Справа  2-922/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "10" червня 2011 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі

головуючий суддя                                                    Сухоруков А.О.,

при секретарі                                                  Сядро Г.Г.,

за участю прокурора:                                        Риженко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Самарського району м.Дніпропетровська до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: орган опіки і піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

25 лютого 2011 року прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом.

Свої вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади в результаті вживання наркотичних речовин та використання інших психоактивних речовин з синдромом залежності від наркотиків. ОСОБА_1 веде аморальний та асоціальний спосіб життя, бродяжить, залишаючи дітей на бабусю, яка доглядає, утримує та виховує дітей.

Відповідач ОСОБА_2 тривалий час із дітьми не мешкає, не виховує та не утримує їх. Діти мешкають разом із бабусею, яка змушена працювати, щоб утримувати дітей. Старша дитина, ОСОБА_3 замість навчання доглядає молодшу сестру, ОСОБА_4

Спеціалістами управління-служби у справах дітей Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, з відповідачами проводилися неодноразові бесіди щодо поліпшення життєвого становища, належного виконання ним батьківських обов’язків, однак від подачами дані вимоги проігноровані.

На підставі викладеного, прокурор просить суд позбавити батьківських прав відповідачів відносно їх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та передати їх органу опіки та піклування для подальшого влаштування, стягнути аліменти (а.с.а.с. 1-3).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, вважаючи його не обґрунтованим, а позов безпідставним. Зазначила, що щомісяця проходить плановий огляд у нарколога і вже вилікувалася, наркотичні засоби та психотропні речовини не вживає декілька років, дітей доглядає і опікується ними, обставини викладені прокурором не відповідають дійсності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову, вважаючи його необґрунтованим і безпідставним. Пояснив, що шлюб між ним та ОСОБА_1 було розірвано, тому він і мешкає окремо. Про дітей він піклується і готовий в подальшому піклуватися.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, в судовому засіданні проти позову заперечувала, так як вважає, що підстав для позбавлення батьківських прав немає.

Вислухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.а.с. 13, 14).

Матір відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_5 зверталася до управління-служби у справах дітей Самарської районної у м. Дніпропетровську ради із скаргами на відповідача ОСОБА_1 (а.с.а.с. 4, 5).

ОСОБА_1 в період з 02 червня 2005 року по 05 вересня 2007 року відбувала покарання у місцях позбавлення волі, після звільнення з місця позбавлення волі приводів до міліції не мала, адміністративних правопорушень не вчиняла (а.с. 6).

В період з 10 квітня 2002 року по 11 квітня 2001 року ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради. ОСОБА_2 перебував на лікуванні в цій же установі в період з 18 червня 2001 року по 13 липня 2001 року (а.с. 7).

При обстеженні житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було встановлено, що санітарний стан будинку задовільний, в наявності є всі необхідні меблі, діти мають місце для навчання та відпочинку, достатня кількість особистих речей та іграшок. Відповідач ОСОБА_1 має намір працевлаштуватися у зв’язку із скрутним матеріальним становищем (а.с.а.с. 9-10).

Неповнолітня ОСОБА_3 є ученицею 8-Г класу КЗО СШ № 219, за період з 01 вересня 2010 року по 24 лютого 2011 року нею було пропущено 67 уроків, з яких 39 уроків через хворобу, а 28 без поважних причин, зі слів дівчини теж через хворобу. За 2009-2010 учбовий рік ОСОБА_3 було пропущено 107 уроків, з яких 82 через хворобу (а.с. 15).

Із характеристики родини ОСОБА_3, складеної КЗО «Спеціалізована школа № 129»ДМР, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 характеризується позитивно, мати відвідує батьківські збори. При цьому в характеристиці вказано, що ОСОБА_6 звертається із скаргами на ОСОБА_1 (а.с. 16).

За місцем свого проживання відповідач ОСОБА_1 також характеризується позитивно (а.с. 49).

Неповнолітня ОСОБА_3 характеризується позитивно, шкідливих звичок не має, до доручень ставиться відповідально (а.с. 17).

ОСОБА_1 проходила періодичне обстеження у нарколога, що підтверджується сертифікатом від 30.04.2006 року, наркологічних протипоказань до виконання роботи машиніста конвеєра не виявлено (а.с.а.с. 25).

Із листа КЗ «Дванадцяте територіальне медичне об’єднання»№ 3/80 від 10 травня 2011 року вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 на диспансерному обліку не перебуває, хворіє рідко. Малолітня ОСОБА_4 перебуває на обліку в спеціалізовану центрі, своєчасно проходить обстеження, отримувала безкоштовне харчування, щеплена за віком, знята з диспансерного обліку в 2010 році (а.с. 46).

З 23 березня 2011 року неповнолітня ОСОБА_3 перебуває в притулку для дітей «Барвінок», за цей час її регулярно відвідувала матір та бабуся (а.с. 48).

Малолітня ОСОБА_7 знаходиться з 08 квітня 2011 року в Будинку дитини № 1, за цей час її постійно відвідувала бабуся та матір, приносили памперси, фрукти, солодощі (а.с. 50).

Висновком комісії лікарів Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру від 23 травня 2011 року, після стаціонарного обстеження ОСОБА_1 з 11.05.2011 р. по 23.05.2011 року було рекомендовано зняти з диспансерного динамічного нагляду відповідача ОСОБА_1, у зв’язку з повною ремісією (а.с. 51).

Із виписки із медичної картки амбулаторно хворої від 06 червня 2011 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 була взята на облік з 2002 року у зв’язку із психічними та поведінковими розладами, внаслідок сполученого вживання опіоідів та алкоголю. На даний час у ОСОБА_1 спостерігається повна ремісія хвороби. З 2007 року вона веде здоровий спосіб життя, стала на облік та проходить огляд (а.с. 67).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є класним керівником ОСОБА_3 з 2010 року. За цей час неповнолітня ОСОБА_3 добре навчалася. Сумлінно виконувала всі доручення, є розумною дівчинкою, виглядає завжди охайною, чистою. За учбовий рік двічі проходили батьківські збори і на них з’являлася відповідач ОСОБА_1 Інших приводів викликати батьків ОСОБА_9 в неї не було, в школу дівчина ходила регулярно, за періоду відсутності надала довідку про хворобу, також хворіла в період епідемії грипу, хоча довідки не надала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є соціальним педагогом в школі. Наразі неповнолітня ОСОБА_3 перебуває в притулку, а коли була вдома то регулярно відвідувала школу, без поважних причин уроки не пропускає. Відповідач ОСОБА_1 регулярно відвідує батьківські збори. 03 лютого 2011 року до них зі скаргою звернулася бабуся ОСОБА_3 При обстеженні побутових умов проживання, було виявлено, що все в будинку в повному порядку. При обстежені була присутня ОСОБА_1, знаходилася в нормальному стані, але все одно вони поставили родину на облік.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є матір’ю відповідача ОСОБА_1 В орган опіки та піклування вона звернулася через те, що вважала, що її дочка неправильно витрачала кошти. Все що вона написала в своїх поясненнях є неправдою, їй так порадили написати. В дійсності ОСОБА_1 доглядає за дітьми, піклується та утримує їх, алкоголь та наркотичні засоби не вживає. Коли ОСОБА_1 не було вдома, то вона їздила по роботі та ночувала у подруги, зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Неодноразово вона зверталася до прокуратури та органу опіки із проханням відізвати позов, врегулювати спір самостійно, але їй було відмовлено.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що є сусідкою відповідачки ОСОБА_1 Діти відповідачем доглянуті, одягнені, перебувають під контролем. Їх батько ОСОБА_2 відвідує старшу дочку в школі, приносить їй фрукти, відвідував батьківські збори, що їй відомо, оскільки онук свідка ходить в один клас з ОСОБА_3. Також свідок бачила, що ОСОБА_2 приходив до ОСОБА_1 з продуктами для дітей.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка є дочкою відповідачів, суду пояснила, що батьки ставляться до неї добре, доглядають, годують, сплачують за школу. Її батько навідується до неї, кожного місяця надає грошову допомогу. Вона хоче мешкати разом із батьками, вони ставляться до неї добре, заперечувала проти позбавлення їх батьківських прав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є дільничною медсестрою КЗ «12 ТМО». З дитинства діти ОСОБА_3 знаходяться в неї під наглядом, жодних проблем із ними не було, коли було потрібно ОСОБА_1 телефонує і викликає лікарів. Малолітня ОСОБА_4 народилася здорова, ОСОБА_1 регулярно приходила до лікарів на обстеження. В квартирі у відповідачів чисто і охайно.

Спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Так, стаття 164 Сімейного кодексу України наводить підстави позбавлення батьківських прав, згідно якої  мати, батько  можуть  бути  позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали  дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Аналізуючи положення наведених норм законодавства, співставляючи їх зі встановленими фактичними обставинами справи, дослідженими доказами і показами свідків, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідає інтересам неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4.

В судовому засіданні було встановлено, що в дійсності відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в нарколога та психіатра, що викликано сполученням вживання опіоідів та алкоголю. В 2007 році вона звільнилася з місць позбавлення волі, після чого докорінно змінила свій спосіб життя, стала на облік, проходить планові обстеження і на даний час в неї спостерігається повна ремісія.

Із показів свідків та письмових матеріалів справи слідує, що в дійсності ОСОБА_1 добросовісно відноситься до виконання своїх батьківських обов’язків, доглядає дітей, піклується про них, забезпечує матеріально.

Нарікань зі сторони класного керівника на відповідача ОСОБА_1 не було, навпаки, вона підтвердила, що неповнолітня ОСОБА_3 в школі завжди виглядає охайно, добре вчиться, сумлінно виконує позапланові доручення, з дорослими ввічлива, добре харчується.

На даний час відповідач ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з цим не має змоги працювати.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт неналежного відношення до своїх батьківських обов’язків зі сторони відповідача ОСОБА_1, навпаки, було встановлено, що вона сумлінно виконує свої батьківські обов’язки, добре ставить до дітей, приділяє увагу їх вихованню, що власне і було підтверджено старшою дочкою, неповнолітньою ОСОБА_3

У зв’язку з такими обставинами, суд не вбачає законних  підстав для позбавлення батьківських прав  та стягнення аліментів у відношенні ОСОБА_1 стосовно її дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Також, судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 також до своїх батьківських обов’язків ставиться сумлінно, матеріально забезпечує дітей, хоча проживає окремо.

В судовому засіданні класний керівник неповнолітньої ОСОБА_3 пояснила, що відповідач ОСОБА_2 відвідував дочку в школі, цікавиться її успіхами та поведінкою.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила те, що відповідач ОСОБА_2 надає їй матеріальну допомогу на утримання дітей, відвідує їх, допомагає у вихованні, що підтвердила також свідок ОСОБА_11

Прокурором не було надано доказів, що б підтверджували негативну характеристику відповідача ОСОБА_2, дані про його неналежне відношення до своїх батьківських обов’язків відсутні і навпаки спростовуються показами свідків та поясненнями сторін.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог прокурора Самарського району м. Дніпропетровська і доходить висновку про необхідність в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.164-166 СК України, ст.ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 88, 130, 208, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя                                                                                А.О. Сухоруков