Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі : Боймиструка С.В., Григоренка М.П., Оніпко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Костопільського районного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_4 14 травня 2009 року звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати протиправною відмову виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку в розмірі, визначеному законодавством , та просила стягнути на її користь цю недоплачену допомогу за період із 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 2947,36 грн..
Постановою Костопільського районного суду від 27 жовтня 2009 року відмову відповідача виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку за період із 22 травня по 31 грудня 2008 року було визнано протиправною та зобов’язано відповідача виплатити їй таку допомогу за цей період відповідно до ст.43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Не погодившись із постановою суду, відповідач в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначена допомога позивачці виплачувалась відповідно до вимог законодавства, в обсягах видатків з бюджету, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов..
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Місцевим судом вірно встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка народила дитину ( а.с.5).
З 22 червня 2007 року позивачу, як застрахованій особі, було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку (наказ ВАТ Костопільський ЗП № 58 від 14.06.2007 року).
Відповідно до ст. 42, 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун, які фактично здійснює догляд за дитиною) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незастрахованим особам був визначений ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Пунктом 23 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до статей 13,15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року, згідно яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 25 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із ЗУ"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними.
______________________________________________________________________________________________________________
Справа № 22-а-3213/11 головуючий в суді 1 інст. Олійник П.В.
суддя-доповідач Боймиструк С.В.
Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначені правовідносини регулювалися також і ст. 43 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Отже, для вирішення цього спору суду першої інстанції необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.
Згідно зі ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13,15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 1 січня 2008 року, а зміни у ст. 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зазначені обставини та норми матеріального права не були враховані судом першої інстанції під час вирішення спору в цій справі.
Позивачці, як застрахованій особі, в 2008 році виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку в розмірі 144,1 грн. щомісяця ( а. с. 7).
Враховуючи те, що відповідач у 2008 році виплачував позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не менше 130 грн., місцевий суд прийшов до помилкового висновку щодо неправомірності його дій в цей проміжок часу.
Оскільки постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням норм матеріального права , що призвело до неправильного вирішення справи , колегія суддів прийшла до висновку , що оскаржувана постанова не може залишатися чинною, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198 , п.4 ч.1 ст. 202 , ст. 207 КАС України , колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити .
Постанову Костопільського районного суду від 27 жовтня 2009 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за безпідставністю позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Судді: