грн. Суд вважає, що,  оскільки відповідач ОСОБА_2 після припинення шлюбних стосунків сплачував кредит у сумі 7 776,40 грн за придбані телевізор ЖК ТV37LE, домашній кінотеатр, холодильник REER Samsung самостійно, ці речі належить залишити у його користуванні. Різниця вартості майна у сумі 75,98 грн, як компенсація,  підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1              

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 179, 212, 215 ЦПК України, ст.57 ч.1 п.3, 60, 70 ч.1, 71 ч.1, 2 СК України, постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя»

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розділи сумісне майно подружжя, виділити у користування ОСОБА_1 набір меблі «Віктор»вартістю 3830,50 грн, палас вартістю 626,56 грн, люстри у кількості 2-х шт вартістю 637,20 грн, палас вартістю 1 248 грн, карниз для штор вартістю 252 грн, тюлегардинні вироби вартістю 724 грн, спальню «Соната» вартістю 3 784,88 грн, прасувальну дошку вартістю 215 грн, матрац вартістю 1 260 грн, телефон «Панасоник»вартістю 173,13 грн, а всього на суму 12 751,27 грн.

Виділити у користування ОСОБА_2 телевізор ЖК ТV37LE, домашній кінотеатр, холодильник REER Samsung загальною вартістю 3 422,10 грн, мя’гкий куток «Тріумф»вартістю 2 684 грн, кухонній гарнітур «Оля»вартістю 3 245 грн, світильник підвісний вартістю 207 грн, стіл журнальний вартістю 1 248 грн, очисник «Турбо»вартістю 257,14 грн, передпокій вартістю 1 840 грн, а всього на суму 12 903,24 грн.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою власністю ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 75,98 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту його проголошення у Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги до Гагарінського районного суду м.Севастополя.  

Суддя