ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 675/1794/23

Провадження № 22-ц/4820/1726/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року (суддя Пашкевич Р. В., повне судове рішення складено 08.07.2024) у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз»» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (далі - АТ «Хмельницькгаз»), звертаючись до суду із вказаним позовом з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 зареєстрований споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником вказаного будинку та фактично проживає у ньому. Відповідачі свої зобов`язання по оплаті послуг за розподіл природного газу не виконували, що призвело до заборгованості за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 у розмірі 8898,45 грн.

Тому позивач просив стягнути зазначену заборгованість у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Хмельницькгаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 8898,45 грн.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначають, що постанови НКРЕКП про встановлення тарифів на розподіл газу АТ «Хмельницькгаз» є нечинними, оскільки не доведені до відома населення. Не погоджуються з розміром заборгованості, оскільки немає первинних документів на її підтвердження. Відсутні докази законності перебування у користуванні АТ «Хмельницькгаз» газорозподільної системи Хмельницької області. Акт прийому-передачі кооперативних мереж по АДРЕСА_1 не є доказом законного користування ними. Не надано договір, укладений з ОСОБА_2 .

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 857 від 29.06.2017, зі змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП № 1323 від 02.07.2019, АТ «Хмельницькгаз» є оператором газорозподільної системи, має відповідну ліцензію на здійснення послуг з розподілу природного газу в межах території Хмельницької області.

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є житловий будинок АДРЕСА_1 і йому надаються послуги з постачання природного газу до вказаного будинку.

Відповідачка ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , фактично проживає у вказаному будинку і також є споживачем послуг, які надає позивач. Право власності зареєстровано Шепетівським міжміським бюро технічної інвентаризації 12.12.1986 (а.с. 186-188).

ОСОБА_1 у 2020 - 2022 роках частково здійснював оплату послуг за розподіл природного газу.

Претензію АТ «Хмельницькгаз» щодо сплати заборгованості за розподіл природного газу в сумі 6131,41 грн станом на 01.02.2023 відповідач отримав 15.02.2023.

За розрахунком позивача по особовому рахунку № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 наявна заборгованість у розмірі 8898,45 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі зобов`язані здійснювати оплату наданих послуг з розподілу природного газу.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу, яка видається Регулятором.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 857 (зі змінами, внесеними Постановою НКРЕКП від 02 липня 2019 року № 1323) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Хмельницької області в зоні розташування газорозподільної системи надано АТ «Хмельницькгаз».

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 та постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 717/341/21, які правильно врахував суд першої інстанції відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.

Установивши, що оператором газорозподільної системи на території Хмельницької області на підставі відповідної ліцензії є АТ «Хмельницькгаз», а відповідачі є споживачами наданих ним послуг, за які частково вносять плату, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування між сторонами договірних відносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що акцептування відповідачами договору про розподіл природного газу, а отже, і факт приєднання побутових споживачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до умов зазначеного договору відбулось шляхом вчинення ними дій, зокрема щодо щомісячного споживання послуг, що підтверджується зміною показань газового лічильника за адресою споживачів по особовому рахунку №  НОМЕР_1 та щодо часткової оплати отриманих послуг, що підтверджується розрахунком позивача.

Посилання відповідачів на те, що вони не приєднувалися як побутові споживачі до виконання умов Типового договору розподілу природного газу є необґрунтованими, оскільки приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обов`язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з розподілу природного газу за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 виникла заборгованість у сумі 8898,45 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідачі не спростували розрахунок заборгованості та своїх контррозрахунків не навели.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що постанови НКРЕКП є нечинними, оскільки вони не доведені до відома населення, то відповідно до частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Доказів того, що вказані постанови не були оприлюднені на офіційному веб-сайті Регулятора відповідачі не надали.

Постанови НКРЕКП не були визнані нечинними чи недійсними в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги правильні висновки суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди відповідачів з висновками суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта