Справа №  2-430/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 червня 2011 року  

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді – Коваль О.А.

при секретарі – Воробей О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Левтринського Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення прострочення грошового зобов»язання та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ЗАТ «АЕРОБУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення прострочення грошового зобов»язання та моральної шкоди.

Представником позивача в процесі розгляду справи неодноразово уточнювались позовні вимоги. В остаточній редакції яких просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки за період вимушеного прогулу з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. та з 01.07.2009р. по 18.10.2009р. – 9366, 58 грн.; стягнути за прострочення грошового зобов»язання у розмірі 4140,29 грн., яке складається із індексації суми боргу та 3% річних по несвоєчасно виконаному грошовому зобов»язанню за період з жовтня 2008р. по 19.11.2009р. – 1925,20 грн. та за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. – 2215,09 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 06.07.2009 року ОСОБА_3 було поновлено на посаді маляра в ЗАТ «АЕРОБУД» з 28.10.2008 року та стягнуто з відповідача на її користь 18720 грн. 28 коп. середній заробіток за час вимушеного прогулу, включаючи оплату за лікарняні листи за період з жовтня 2008 року по березень 2008 року включно та з травня 2009 року по червень 2009 року включно.

Подана відповідачем апеляційна скарга на вказане рішення суду залишена апеляційним судом м.Києва без задоволення.

На виконання рішення суду, відповідачем 19.10.2009 року було видано наказ про поновлення позивачки на посаді з 28.10.2008 року.

Проте, за період з 01.04.2009р по 30.04.2009р. та з 01.07.2009р. по 18.10.2009р. відповідачем не була нарахована та сплачена заробітна плата, яка відповідно до зроблених позивачем розрахунків складає 9366, 58 грн.

Вимогу про стягнення за прострочення грошового зобов»язання у розмірі 4140,29 грн., обґрунтовував неналежним виконанням ЗАТ «АЕРОБУД» зобов»язань щодо виплати позивачці заробітної плати, а тому відповідно до вимог ст.  625 ЦК України мають стягуватись також індексація суми боргу та 3% річних по несвоєчасно виконаному грошовому зобов»язанню за період з жовтня 2008р. по 19.11.2009р. – 1925,20 грн., (період несвоєчасної виплати зарплати за квітень 2009р. по день 19.11.2009р. коли реально були оплачені кошти відповідачем) та за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. – 2215,09 грн. (період несвоєчасної виплати зарплати з 01.07.2009р. по 18.10.2009р. по день подання позивачем уточнених позовних вимог).

Моральну шкоду обґрунтовує порушенням відповідачем законних прав позивачки, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків, прикладення додаткових зусиль щодо організації свого життя, яку ОСОБА_3. оцінює в 1000 грн.

Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив застосувати строки позовної давності, у задоволенні позову відмовити.

Суду пояснив, що у відповідача не має перед позивачкою заборгованості по заробітній платі. Так, ПАТ «АЕРОБУД» виконало повністю рішення Святошинського районного суду м.Києва від 06.07.2008 року, перерахувавши позивачці 18720,28 грн. – середній заробіток за час вимушеного прогулу, включаючи оплату за лікарняні листи та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Після поновлення позивачки на роботі згідно наказу від 19.10.2009р. їй виплачується заробітна плата починаючи з жовтня 2009 р.

Заборгованість за період з липня 2009 р. по вересень 2009р. дійсно існувала, проте була погашена відповідачем при виплаті заробітної плати за липень 2010р. у розмірі, який з утриманням податків складає 3234 грн.

Також зазначає, що оскільки заборгованості перед позивачкою не існує, то і вимоги про індексацію суми боргу та 3% річних по несвоєчасно виконаному грошовому зобов»язанню є безпідставними, у їх задоволенні просить відмовити.

Проти моральної шкоди також заперечує, оскільки борг позивачці по зарплаті було виплачено повністю, звернення відповідача до апеляційного суду не є порушенням її прав, а правом позивача на оскарження рішення суду, крім того, позивачка вже отримала компенсацію за моральну шкоду від відповідача, а згідно п.5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово.

Крім того, представник відповідача вважає, що позивачкою пропущено тримісячний строк звернення до суду, визначений  ст. 233 КЗпП України. Оскільки, вимоги в частині стягнення з відповідача за період вимушеного прогулу з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. були викладені лише в зазначеному позові, а відомо про них позивачці було ще при подачі позову 29.01.2009р. Вимоги щодо заборгованості за період з 01.07.2009р. по 18.10.2009р. також подані до суду із порушенням тримісячного строку.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Згідно п. 1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД», відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 19.01.2011р. Закрите акціонерне товариство «АЕРОБУД» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «АЕРОБУД», яки є правонаступником всіх прав та обов»язків Закритого акціонерного товариства «АЕРОБУД».

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 06.07.2009 року ОСОБА_3 поновлено на посаді маляра третього розряду в ЗАТ «АЕРОБУД» з 28.10.2008 року та стягнуто 13993 грн. 18 коп. середній заробіток за час вимушеного прогулу, включаючи оплату за лікарняні листи, 1000 грн. – моральної шкоди і судові витрати.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 14.07.2009 р. виправлено допущену в зазначеному рішенні суду помилку, а саме в сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивачки з 13993 грн. 18коп. виправлено на 18720 грн. 28 коп.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 21.07.2009 р. виправлено помилку щодо відшкодування судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 06.10.2009 року рішення першої інстанції від 06.07.2009р. залишено без змін.

19.10.2009 року ЗАТ «АЕРОБУД» видано наказ про поновлено ОСОБА_3 на посаді маляра третього розряду з 28.10.2008 року.

18.11.2010р. Святошинським районним судом м.Києва постановлено додаткове рішення, яким доповнено рішення суду від 06.07.2009р., а саме визначено період стягнення 18720 грн. 28 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, включаючи оплату за лікарняні листи з жовтня 2008 року по березень 2008 року включно та з травня 2009 року по червень 2009 року включно.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що за рішенням суду від 06.07.2009р. середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. не стягувався. Вимога про його стягнення саме за квітень місяць позивачкою при  розгляді справи про поновлення її на роботі не ставилась. Проти чого не заперечує і представник позивача, зазначаючи, що вимога за квітень 2009р. не була заявлена випадково.

У такому випадку, суд приходить до висновку, що згідно ст. 223  КЗпП України позивачка пропустила тримісячний строк звернення до суду, оскільки про порушення її прав в частині не виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме за квітень місяць 2009 року їй було відомо при подачі позову 29.01.2009р. на ряду з вимогами про стягнення вимушеного прогулу за жовтень - березень 2008 р. та травень - червень 2009 р.

Суд, не приймає посилання представника позивача на те, що про порушення прав в цій частині позивачці стало відомо лише після постановлення додаткового рішення 18.11.2010р., оскільки спростовується вище наведеними обґрунтуваннями суду.

Щодо необмежених строків звернення до суду за стягненням заробітної плати, то стягнення за період 01.04.2009р. по 30.04.2009р.  не є заробітною платою, а є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що різниться від поняття зарплата.

Так, статтею 94 КЗпП України дано визначення заробітної плати –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України середній заробіток за час вимушеного прогулу може оплачуватись не більше ніж  за один рік, тобто при його виплаті  є певні обмеження на відміну від стягнення заробітної плати.   

Оскільки, поважності причин пропуску вказаного строку судом встановлено не було, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Щодо позовних вимог в частині виплат заробітної плати за період 01.07.2009р. по 18.10.2009р. судом встановлено наступне.

Цей період є проміжком часу з дня постановлення рішення суду від 06.07.2009р. та фактичним поновленням позивачки на роботі 19.10.2009р.

Згідно пояснень представника відповідача, наказ про поновлення на роботі був виданий тільки після вступу в законну силу рішення суду від 06.07.2009р., тобто після його перегляду апеляційним судом.                                                                                                                           

З жовтня 2009р. позивачці нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу ОСОБА_3, розрахунковим листом за жовтень 2009р., відомістю перерахованої заробітної плати, банківською випискою. За весь жовтень 2009р. ЗАТ «АЕРОБУД» бала нарахована заробітна плата у розмірі 1335,84 грн., що з утриманням податків становить 1094,58грн.

Заборгованість з липня 2009р. по вересень 2009р. відповідачем не заперечувалась, а тому вона була виплачена позивачці разом із зарплатою за липень 2010р. в розмірі 3946,80 грн., що з утриманням податків становить 3234 грн.

Вказана виплата представником позивача у судовому засіданні не заперечувалась, проте не визнавався її розмір, оскільки по його розрахунку вона складає 9366, 58 грн. вже за мінусом проведених відповідачем виплат.

Судом досліджено і вказану обставину.

Так, розмір компенсації, який був нарахований та виплачений відповідачем за  01.07.2009р. – 18.10.2009р. відрізняється від розміру зазначеного представником позивача, оскільки відповідач керуючись п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» обчислював його виходячи із тарифу оплати за годину  7,59 грн. помноженого на кількість робочих годин у місяць.

Натомість, представником позивача сума заборгованості вираховувалась із середньомісячної  заробітної плати позивачки.

Так, зроблений відповідачем розрахунок з посиланням на  п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» є невірним, оскільки не може застосовуватися в даному випадку, а виплата за період 01.07.2009р. по 18.10.2009р. проведена неповністю.  

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різницю в заробітку за час затримки.

Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» судом зроблені наступні розрахунки:

Середня заробітна плата за зміну роботи позивачки складає: 140,42 грн.

липень 2008р. – 23 робочі зміни – заробітна плата – 3862,19;

серпень 2008р. – 20 робочих змін - заробітна плата – 2477,38грн.

вересень 2008р. – 12 робочих змін - заробітна плата – 1383,54 грн.

всього: 55 змін, заробітна плата – 7723,11 грн. (7723,11 / 55 = 140,42 грн.)

У даному випадку при розрахунку середнього заробітку було взято три місяці, що передували звільненню, оскільки позивачка з середини вересня 2008р. перебувала у відпустці). Вказані дані взяті із розрахункових листів виплати позивачці заробітної плати за липень 2008р, серпень 2008р., вересень 2008р. (а.с. 7).

Розрахунок не отриманої заробітної плати:

липень 2009р. – 23 робочі зміни - заробітна плата – 3862,19;

серпень 2009р. – 20 робочих змін - заробітна плата – 2808,4 грн.

вересень 2009р. – 22 робочих змін - заробітна плата – 3089,24 грн.

жовтень 2009р. – 12 робочих змін (тобто оспорюваний  позивачем період по 18.10.2009р.) - заробітна плата – 1685,04 грн.

всього: 10812, 34 грн.

Оскільки, відповідачем виплачувалась позивачці сума заборгованості за період з 01.10.2009р по 18.10.2009р.  – 728,64 грн. та з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. в розмірі 3946,80 грн., а всього: 4675,44 грн. без утримання податків, ця сума підлягає відрахуванню.

Отже, 10812, 34 грн. - 4675,44 грн. = 6136,90 грн. сума заборгованості не отриманої заробітної плати за період з 01.07.2009р. по 18.10.2009р., яка підлягає стягненню з відповідача.  

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, то суд визначає, що вказана заборгованість за період з 01.07.2009р по 18.10.2009р. є не отриманою заробітною платою, оскільки відповідно до рішення суду від 06.07.2009р. та наказу ЗАТ «АЕРОБУД» позивачку поновлено на роботі з 28.10.2008р., а тому вона вважається такою, що працює саме з 28.10.2008р. Оскарження вказаного рішення в апеляційному порядку є правом а не обов»язком відповідача і не може переривати строків поновлення ОСОБА_3 на роботі.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом по стягнення належної йому заробітної плати без обмежень будь-яким строком.

Щодо вимог позивача про стягнення за прострочення грошового зобов»язання індексації суми боргу та 3% річних по несвоєчасно виконаному грошовому зобов»язанню, то цю частину позовних вимог суд задовольняє частково, а саме в частині індексації.  

В частині стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов»язання, суд відмовляє, оскільки вимоги статті 625 ЦК України на яку посилається представник позивача не застосовується при вирішенні трудових спорів.

Компенсація за втрату чистини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати яка підлягає стягненню становить 1339 грн. 97 коп.

При її нарахуванні, суд керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. за № 1427 «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати» та офіційними відомостями Держкомстату.

Судом проведено наступний розрахунок: сума не виплаченої заробітної плати – 10812,34;

Індекс споживчих цін, за період не виплати доходу – вираховується шляхом перемноження місячних індексів споживчих цін за період з серпня 2010р. по грудень 2010р.включно(1,012*1,029*1,005*1,003*1,008*1,018*1,019*1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*100) – 109,10%;

Прирост індекса споживчих цін за період невиплати заробітної плати (стр.2 -100%) – 9,10%;

Сума компенсації ((стр.1*стр.3):100) – становить 983,47 грн.;

Залишок заборгованості – 6136,9;

Індекс споживчих цін, за період не виплати доходу - вираховується шляхом перемноження місячних індексів споживчих цін за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. включно (1,012* 1,029* 1,005*1,003*1,008*1,018*1,019*1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008*100) – 105,81%;

Прирост індекса споживчих цін за період невиплати заробітної плати (стр.2 -100%) –5,81%;

Сума компенсації ((стр.1*стр.3):100) становить – 356,50грн.;

Всього: 983,47 грн. + 356,50грн. = 1339 грн. 97 коп.

Тобто, вказаний розрахунок зроблений за період з липня 2009р. по 01.01.2011р. (по день, що вимагається позивачем в частині індексації) і з урахуванням виплат, які були зроблені відповідачем у липні 2010р.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці завдана моральна шкода, оскільки її нормальний життєвий устрій було порушено у зв’язку з невиплатою належної їй заробітної плати, яка є єдиним джерелом існування, в результаті чого вона отримала  моральні страждання.

Тому, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з ПАТ «АЕРОБУД» моральну шкоду з урахуванням викладених обставин в розмірі 1000 грн.

Посилання представника відповідача на те, що позивачці вже відшкодовувалась моральна шкода в розмірі 1000 грн., то судом встановлено, що стягнута моральна шкода стосується інших порушених прав позивачки, які були предметом розгляду іншої цивільної  справи  про поновлення позивачки на роботі.

Згідно ч.2 ст. 367 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1,2 і з частини першої цієї статті.

Отже, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_3

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Виходячи з вимог ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «АЕРОБУД» на користь держави судовий збір в розмірі 83 грн. 27 коп., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. 94, 95, 115, 223, 233, 235, 236, КЗпП України, ст. ст. 23, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. за № 1427 «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати»,  ст.10, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, суд               

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

       Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2009р.по 18.10.2009р. у розмірі 6136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 90 коп. без утримання податку і інших обов»язкових платежів, компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати у розмірі  1339 (одна тисяча триста тридцять дев»ять) грн. 97 коп. без утримання податку і інших обов»язкових платежів.

       Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

        В іншій частині позовних вимог відмовити.

        Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД» на користь держави судовий збір в розмірі 83 грн. 27 коп., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.        

        Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_3.

       Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення через Святошинський районний суд м.Києва.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Суддя