Справа № 2-а-1499/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" червня 2011 р.           Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді  –Павлійчук А.В.,

при секретарі           –Волошенко С.Я.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Кременчук старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВІ № 121315 від 04.04.2011 року про накладення штрафу, –

В С Т А Н О В И В:

15.04.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС ВДАІ м. Кременчук із залученням третьої особи на стороні відповідача що не заявляє самостійних вимог старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВІ № 121315 від 04.04.2011 року про накладення штрафу.

Позивач у своєму позові посилається на те, що постановою в справі про адміністративне правопорушення, що була складена 04 квітня 2011 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Також ОСОБА_1 зазначив, що при складанні протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення на його вимогу інспектором взводу ДПС ВДАІ м. Кременчук ОСОБА_2 не було надано доказів того, що технічний засіб, за допомогою якого було встановлено перевищення ним швидкості, пройшов метрологічну перевірку, а також його не було ознайомлено з характеристиками можливих похибок у вимірах та не було пред’явлено картку маршруту патрулювання, поста.

Керуючись КпАП України, позивач зазначив, що при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КпАП України, було порушено його права.

На підставі вищевикладеного, керуючись нормами Конституції України, КАС України та КпАП України, позивач просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВІ № 121315 від 04.04.2011 року про накладення штрафу в сумі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, просив повністю відмовити в задоволенні позову громадянину ОСОБА_1. В судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки зазначив у письмових запереченнях та просив справу розглядати без його участі у зв’язку із службовою зайнятістю.

Суд, вважає за можливе здійснити розгляд справи на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в порядку письмового провадження, та без фіксування судового розгляду адміністративної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ст.41 КУпАП.

Ознайомившись із вказаною позовною заявою та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд позов задовольняє з наступних підстав.

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія ВІ № 121315 від 04.04.2011 року, водій ОСОБА_1 04.04.2010 року о 18 год. 30 хв. в м. Кременчуці по вул. Київська  керуючи автомобілем ВАЗ  з державним номером ВІ 2598 АВ, перевищив встановлену швидкість руху більш як на 30 км/год. Рухався зі швидкістю 104 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «РАДІС»2237.

Даною постановою на позивача інспектором ДПС було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що для визначення швидкості автомобіля використовувався пристрій «РАДІС»2237.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає зокрема за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вище згаданих статей КУпАП суб’єктом оскарження при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена на основі даних зафіксованих приладом «РАДІС»2237.

Згідно ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають фото- кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до ч.6 ст.258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Ст.14-1 та ч.6 ст.258 КУпАП чітко передбачають, що для їх застосування необхідно, щоб фіксація велася саме автоматичними засобами.

Однак, у вищевказаній постанові не зазначено в якому саме режимі (ручному чи автоматичному) працював вимірювальний пристрій «РАДІС»2237.

Наказом № 45 МВС України від 03.02.1992 року встановлено, що для фіксації перевищення швидкості можна користуватися виключно провіреними приладами, точність яких підтверджується метрологічним свідоцтвом.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження того, що вимірювальний пристрій «РАДІС»2237, яким здійснювалась фіксація, пройшов перевірку у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та процедуру експертизи або сертифікації, а також не надано інформації про те, що такий надавався Держспецзв’язку для проведення вищевказаних дій.

Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВСУ, затвердженої наказом МВСУ від 13.11.2006 року №1111 до роботи із спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків до роботи не допускаються.

У оскаржуваній постанові серія ВІ № 121315 від 04.04.2011 року таких відомостей не зазначено.

Згідно п.2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року №185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи вилучення, знищення тощо). Кожний документ має мати свої реквізити (дату, адресу, назву,підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДПС ВДАІ м. Кременчук старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не встановлено свідків, які можуть ствердити порушення ПДР позивачем.

Крім того, відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували пояснення позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 17, 19, 69-71, ст. 102, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 280, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову серія ВІ № 121315 від 04.04.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                А. В. Павлійчук