ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

04.10.2006                                                                                                Справа №  2/128

Суддя господарського суду Закарпатської області В.С. Русняк,  розглянувши скаргу №15-170 від 06.08.2006р. Української державної інноваційної компанії в особі Закарпатського регіонального відділення,                   м. Ужгород на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у                 м. Ужгороді

ВСТАНОВИВ:

Українська державна інноваційна компанія в особі Закарпатського регіонального відділення, м. Ужгород звернулася до господарського суду Закарпатської області із скаргою на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Ужгороді, що полягають про винесення Постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, просить визнати незаконною Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2006 р. з примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області по справі №2/128 від 23.05.2001 р. про затвердження мирової угоди про стягнення з ЗАТ „Ужгородський механічний завод” на користь Української державної інноваційної компанії в особі Закарпатського регіонального відділення, м. Ужгород суми боргу в розмірі 1 190 245,64 грн.

Скаржник свою вимогу про визнання незаконною Постанову про закінчення виконавчого провадження обґрунтовує тим, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Загальна заборгованість ЗАТ „Ужгородський механічний завод” перед Українською державною інноваційною компанією в особі Закарпатського регіонального відділення станом на момент пред’явлення документу до виконання ДВС у м. Ужгород постановила 1 138 732,48 грн. Протягом знаходження документа на примусовому виконанні у ДВС м. Ужгорода, боржником було погашено 973 955 грн. з даної суми. Таким чином, залишок заборгованості складає 164 777,48 грн. Даний факт свідчить про неповне виконання рішення, а отже державний виконавець ДВС м. Ужгорода не мав підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Представник органу ДВС проти скарги заперечує, посилаючись на правомірність винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження.

Боржник в судовому засіданні подав належні докази про плату боргу.

Приймаючи до уваги, що:

Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 23.05.2001 р. було затверджено мирову угоду між сторонами у справі №2/128.

З огляду на невиконання боржником умов мирової угоди стягувач звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання мирової угоди, з огляду на що останнім було порушено виконавче провадження.

Відповідно до ухвали господарського суду Закарпатської області від 28.04.2006 року про роз’яснення рішення суду, судом ухвалено, що стягнення ДВС у м. Ужгород повинно проводитись відповідно до визначеної рішенням суду суми.

Відповідно до ухвали господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року, судом виправлено описку допущену у резолютивній частині рішення суду по справі №2/128 від 23.05.2001р., а саме: - сторони визначають борг відповідача –ЗАТ „Ужгородський механічний Завод” в сумі 1 190 245,64грн. (в тому числі сума основного боргу 1 128 955 грн., пеня 59 521,61 грн., держмито 1 700 грн. та арбітражні витрати 69 грн.).

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження –боржником –ЗАТ „Ужгородський механічний завод” подано підтверджуючі документи, які свідчать про виконання рішення суду, а саме копії платіжних доручень на суму 1 190 245,64 грн., також копії платіжних доручень подані боржником суду про погашення боргу і підтверджено представником стягувача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у  спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, тобто, стягнення ДВС у м. Ужгород, повинно проводитись відповідно до визначеної рішення суду суми.

Оскільки боржник сплатив суму боргу в розмірі 1 190 245,64 грн., то державний виконавець правомірно виніс постанову про Закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”.

Щодо нарахування відсотків, чинним законодавством не передбачено, вчиненню державним виконавцем дії по нарахуванню відсотків за користування позикою.

Враховуючи викладене, підстав для визнання Постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2006 р. відсутні.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження”, суд

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити в задоволенні скарги Української державної інноваційної компанії в особі Закарпатського регіонального відділення, м. Ужгород №15-170 від 06.08.2006 р. про визнання Постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2006 р.

Суддя                                                                                                         В.С. Русняк