Менський районний суд Чернігівської області   

                              Справа №1-69/11  року

В И Р О К

        Іменем України

  21 червня 2011 року                              

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого –судді        Волошиної Н.В.

при секретарі   -                Бухно А.М.

за участю прокурора –     Положій Н.І.

потерпілого –цивільного позивача ОСОБА_1

розглянув   у  відкритому     судовому засіданні в залі суду в місті  Мена  кримінальну  справу по обвинуваченню :  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого,  не працюючого, не судимого,

у  вчиненні  злочину,  передбаченого  ст. 122 ч.1  КК  України,     

    В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

24 грудня 2010 року близько 16-ї години, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в будинку, розташованому за адресою м. Мена вул. Мічуріна 2, в якому він тимчасово мешкав, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно завдав потерпілому ОСОБА_1 декілька ударів руками та ногами по обличчю, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я на термін більше 3 тижнів.

Підсудний ОСОБА_2  в судовому засіданні вину в заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 визнав повністю, в скоєному щиро каявся, визнав заявлені до нього цивільні позови, просив суворо не карати, проте відмовився давати показання, посилаючись на те, що підтримує показання дані ним на досудовому слідстві.

Із оголошених в судовому  засіданні в порядку ст. 301 КПК України  показань підсудного ОСОБА_2, даних ним під час досудового слідства,  вбачається, що 24.12.2010 року близько 15-30 годин він прийшов до магазину «Орфей», що в м. Мена, купити продукти харчування. В магазині зустрів ОСОБА_1, який запропонував йому піти з ним разом розпивати спиртні напої. Погодившись на дану пропозицію, вони пішли до нього  додому, де втрьох - він, ОСОБА_1 та його батько - ОСОБА_3 почали розпивати спиртне. Під час розпиття спиртного ОСОБА_3 майже відразу їх покинув і пішов відпочивати до іншої кімнати, а він та ОСОБА_1 продовжували розпивати спиртне та розмовляти. В ході розпиття спиртного між ними виникла сварка. Він почав кричати на ОСОБА_1 за те, що останній налякав дитину його співмешканки, коли  декілька днів тому, проходячи біля їх будинку,  почав стукати в двері та в стіни будинку. В ході сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин  він почав наносити удари ОСОБА_4 Як саме він його бив та по яким частинам тіла не пам’ятає,  так як був в стані алкогольного сп’яніння. Свою вину в заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 визнав повністю, в скоєному щиро кається.

Крім визнання вини самим підсудним ОСОБА_2, його вина повністю підтверджується показаннями потерпілого та  свідків  по справі:

Потерпілий  ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що  24.12.2010 року близько 15-30 год. він прийшов до кіоску «Орфей»в м. Мена купити продукти харчування.  Біля кіоску зустрів ОСОБА_2, з яким домовилися піти до останнього  додому  за адресою м. Мена вул. Мічуріна, 2  розпивати спиртні напої. Прийшовши за вказаною адресою,  разом з підсудним та його батьком - ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. В ході розпиття спиртного між ним та підсудним  виникла сварка з приводу того, що він декілька днів тому налякав дитину його співмешканки, нібито стукаючи в стіну будинку. Словесна сварка переросла в бійку, в ході якої підсудний ОСОБА_2 вдарив його декілька разів  кулаком в обличчя, а коли йому  стало погано та він присів, то ОСОБА_2 декілька разів вдарив його ногами по голові та обличчю. Скільки разів наносив йому удари підсудний точно сказати не може, оскільки вже не пам’ятає. Коли вибіг на вулицю, то  ОСОБА_2 наздогнав  його та наносив удари кулаками по обличчю, від чого він втратив свідомість, а коли прийшов до свідомості, то побачив свою сестру ОСОБА_5, яка відвезла його в лікарню, де йому було надано першу медичну допомогу і відразу було направлено до Чернігівської обласної лікарні в щелепно-лицьове відділення, де йому було зроблено операцію.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 подав заяву про зміну розміру позовних вимог,  пред’явлених до підсудного ОСОБА_2, та просив стягнути з  останнього 3 000 грн. матеріальної шкоди та 1 000 грн. моральної шкоди. При цьому показав, що інших доказів, підтверджуючих понесені ним витрати на лікування, окрім касових чеків,  які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, у нього немає. Заподіяна йому моральна шкода полягає у фізичному болю  та стражданнях,  яких він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я. Він не наполягає на суворому покаранні підсудного, але, як цивільний позивач, просить стягнути з підсудного кошти, витрачені ним на лікування, та заподіяну йому моральну шкоду.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні показала,  що  24.12.2010 року біля 18-00 години,  повертаючись додому від своєї знайомої на подвір’ї свого господарства побачила працівників міліції, які повідомили,  що ОСОБА_2 побив її сина - ОСОБА_1. Останній в цей час знаходився в районній лікарні, де йому було надано першу медичну допомогу та виписано направлення до Чернігівської обласної лікарні,  куди вони разом із сином ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_7 поїхали в цей же день близько 20-00 год.. Також показала, що в потерпілого була зламана щелепа,   в зв’язку з чим йому було зроблено операцію та він перебував на стаціонарному лікуванні в  Чернігівській обласній лікарні. Причина сварки між підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_1, їй невідома.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні показав,  що  24.12.2010 року він гостював у свого сина в м. Мена по вул. Мічуріна 2. Близько 15-00 год. його син ОСОБА_2 пішов до магазину, щоб купити продукти  харчування, та повернувся додому  разом з ОСОБА_1, у якого з собою було спиртне. Він попросив налити йому чарку, випив та пішов відпочивати до іншої кімнати. З приводу чого виникла сварка між його сином та потерпілим ОСОБА_1 пояснити не може. Наступного дня від матері потерпілого він дізнався, що в ОСОБА_1 зламана щелепа, в зв’язку з чим останній  знаходиться на лікуванні в Чернігівській обласній лікарні.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що разом зі співмешканцем ОСОБА_2 проживала на ІНФОРМАЦІЯ_5.  24.12.2010 року її співмешканець ОСОБА_2 пішов до магазину, щоб купити продукти харчування, та через деякий час повернувся з ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сіли розпивати спиртне, а вона пішла до іншої кімнати займатися своїми справами, а тому не чула й не бачила сварки та бійки, яка виникла між підсудним та потерпілим. Коли приїхали працівники міліції та забрали ОСОБА_2, останній нічого їй не пояснював, а наступного дня від матері ОСОБА_1 вона дізналася, що її син знаходиться на лікуванні в Чернігівській обласній лікарні з переломом щелепи та іншими тілесними ушкодженнями. З якої причини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка, яка переросла в бійку,  їй не було відомо.                                          

          Також вина підсудного підтверджується іншими зібраними матеріалами кримінальної справи:

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, згідно якої 24.12.2010 року надійшло повідомлення медсестри Гордієнко про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, житель ІНФОРМАЦІЯ_7 з діагнозом ЗЧМТ, СГМ, переломом нижньої щелепи, який пояснив, що тілесні ушкодження йому заподіяв сусід ОСОБА_2 житель ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с. 6 );

- протоколом прийняття заяви про вчинений злочин, згідно якого ОСОБА_1  просить прийняти міри до гр. ОСОБА_2, який 24.12.2010 року завдав йому тілесних ушкоджень (а.с. 7);

-  протоколом огляду місця події від 24.12.2010 року, а саме господарства по вул. Мічуріна, 2 в м. Мена, де в будинку за вказаною адресою було виявлено на стіні, підлозі, картонній коробці, яка лежала на стільці,  головному уборі та на снігу біля будинку сліди бурого кольору схожі на плями крові  (а.с. 8-11);

- довідкою головного лікаря Менської ЦРЛ №503 від 18.03.2011 року  про те, що 24.12.2010 року о 17-15 год. за медичною допомогою в приймальне відділення Менської ЦРЛ звертався ОСОБА_1 з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом нижньої щелепи справа, забійна рана голови                           (а.с. 23);

- протоколом очної ставки від 30.03.2011 року між підозрюваним ОСОБА_2В та потерпілим ОСОБА_1, де потерпілий показав, що його бив саме ОСОБА_2, а останній в свою чергу повністю визнав свою вину (а.с.51-52);

- висновком судово-медичної експертизи №125 від 28.03.2011 року,  відповідно до якої у гр. ОСОБА_1 мають місце тілесні ушкодження у вигляді двобічного потрійного перелому нижньої щелепи: суглобових паростків та по 42 зубу, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою  тривалості розладу здоров’я на термін більше 3 тижнів. Забійної рани лобної ділянки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Забою м’яких тканин та саден в ділянці верхньої та нижньої губи, потиличної ділянки голови, спинки носа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 70-71);

          Аналіз  досліджених  в судовому засіданні  доказів в  їх сукупності  дають  підстави  суду  зробити   висновок,  що дії  підсудного, які виразились в заподіянні тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я на термін більше трьох тижнів, правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 122 КК України, і  суд  кваліфікує  його  дії  за  цією статтею.

          Вирішуючи  питання  про вид та міру  покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпеки  вчиненого ним  злочину, особу  винного і обставини,  що  пом’якшують  та обтяжують  відповідальність.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає  щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При  призначенні  покарання  підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  дані щодо притягнення до  адміністративної  відповідальності,  за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює, перебуває на обліку в лікаря-нарколога Менської ЦРЛ з діагнозом F10.2, на обліку у лікаря психіатра не перебуває,  думку потерпілого ОСОБА_1, який  просить суд суворо не карати підсудного,  заподіяну потерпілому шкоду не відшкодовано,  а тому суд  вважає, що до нього доцільно застосувати покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням  ст.ст. 75, 76  КК  України, звільнивши  від відбування  покарання з випробуванням.  Дана міра  покарання буде   достатньою та ефективною  для виправлення підсудного і попередження  вчинення  нових  злочинів.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі   КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», про стягнення з ОСОБА_2 на користь КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»коштів, витрачених закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в сумі  746  грн. 16 коп.,   підтверджується  матеріалами  справи та відповідно до  вимог ст. 1206 ЦК України та  ст. 93-1 КПК України підлягає  задоволенню  в  повному  обсязі.

Цивільний позов  ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 3 000 грн. майнової  та 1 000 грн. моральної шкоди,  який частково підтримав прокурор, підлягає частковому задоволенню, оскільки потерпілим документально підтверджені витрати, пов’язані з лікуванням, лише в розмірі 756 грн. 50 коп., які підлягають відшкодуванню. Позовні вимоги в частині відшкодування 1 000 грн. моральної шкоди, які визнає підсудний,  підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в ході судового засідання безспірно встановлено, що потерпілому ОСОБА_1  вчиненим злочином заподіяна моральна шкода у вигляді моральних страждань від фізичного болю, фізичних та нервових потрясінь та неможливості вести звичайний спосіб життя.

Відповідно до медичного висновку амбулаторного обстеження особи про встановлення залежності від психоактивних речовин від 21 квітня 2011 року ОСОБА_2  страждає   психічними  та поведінковими  розладами   внаслідок  вживання алкоголю, синдром залежності, і потребує  лікування  від  алкоголізму.  

Відповідно  до ст. 96  КК  України  примусове лікування  може  бути  застосоване  судом  до осіб,  які  вчинили злочини   та  мають  хворобу,  що становить  небезпеку  для  життя та здоров’я  інших осіб.   Разом з тим, судом не встановлено підстав для застосування щодо ОСОБА_2, передбаченого ст. 96 КК України,  примусового лікування, оскільки його хвороба не становить небезпеки для здоров’я інших осіб.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний  захід  засудженому ОСОБА_2  - підписку  про  невиїзд  залишити  без   змін, до  набрання  вироком  законної  сили.

          На підставі  викладеного, керуючись  ст. 323-324 КПК  України , суд  

                                                  З  А  С  У  Д  И  В :

ОСОБА_2 визнати  винним у  вчиненні  злочину передбаченого  ч.1 ст. 122  КК  України  і  призначити  йому  покарання  у  вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК  України   засудженого ОСОБА_2 звільнити  від  відбування  покарання  з випробуванням з  іспитовим  строком - 1  (один)  рік.

Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну  місця проживання чи роботи, періодично  з’являтись  для  реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний  захід  засудженому ОСОБА_2  - підписку  про  невиїзд  залишити  без   змін, до  набрання  вироком  законної  сили.

Стягнути  з ОСОБА_2 на  користь  КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» -  746 грн. 16 коп. витрат, понесених закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого.

Стягнути  з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1  756  грн. 50 коп. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я.

          Вирок суду може  бути  оскаржений   протягом  15 діб до  апеляційного  суду Чернігівської області.

Головуючий суддя:ОСОБА_9