Справа №  2-а-105/11  

                                                               ПОСТАНОВА

                                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        09.06.2011    

р.                                    Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого, судді -                     Коноваленко М.І.           

      при секретарі -                                        Янішевська М.М.

розглянувши в порядку  ч.1 ст. 41 КАС України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального  технічного запису справу  у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі №6 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дії  Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі у не виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" незаконними та з вимогою здійснення Управлінням Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу виплати заборгованості по щомісячному підвищенню до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни", за період з за період з 01.01.2003 року по 01.08.2010 -  а.с.2-3.

В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач вказав, що вона, як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Але відповідачем у період 2006-2009року її соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  не виплачувалась. У 2008 році та 2009 році така допомога виплачувалась в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а саме 47.00 грн., у період з 01.01.2008 року, 48,10 грн. до 30.06.2008 року, 48.20 гривен по 30.09.2008 рік, 49,80 гривен з 01.10.2008 р.,   тоді як повинно було виплачуватись  в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму.

Позивач в судове засідання не з’явився, просить проводити слухання справи за його відсутності.  

Представник відповідача, в судове засідання не з’явився, про дату час та місце проведення слухання справи повідомлений належним чином.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1 п. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  про що  свідчить посвідчення - а.с.6.

На звернення позивача  до відповідача про перерахування підвищення їй до пенсії, відповідачем  листом від 24.09.2010 року, було відмовлено  - а.с.7-9.    

Відповідно до  ст.  6  Закону  України  "Про  соціальний  захист  дітей війни"  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання чи  державна соціальна  допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків   мінімальної пенсії  за віком.

Рішенням Конституційного Суду України №   б-рп від 9 липня 2007 року  у  справі  за  конституційним  поданням  46  народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) визнано такими, що не відповідають конституції (є   неконституційними) положення п.12, статті 71, статті 111 Закону України    "Про    Державний бюджет України на 2007 рік", якими встановлено,  що  на  2007  рік  зупиняють  дію  положення  ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  з  урахуванням  статті 111  Закону  України  "Про  Державний  бюджет України на 2007  рік",  де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість   пенсії,   відповідно   до   статті   6   Закону України  "Про  соціальний  захист  дітей  війни" виплачується  особам, які  є  інвалідами  (крім тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,   гарантії їх  соціального  захисту"), у розмірі    50 відсотків    від   розміру   надбавки,    встановленої    для учасників  війни.

Також Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення п.2, п.14 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" про внесення змін  до деяких законодавчих України", яким було внесено  зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і встановлено з 01 січня 2008 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановлено для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, було визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня  прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином,  суд вважає,  що Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік"  та Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік"  мав пріоритет порівняно зі спеціальною нормою статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" як такий, що прийнятий пізніше у часі, тому  норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є лише діючими з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, з моменту прийняття рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008року.

Згідно п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства у відповідність  із цим Законом закони  України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" нараховані  суми пенсій не отримані з вини органу , що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частки доходів.

Таким чином, строк давності звернення до суду не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій. В спірних правовідносинах підвищення до пенсій не було нараховане пенсійним органом, а тому відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів у зв’язку з  особливістю спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, і встановлення  таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.  Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до ст.100 КАС України пропущення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

Рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини"   яке є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( справа "Стаббіс та інш. проти  Великобританії" від 22.10.1996 року, "Девсер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року).

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яке бере участь у справі. Обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду про захист порушених прав в позові відсутні.

За таких обставин, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (05.10.2010 року) та огляду на те, що відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії відповідача, щодо відмови у виплаті щомісячного підвищення у розмірі 30% від   мінімальної пенсії  за віком за період з 01.01.2006 по 04.04.2010 р - відмовити.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачається Конституцією України та Законами України, тому суд вважає відмову відповідача по перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії  ОСОБА_1, починаючи з  05.04.2010 року до 05.10.2010 року

          Відповідно до п.4 ст.28 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Пунктом 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.  Таким чином, при  відсутності

визначення розміру мінімальної пенсії за віком  Законом України "Про соціальний захист дітей війни",  суд виходить з розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування" яка встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" і який повинен був застосовувати відповідач при здійснені ним перерахунку  позивачу у період  з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня  2008 року по 31.12.2009 року.

Тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити, до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане  нею підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків, виходячи з мінімального розміру пенсії встановленого  ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування"  з 05.04.2010 року по 05.10.2010 року за відрахуванням отриманих ОСОБА_1 сум підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків з 05.04.2010 року по 05.10.2010 року.

На підставі вищевикладеного,  керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167,   170, 186 КАС України, ст-ст.1,3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Рішенням Конституційного Суду України №  6-рп від  9 липня  2007  року,   №10-рп/2008 від 22 травня суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії -  задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову  Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у перерахунку та виплаті  ОСОБА_1  з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010  року сум підвищення до пенсії соціальної допомоги  відповідно  до ст.6 Закону України "Про  соціальний захист дітей війни", та частини 1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, до нарахувати і виплатити підвищення до пенсії соціальної допомоги  ОСОБА_1  з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010  року згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та з урахуванням частини 1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В іншій частині позовних вимог  - відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: