Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа  № 2-а-4190/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.06.2011 року                    м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Чернюк В.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Миргороді Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною та покладення зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В червні 2011 року ОСОБА_1 звернув(ла)ся в суд з цим позовом, посилаючись на порушення відповідачем – суб’єктом владних повноважень його прав у сфері управлінської діяльності через неповну виплату соціальної державної допомоги, як дитині війни.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень щодо заявленого позову не подав. На момент винесення цієї постанови сторони по справі не повідомили суд про наявність рішень судів, що стосуються предмету спору, а також про наявні незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини щодо спірних правовідносин, маються достатні підстави для часткового задоволення позову з таких обгрунтувань.

Позивач є дитиною війни, що підтверджується копією його пенсійного посвідчення. Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” він має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним  Судом України рішення про їх неконституційність.

19 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VI, пунктом 7 якого установлено, що у 2011 році, з моменту набрання чинності закону, норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України” та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Приймаючи до уваги положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», та суть заявлених позовних вимог, відповідач з 22 травня 2008 року по 18 червня 2011 року повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте не здійснював таких нарахувань і виплат, чим порушив законні права позивача, які підлягають захисту.

В супереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірності його бездіяльності у правовідносинах з позивачем, які чітко врегульовані законом. Відповідні докази про це в строки, встановлені ч. 3 ст. 183 –2 КАС України суду не надані взагалі.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, починаючи з 19 червня 2011 року не підлягають задоволенню, так як відповідач у правовідносинах з позивачем діяв в межах повноважень  наданих йому Кабінетом Міністрів України, а тому цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до абз. 9 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 158, 160, 161, 163, 183 –2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. 7 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Миргороді Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 06 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року, протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Миргороді Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 06 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 ( одна ) гривна 70 копійок.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Копію цієї постанови для відому направити сторонам. Відповідачу роз’яснити його обов’язок виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя           ОСОБА_2