У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянула в судовому засіданні 24 січня 2008 року в м. Києві           кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2006 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2006 року

ОСОБА_1,

                                                  ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку м. Готвальд Харківської області, раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона працюючи в. о. начальника житлово-експлуатаційної дільниці “Будівельник” у м. Миколаєві, будучи посадовою особою та виконуючи виконавчо-розпорядчі функції, з метою отримання житла та подальшою реєстрацією у гуртожитку корпорації “Украгропромбуд” у м. Миколаєві по пр. Миру, 22, використовуючи бланки, печатки та штампи ЖЕД “Будівельник” склала завідомо неправдиві документи, а саме: договір найму житлового приміщення №3 від 9.11.2004р. між ДП ЖЕД “Будівельник” і ОСОБА_1, договір найму житлового приміщення №3 від 9.11.2004р. між ДП ЖЕД “Будівельник” і ОСОБА_2, ордер на житлову площу в гуртожитку №2 від 9.06.2005р., довідку №11 від 10.03.2005р. у якій написала, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 є жилим, що не відповідало дійсності і все це надала в паспортне відділення Ленінського РВ МГУ УМВС в Миколаївській області для отримання реєстрації на себе та свою доньку ОСОБА_2.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу провадженням закрити за відсутністю у її діях складу злочину, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що її вину у вчиненні злочину не доведено. Вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно та повно дослідивши зібрані по справі докази, у тому числі і ті, на які містяться посилання у скарзі, та давши їм належну оцінку в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Доводи засудженої про неповноту судового слідства та про те, що суд не дав належної оцінки всім доказам по справі, непереконливі та не відповідають матеріалам справи, оскільки всі обставини справи досліджено повно і вирок у частині доведеності вини ОСОБА_1 належно мотивований.

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи засудженої, які є аналогічними доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для її задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи і є правильним.

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вплинули на законність і обґрунтованість судових рішень, у справі не допущено.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і :

Кравченко К.Т.                                 Пошва Б.М.                              Шевченко Т.В.