Справа №  1-103/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 травня 2011 року   Петропавлівський районний  суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючої судді : Курочкіної О.М.

при секретарі: Філіповій  В.С.

за участю прокурора: Каракай В.В.

захисника підсудного ОСОБА_1В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який народ с. Миколаївка Петропавлівського району, Дніпропетровської обл., гр. України, не розлучений , ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, військовозобов'язаний, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий.

                     в скоєнні злочину передбаченого ст.15 ч.3,  ст.185 ч.2, КК України,

ОСОБА_3 , 12.07.1990 р.н.народ. с.Лобаново Джанкойського р-ну АРК прож.  ІНФОРМАЦІЯ_4   гр.України, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_2, студент ПЕршотравенського гірничого ліцею,  проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий:

07.07.2010 р. Петропавлівським РС Дніпропетровської області за ст.185             ч.1 до 150 гд громадських робіт, знятий з обліку 24.09.2010 року

               в скоєнні злочину передбаченого ст.15 ч.3,  ст.185 ч.2, КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи засудженим 07.07.10 Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 1 один громадських робіт, маючи судимість, у встановленому законом не зняту й не погашену,  на шлях виправлення не став,  належних висновків для себе не зробив і знову повторно здійснив навмисний корисливий злочин проти власності.

Так 05.02.11,  близько  17-40,  гр.  ОСОБА_2  1.1.,  перебуваючи  біля будинку по вул. Польова, 2в с. Миколаївка Петропавлівського р-ну, у ході розмови з ОСОБА_3 по раптово виниклому умислу запропонував останньому спільно здійснити крадіжку вугілля кам'яного з якого - небудь потягу на ст. Миколаївка -Донецька для особистих цілей, на що ОСОБА_3 погодився і таким чином вступив у попередню змову з ОСОБА_2 з метою спільного вчинення повторного таємного розкрадання чужого майна.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 1.1. і ОСОБА_3 прибули пішки на ст. Миколаївка-Донецька, де, побачивши потяг з вугіллям, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 використати як знаряддя злочину лопату совкову й полімерні господарські мішки, що перебувають за його місцем проживання - с. Миколаївка, вул. Вокзальна, 92, на що ОСОБА_3 погодився. Після того як ОСОБА_3 і ОСОБА_2 взяли за місцем проживання останнього 24 полімерних господарських мішки й совкову лопату, вони домовилися поділити викрадене вугілля навпіл.

Так, прибувши на ст.  Миколаївка - Донецька Придніпровської залізниці, розташовану   на   території   с.   Миколаївка   Петропавлівського   району

Дніпропетровської області, у період з 18-00 до 19-50, маючи намір на таємне викрадення

чужого майна, а саме вугілля кам'яного, що перебуває на момент викрадання у віданні  ДП «Придніпровська залізниця», і діючи з корисливих намірів, таємно, шляхом відкритого доступу,  з вантажного напіввагону №56320963, що перебував на 2 залізничному шляху даної станції, групою осіб, діючи відповідно до умов попередньої змови,  ОСОБА_2 1.1.  і ОСОБА_3 намагалися  таємно викрасти вугілля, при цьому ОСОБА_2 1.1. набрав совковою лопатою з вищевказаного напіввагону 12 мішків вугілля, а ОСОБА_3 скинув їх  з вагону на міжколію 2 й 3 шляху ст. Миколаївка-Донецька, після чого вони  помінялися ролями й ОСОБА_3 набрав совковою лопатою з вищевказаного на піввагону 12 мішків вугілля, а ОСОБА_2 скинув їх у теж саме місце. Таким чином, вони  спільно набрали й скинули з вагону 24 полімерних господарських мішки вугілля кам'яного марки «Г-газовий», загальною вагою 1400 кг., за ціною 830 грн. за одну тонну, без урахування ПДВ, чим завдали матеріальної шкоди ДП «Дніпровська залізниця», що несе відповідальність за схоронність вантажоперевезень у розмірі заподіяних збитків, згідно з пунктом 113 статуту залізниць України, на загальну суму 1162 грн., без урахування ПДВ.

Так 05.02.11 в 19-50, гр. ОСОБА_3 і ОСОБА_2, набравши з вантажного напіввагону № 56320963 24 господарських мішки вугілля кам'яного марки «Г-газовий», загальною вагою 1400 кг., на місці вчинення злочину були затримані працівниками міліції ЛВ на ст. Павлоград, якими було припинено злочин і вилучено викрадене вугілля, у зв'язку із чим довести до кінця свій злочинний намір  ОСОБА_3 і ОСОБА_2 1.1. не змогли з незалежних від їхньої волі обставин.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 дав свідчення аналогічні обвинувальному висновку, підтвердив всі обставини справи.  ОСОБА_2 винним себе в  пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він розлучився з дружиною, діти залишились у нього, топити було нічим і він вимушений був піти красти вугілля, коли набрали вугілля їх затримали працівники міліції.

В скоєному   підсудний ОСОБА_2щиро розкаявся, просить суд його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 дав свідчення аналогічні обвинувальному висновку, підтвердив всі обставини справи.  ОСОБА_3 винним себе в  пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він хотів взяти вугілля для обігріву, вітчим помер, мати з молодшим братом залишилась сама, хотів допомогти.

В скоєному   підсудний ОСОБА_3  щиро розкаявся , просить суд його суворо не карати.

    Крім  повного визнання вини винність  підсудних  в скоєнні злочину передбаченого ст.15 ч.3,  ст.185 ч.2 КК України підтверджується частково дослідженими в судовому засіданні доказами ;

рапортом  (а.с.2) зареєстрованим належним чином підтверджується факт виявлення злочину;

протоколом огляду місця події(а.с.3-4) підтверджується місце скоєння злочину;

накладною,актом, протоколами зважування  (а.с.8, 12,14) підтверджуються, обставини скоєного, вага  викраденого вугілля;

довідкою  (а.с.16) підтверджується вартість вугілля.

 Суд враховуючи думку прокурора, бажання підсудних, захисника, керуючись ст.299 КПК України  визнав недоцільним  дослідження доказів стосовно  фактичних обставин справи. Суд з’ясував, що підсудні  правильно розуміють зміст цих обставин,  немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив підсудним, та іншим учасникам судового розгляду, що вони будуть позбавлені права  оспорювати  ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина підсудних в скоєнні ними  злочину в судовому засіданні  доказана повністю.

Суд вважає юридичну кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_2 за ст.15 ч.3, ст.185ч.2 КК України правильною і такою як: не закінчений замах  на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/ , вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає юридичну кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ст.15 ч.3, ст.185ч.2 КК України правильною і такою як: не закінчений замах  на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/ , вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує, що він  раніше не судимий, скоїв злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, довідками  Петропавлівської   центральної районної  лікарні підтверджується, що ОСОБА_2 на обліку у  лікаря - нарколога, лікаря - психіатра, не перебуває.

Суд визнає обставину, передбачену ст. 66 КК України , яка пом’якшує покарання, щире каяття підсудного .

Обставини які обтяжують покарання   відповідно до ст.67 КК України судом не визнані.

Суд вважає, що підсудний  повинен  понести покарання у вигляді позбавлення волі, але при цьому суд дійшов висновку, що  виправлення засудженого можливе без відбування покарання у вигляді позбавлення  волі, застосувавши до нього  ст.75 КК України при призначенні   покарання з випробуванням,   з покладенням на нього обов'язків у відповідність  п.п.2-4 ст.76 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він  раніше  судимий, скоїв злочин середньої тяжкості, задовільно характеризується за місцем проживання, довідками  Петропавлівської   центральної районної  лікарні підтверджується, що ОСОБА_3 на обліку у  лікаря - нарколога, лікаря - психіатра, не перебуває.

Суд визнає обставину, передбачену ст. 66 КК України , яка пом’якшує покарання, щире каяття підсудного .

Обставини які обтяжують покарання   відповідно до ст.67 КК України є рецидив злочину.

Суд вважає, що підсудний  повинен  понести покарання у вигляді позбавлення  волі, але при цьому суд дійшов висновку, що  виправлення засудженого можливе без відбування покарання у вигляді позбавлення  волі, застосувавши до нього  ст.75 КК України при призначенні покарання з випробуванням,   з покладенням на нього обов'язків у відповідність  п.п.2-4 ст.76 КК України.

Цивільний  позов по справі не заявлено.

Арешт на майно не накладався в зв’язку з відсутністю.

Речові докази по справі , що знаходяться в камері схову речових доказів ЛВ УМВС на ст..Павлоград лопата совкова необхідно знищити, 24 полімерних  господарських мішків з вугіллям загальною вагою1 400 кг., що знаходиться на зберіганні у майстерні ПЧ-7 ст.Павлоград-1  слід передати власнику ДП «Придніпровська залізниця».

Судові витрати по справі відсутні.

Суд вважає необхідним запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати  після  набрання чинності вироку суду.

Суд вважає необхідним запобіжний захід ОСОБА_3 підписку про невиїзд скасувати  після  набрання чинності вироку суду.

          Керуючись ст.323, 324, КПК України,  - суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним  у скоєнні злочину передбаченого  ч.3 ст.15  ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді позбавлення  волі строком на два роки

На підставі ч.2 ч.3  ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном  один рік , якщо він  протягом одного року не вчинить нового злочину  і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі пунктів 2-4 ч.1 ст.76 КК України – покласти на ОСОБА_2  обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи  роботи;

- періодично з'являтися  для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.          

ОСОБА_3 визнати винним  у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.15  ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три  роки

На підставі ч.2 ч.3  ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном  один рік, якщо він  протягом одного року не вчинить нового злочину  і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі пунктів 2-4 ч.1 ст.76 КК України – покласти на ОСОБА_3    обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи  роботи;

- періодично з'являтися  для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.          

Речові докази по справі , що знаходяться в камері схову речових доказів ЛВ УМВС на ст..Павлоград лопату совкову знищити, 24 полімерних  господарських мішків з вугіллям загальною вагою1 400 кг., що знаходиться на зберіганні у майстерні ПЧ-7 ст.Павлоград-1  передати власнику ДП «Придніпровська залізниця».

Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати  після  набрання чинності вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 підписку про невиїзд скасувати  після  набрання чинності вироку суду.

На вирок може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя    ОСОБА_4