Справа №  2-а-953/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 травня 2011 року                                                                                  м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

                                                                                     головуючого - судді Порошиної О.О.

                                              при секретарі –Ноздріній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС м.Дніпропетровська старшини міліції ОСОБА_2 , Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови серії АЕ1 №272043 від 13.05.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.05.2011 року він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по проспекту Карла Маркса, що у м.Дніпропетровську, з лікарні ім..Мечнікова , яка розташована на вулиці Площа Октябрьська, до залізничного вокзалу на площі ім..Петровського. Перетнувши вулицю Дзержинського позивач був зупинений працівником ДАІ , який попросив надати йому документи для ознайомлення. Після ознайомлення з документами та фіксації даних позивач попросив пояснити причину зупинення. На що старшина міліції ОСОБА_2 дістав зі своєї кишені цифровий фотоапарат та увімкнувши його запропонував переглянути якийсь запис. На даному записі було зафіксовано, як декілька автомобілів перетинають невідоме перехрестя. На питання позивача , яке він має відношення до цього запису, ОСОБА_2 пояснив, що він, перетинаючи перехрестя пр..ОСОБА_3 та вул..Гоголя не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений». На пояснення позивача, що він взагалі не перетинав перехрестя пр..ОСОБА_3 та вул..Гоголя, а рухався по пр..ОСОБА_3 з вул..Площа Октябрьська у напрямку залізничного вокзалу, ОСОБА_2 не звернув уваги. Після чого старшина міліції ОСОБА_2 запросив позивача до свого службового автомобіля та почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Потім він покликав свого напарника та передав йому заповнюваний протокол, після чого в ньому з’явився запис про свідка правопорушення, яким є якийсь ОСОБА_4 Потім ОСОБА_2 виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. З даною постановою позивач не згоден, оскільки 13.05.2011 року о 13-00 год. на перехресті пр..ОСОБА_3 та вул..Дзержинського в м.Дніпропетровську для сумісної поїздки до місця проживання  на нього чекав знайомий ОСОБА_5, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.  У зв’язку з цим позивач рухався повільно у правій крайній смузі з метою здійснення зупинки з дотриманням правил дорожнього руху. При зупиненні позивача працівником ДАІ ОСОБА_5 запропонував йому занести його пояснення до протоколу  в якості свідка , але відповідач це проігнорував.  Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення  старшина міліції ОСОБА_2 діяв упереджено, внаслідок чого постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №272043 від 13.05.2011 року винесена неправомірно та просить її скасувати.    

          Позивач в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

          Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

          Згідно постанови АЕ1 №272043 від 13.05.2011 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та  накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

          Складаючи постанову про накладання адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Підставою для складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є  порушення водієм правил дорожнього руху.  Відповідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне  правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 13.05.2011 року о 12-55 год.   водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, на перехресті пр..К.Маркса-вул.Гоголя не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»та здійснив проїзд без зупинки.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,  а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст..ст.283 та 284 КУпАп. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він з протоколом  та постановою не згоден , перехрестя проспекту ОСОБА_3 та вул..Гоголя не перетинав. Не зважаючи на те, що згідно ст..251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, прийнятій інспектором БДПС ОСОБА_2, не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу, що ставить під сумнів наявність вини позивача у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення , дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Правомірність вчинення відповідачем як суб’єктом владних повноважень оскаржуваних дій та прийняття рішення у суді не доведена. В контексті викладеного слід навести норму ст.62 Конституції України, яка є нормою прямої дії і визначає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оцінюючі усі досліджені докази у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові та протоколі належних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що в свою чергу тягне за собою неправомірність дії, вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення , суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та скасувати  постанову по справі про адміністративне правопорушення .

          На підставі викладеного , керуючись ст.293 КУпАП, ст.ст. 2, 8-12,11, 69,71, 79, 158-169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати постанову серії АЕ1 №272043 від 13.05.2011 року у справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.122 КУпАП , відносно ОСОБА_1.

          Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

            Суддя:


ОСОБА_6