Справа № 2-401/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

з участю: представника позивачаОСОБА_3

відповідачівОСОБА_4,ОСОБА_5

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк ”ОСОБА_6 та Кредит” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості, -

                                                                в с т а н о в и в :

          В суд з позовом звернулось ПАТ „Банк ”ОСОБА_6 та Кредит” від імені якого діє філія „Північно-західне регіональне управління „АТ „Банк ”ОСОБА_6 та Кредит”, що є правонаступником ВАТ „Банк”ОСОБА_6 та Кредит” та ТОВ „ОСОБА_6 та Кредит” (далі в рішенні-банк) до ОСОБА_4 (далі- відповідач 1) та ОСОБА_5 (далі-відповідач 2)  про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № Ф1-07/46304-7 від 26.01.2007 року (надалі - договір) на суму 105365 гривень 41 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 несвоєчасно  виконує взяті на себе згідно договору зобов”язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісійної винагороди. З метою забезпечення виконання договору між позивачем та відповідачами 26.01.2007 року був укладений договір поруки №Ф1-07/46304-7П (далі-договір поруки). Відповідно до умов договору поруки, у разі невиконання умов договору відповідачем 1, відповідач 2 несе відповідальність за невиконані зобов”язання за договором як солідарний боржник.                               

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

          Відповідачі позов не визнали та пояснили, що у зв»язку з фінансовою кризою та банкрутством фірми, директором якої був відповідач 2, вони не мають можливості розрахуватись з банком та відстрочити сплату боргу у зв»язку з важким матеріальним становищем. Також відповідач 1 надала суду квитанцію про сплату заборгованості 25.06.11 на суму 100 доларів США.        

         Між банком та відповідачем 1 укладено договір, згідно з яким  відповідач 1 отримав кредит в розмірі 11000 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів у розмірі 10,5% річних з кінцевим строком повернення до 26 січня 2017 року. Договір на даний час чинний. Строк повернення кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди а також розміри вказаних щомісячних платежів, встановлені сторонами у пунктах 3.2, 4.3, 4.7 договору –до 10 числа кожного місяця. Відповідач 1 несвоєчасно виконує зобов»язання по поверненню грошових коштів, передбачених договором. Вказані факти доведені позивачем і не спростовані відповідачами. Відповідно до п.п. б) п.3.4 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів у разі порушення боржником умов договору в частині повернення грошових коштів. Про дострокове погашення заборгованості позивач протягом 2010 року неодноразово направляв відповідачам відповідні претензії. У відповідності із п.6.1 договору за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

          На забезпечення виконання зобов”язань по договору між банком і відповідачами 1 і 2 був укладений договір поруки. Відповідно з умовами якого (пункти 1.1,2.1) відповідач 2 взяв на себе зобов”язання відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання відповідачем 1 умов договору. У разі невиконання відповідачем 1 зобов”язань за договором відповідач 2 несе відповідальність по договору перед банком як солідарний боржник.

         Станом на 12.05.11 відповідач 1 частково оплатив заборгованість по кредиту та процентам. Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить: по кредиту –7828,89 дол. США (еквівалент у гривнях за офіційним курсом НБУ на 12.05.11: 100 дол. США = 797,17 грн. - 62409 грн. 56 коп.), по процентам за користування кредитом –580,78 дол. США (4629 грн. 80 коп.), по комісії –888 гривень 80 коп. Сума пені за прострочення виконання зобов”язань за період з 12.05.10 по 11.05.11 становить: по кредиту- 30321 грн. 12 коп., по процентам –5761 гривня 81 коп., по комісійній винагороді –1354 грн. 31 коп. Всього сума заборгованості та пені становить  105365 грн. 41 коп.

        Також відповідач 1 25.06.11 оплатив заборгованість частково на суму 100 дол. США (квитанція №12 від 25.06.11). Вказана сума зараховується судом в рахунок погашення боргу по процентам, згідно п.7.1 договору. Тобто на день розгляду справи заборгованість відповідача 1 перед позивачем по процентам зменшилась і становить 480,78 дол. США, що на день часткової сплати боргу еквівалентно 3833 грн. 25 коп. (офіційний курс НБУ за 100 доларів США на 25.06.11 становив 797, 30 грн).

         Статею 1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких встановлено договором позики. У разі відсутності іншої домовленості проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики. Частиною 2 статті 1050 ЦК передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

           Відповідно до статей 526, 599, 611, 623, ч.1 ст.624  ЦК, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. У разі порушення зобов”язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані невиконанням збитки та сплатити неустойку. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно із ст.554 ЦК у разі порушення боржником зобов”язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено іншого виду відповідальності поручителя.

       Таким чином та у відповідності із ст.554, частинами 1-3 ст.623 та ст.1050 ЦК, вимоги позивача про стягнення з відповідачів збитків, завданих несвоєчасною сплатою: комісії в розмірі 888  гривень 80 коп., кредитних коштів та процентів в гривневому еквіваленті на суму 66242 гривні 81 коп. підлягають задоволенню. Всього розмір збитків становить 67131 гривню 61 копійку.

       У відповідності із ст. 549, ч.3 ст.551 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір визначається договором або актом цивільного законодавства. Суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків.

       Проте у даному спорі, заявлений позивачем розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів не перевищує розмір збитків, завданих невиконанням договору. За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру неустойки.

        Таким чином та у відповідності із ч.1 ст.624 ЦК, солідарному стягненню з відповідачів підлягає неустойка (пеня) за несвоєчасне виконання договору нарахована з 12.05.10 по 11.05.11 по кредиту та по процентам на суму 36082 гривні 93 копійки.

       Разом з тим, суд вирішив відмовити в позові в частині вимог про стягнення пені, яка нарахована на суму заборгованості по комісійній винагороді в розмірі 1354 гривні 31 коп., оскільки п.6.1 договору не передбачено нарахування пені на заборгованість по комісійній винагороді (комісії).

      Всього підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача збитків та пені на суму 103214 гривень 54 коп.

      Понесені позивачем та документально підтверджені ним судові витрати у зв”язку із зверненням до суду підлягають стягненню солідарно з відповідачів пропорційно до задоволеної частини вимог, у відповідності із ч.1 ст.88 ЦПК.

      На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 549-554,623,624, 1050 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215  ЦПК України, суд, –

                                                                       в и р і ш и в:

          Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк ”ОСОБА_6 та Кредит” 67131 (шістдесят сім тисяч сто тридцять одну) гривню 61 копійку –заборгованості по кредиту, процентам і комісійній винагороді та 36082 (тридцять шість тисяч вісімдесят дві) гривні 93 копійки –пені.

      Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк ”ОСОБА_6 та Кредит” витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1032 гривні 14 копійок та на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 117 гривень 64 копійки.

           У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди  - відмовити.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Головуючий