КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-120

2011 року

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    Р І Ш Е Н Н Я

11 травня 2011 року                                                                                                  смт Куйбишеве

          Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

          головуючого судді                                        Скляра С.Ю.,

          при секретарі судового засідання                    Грицан А.В.,

          за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який було зареєстрованого між сторонами 26 липня 2005 року виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, актовий запис №4. Позивач ОСОБА_1 вказав, що за час сумісного проживання сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживає разом із матір’ю та перебувають на її утриманні. Спільне життя сторін не склалося, намагання зберегти сім’ю ні до чого не привели. За таких обставин ОСОБА_1 вимушений був звернутися до суду із відповідним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у відповідній письмовій заяві (а.с.15), поданій до суду, вказав про те, що він підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які ним були викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 письмово повідомила судові (а.с.17) про те, що нею визнаються обставини, зазначені у позовній заяві ОСОБА_1, та вона не заперечує проти задоволення позову.

Сторони у судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином (а.с.14,16), до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі (а.с.15,17). 

          Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом  встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між сторонами укладено 16 липня 2005 року, який зареєстровано виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, про що зроблено актовий запис №4 (а.с.6).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей –дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають разом із матір’ю –відповідачем ОСОБА_2 та перебувають на її утриманні (а.с.5,7).

З матеріалів справи вбачається, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося через непорозуміння та несумісність характерів. На даний час кожен з подружжя проживає окремо один від одного, подружні стосунки фактично припинено. Між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, і, як наслідок, намагання зберегти сім’ю ні до чого не привели. Крім того, позивач ОСОБА_1 має на меті створення нової сім’ї. Спору про поділ спільного майна подружжя між сторонами на час розгляду даної справи немає.

Сторони зазначені обставини у справі не оспорювали, фактично їх визнали, тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Сторони дійшли згоди з приводу того, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

У судовому засіданні сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини, заперечували проти надання подружжю строку для примирення (а.с.15,17).

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам одного з подружжя.

          Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

          Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись стст.24,110-112 СК України, стст.10,11,60,174,209,212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Бердянськ Запорізької області, та ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Новоукраїнка Куйбишевського району Запорізької області, зареєстрований виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, про що зроблено актовий запис №4, які мають неповнолітніх дітей –дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції –Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                              С.Ю.Скляр