Справа № 2-2041/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"14" березня 2011 р.Святошинський районний  суд  м. Києва у складі

головуючого судді                                                                                                    Бондаренка О.В.

при секретарі                                                                                                          Мороз Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» про стягнення заборгованості та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ «Промтехмонтаж-2»та просить суд стягнути на його користь заборгованість, що виникла в результаті невиконання відповідачем трудового договору (строкового)  в розмірі 5800 (п’ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 серпня 2010 року між ВАТ «Промтехмонтаж-2»та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір строком з 02.08.2010 р. по 31.08.2010 р. Згідно умов договору позивач зобов’язувався здійснювати перевезення працівників підприємства з використанням власного транспортного засобу, а відповідач зобов’язувався за виконання ОСОБА_1 обов’язків, передбачених договором, виплатити останньому за виконану роботу винагороду в розмірі 5 800 грн. 00 коп.

Позивач взяті на себе зобов’язання за трудовим договором виконав в повному обсязі, однак відповідач підписати акт виконаних робіт та виплати  передбачену договором винагороду відмовляється, тому ОСОБА_1 змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ВАТ «Промтехмонтаж-2»повідомлялось належним чином, причини неявки суду не відомі.

Виходячи з вищенаведеного та зі згоди представника позивача, керуючись ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.   

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України,  доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 02 серпня 2010 року між ВАТ «Промтехмонтаж-2»та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір строком з 02.08.2010 р. по 31.08.2010 р., згідно якого позивач зобов’язувався здійснювати перевезення працівників підприємства з використанням власного транспортного засобу, а відповідач в свою чергу зобов’язувався виплатити винагороду за виконану роботу в розмірі 5 800 грн. 00 коп.  (а.с.4-6копія трудового договору)

Згідно п. 1.2. трудового договору, за умовами даного договору працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові винагороду і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи підприємства.

Частиною 4 вказаного договору передбачено, що розмір винагороди за виконання обов’язків, передбачених цим договором, виплачується працівнику в розмірі 5 800 грн. 00 коп. на підставі підписаних Актів виконаних робіт по закінченню кожного поточного місяця.

         Як пояснив в судовому засіданні позивач він умови трудового договору виконав в повному обсязі, однак взяті на себе зобов’язання ВАТ «Промтехмонтаж-2»до теперішнього часу не виконало та підписати акти прийому-передачі відмовляється.

Згідно п. 5.1. трудового договору, у випадку невиконання  або неналежного виконання зобов’язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлені строки.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали цивільної справи, даючи їм юридичну оцінку, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості яка виникла в результаті  невиконання умов договору, підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та в судовому засіданні доведеними.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, зважаючи на наступне.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори  про відшкодування заподіяної фізичній   чи юридичній особі моральної  (немайнової)  шкоди  розглядаються, зокрема: коли  право  на  її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;  у  випадках,  передбачених  ЦК України  та  іншим законодавством,  яке  встановлює  відповідальність  за  заподіяння моральної шкоди; при  порушенні  зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи  інших  законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної
(немайнової) шкоди.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити, оскільки договірні правовідносини виключать такий вид відповідальності як відшкодування моральної шкоди, за виключенням випадків, якщо це прямо не передбачено договором.

 На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 212, 213, 215, 224, 367 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2»про стягнення заборгованості та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» (м. Київ, вул. М. Кривоноса, 19-А, р/р 26005262900502, відділення № 78 ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, код ЄДРПОУ 01414034, ІПН 014140326588) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість в розмірі 5 800 (п’ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» (м. Київ, вул. М. Кривоноса, 19-А, р/р 26005262900502, відділення № 78 ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, код ЄДРПОУ 01414034, ІПН 014140326588) на користь держави судовий збір в розмірі 58 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього стягнути –178 (сто сімдесят вісім) грн. 00 коп.

В решті заявлених позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: