ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,
Панталієнка П.В., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної митної служби України справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання наказів про звільнення незаконними, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
Малиновський районний суд м. Одеси постановою від 24 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Апеляційну скаргу відповідача Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 15 березня 2006 року залишив без розгляду та повернув скаржникові.
Державна митна служба України оскаржила зазначені судові рішення у касаційному порядку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 жовтня 2006 року залишив касаційну скаргу без розгляду на підставі частини 3 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) - у зв'язку із пропуском строку оскарження.
У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2006 року Державна митна служба України просить скасувати це судове рішення через неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 212 КАС, яке у справі, що розглядається, на думку скаржника, є неправильним.
Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 212 КАС касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
У частині 1 статті 103 цього Кодексу зазначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем касаційного оскарження у справі, що розглядається, було 16 квітня 2006 року.
Відповідно до частини 9 статті 103 КАС строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як видно з копії реєстру № 104, Державна митна служба України передала касаційну скаргу на відправлення через фельд'єгерську службу 13 квітня 2006 року.
За таких обставин висновок суду касаційної інстанції про те, що відповідач пропустив строк касаційного оскарження, є помилковим.
З урахуванням викладеного ухвала Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2006 року підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Скаргу Державної митної служби України задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2006 року скасувати, справу направити до того самого суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов