Справа №  2-а-3494/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 травня 2011 року  суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозов М.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати пенсію та стягнення заборгованості,

                                                              в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними з непроведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.08.2008 р.; зобов’язання здійснити перерахунок йому пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.08.2008 р.; стягнення на його користь суму неправомірно несплаченої пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з дня встановлення нового розміру прожитковогом інімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.08.2008 р.

При цьому посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному Управлінні ПФУ у м. Києві, є інвалідом 2-ї групи як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, категорія 1, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Йому повинні були робити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, й здійснити виплату відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але недоплачували. Статтями 50, 54 даного Закону передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров’ю особам, які є інвалідами 2-ї групи, віднесеним до категорії 1, призначається в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. У відповідності з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він звернувся до відповідача з відповідною заявою з проханням перерахувати та виплатити їй державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на рівні, не нижчому за мінімальний розмір пенсії, але отримав відмову листом від 13.04.2011 р., і діями відповідача порушуються його права, а позиція відповідача не ґрунтується на законі.

Суддя, вивчивши позовні вимоги, письмові заперечення на позов відповідача, письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його було віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але вказаним Управлінням йому була дана відповідь від 13.04.2011 р. про відсутність підстав для перерахування пенсії.

Ухвалою Святошинського райсуду м. Києва від 23.05.2011 р. залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними з непроведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.08.2008 р. по 22.10.2010 р.; зобов’язання здійснити перерахунок йому пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.08.2008 р. по 22.10.2010 р.; стягнення на його користь суму неправомірно несплаченої пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.08.2008 р. по 22.10.2010 р.-на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

П. 2.ч.1 ст. 8 даного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) чи була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за законом «Про пенсійне забезпечення», якщо не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також її не отримують у випадках, передбачених цим законом, члени їхніх сімей. Якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй призначається одна пенсія за її вибором. При цьому, різниця між розміром пенсії, на котрий має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії з солідарної системи відповідно до цього закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататсрофи»військовслужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської кататсрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанн обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за уим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

 У розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст.2 даного Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Отже, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної плати на 1998, 1999 роки встановлювався законами України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2000-2003 роки-законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2004-2010 роки-законами України про державний бюджет на відповідні роки.

Відповідно до ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Суми, з яких здійснювався розрахунок виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначалися згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»(втратила чинність з 1 вересня 2008 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та від 26 липня 1996 р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 і 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1,-пенсія по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи та пенсія в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи-призначаються відповідно до ст.54 Закону.

Відповідно до ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір пенсії по інвалідності 2-ї групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

Ті ж самі положення були продубльовані в постанові КМ України від 30 травня 1997 р. №523 «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», у п.4 якої передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчою по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності-6.

Відповідно до постанови КМ України від 3.01.2002 р. №1 „Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” пенсії, передбачені ч.4 ст. 54 цього Закону, розраховуються виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Постановою КМ України від 13.07.2004 р. №894 „Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” було збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону, на 12 %.

Згідно ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі-інвалідам 2-ї групи-75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має. Тому, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з цього базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна визначатися згідно з Законами України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, Державний бюджет України на відповідний вік.

Тому, є всі правові підстави для встановлення додаткової пенсії позивачу по справі у бік збільшення на підставі зазначених нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, перерахунок державної та додаткової пенсії повинен здійснюватись з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема, бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 р. №107-V1. Отже, Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тобто, у даному випадку внаслідок збільшення прожиткового мінімуму підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій у розмірі, що дорівнює новому прожитковому мінімуму, і тому дії пенсійного органу не були законні відносно перерахування та виплати додаткової пенсії ОСОБА_1 За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

З огляду на вищевикладене, додаткова пенсія позивачу повинна бути встановлена у відповідності з положеннями ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком-прожиткового рівня для громадян, що втратили працездатність.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати і виплатити, починаючи з 22.10.2010 р., основну державну пенсію у відповідності до вимог ст.ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду другої групи і потерпілій 1 категорії із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

ОСОБА_1 не. звертвася до Головного Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва з заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, позивач продовжує знаходитись на обліку в пенсійному органі, де отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому його вимоги до пенсійного органу про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату основної державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком є безпідставними за період з 22.10.2010 р. В цій частині позовних вимог доказів у їх підтвердження, які б спростували заперечення відповідача, не надано.

З огляду на вказане, вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати і виплатити, починаючи з 22.10.2010 р., додаткову пенсію, як інваліду 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком є правомірні, співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, дослідженими доказами, суд не погоджується з письмовими запереченнями відповідача у цій частині вимог та вважає дії пенсійного органу протиправними й виходить з того, що ОСОБА_1 в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок її додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону». Дана норма набула чинності з 1.01.2007 р.

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Таким чином, дії відповідача не є правомірними щодо виплати не у повному обсязі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, не співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, суд не погоджується з доводами відповідача у цій частині, викладеними у запереченнях на позов.

 Згідно ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов’язання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів.

Суд погоджується з вимогами ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії відповідача та зобов’язання Управління ПФУ в Святошинському р-ні м. Києва здійснити перерахунок та провести виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період, починаючи з 22.10.2010 р., у межах процесуальних строків звернення з позовом до суду.

Витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України, бо позивач при подачі адміністративного позову до суду по закону був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. 49, 50, 51, 52, 54, 67, 71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 8, 10, 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 2, 9, 11, 12, 55, 70, 71, 86, 90, 94, 99, 100, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд

                                                              п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати пенсію та стягнення заборогованості задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 22 жовтня 2010 р., щодо відмови ОСОБА_1, як інваліду 2-ї групи, віднесеному до категорії 1, у здійсненні перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі, 75 % мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 22 жовтня 2010 р., ОСОБА_1, як інваліду 2-ї групи, категорія 1, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з врахуванням виплачених сум.

Витрати по справі, понесені судом, компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

 Суддя