Справа № 2-а-3928/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року                     Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді -  Цвіркун О.С.

при секретарі -   Власюк О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Рівне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до ВДАІ м.Рівне про визнання незаконною постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №070777 від 14.04.2011 року та про її скасування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Рівненського міського суду з позовною заявою до ВДАІ м.Рівне про визнання незаконною постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №070777 від 14.04.2011 року та про її скасування, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.  

Позивач  в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача  в судове засідання не з'явився. Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Повідомлення про причини неявки від відповідача не надійшло. Заперечення проти позову відповідач не подав..

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату та час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  Постановою серії ВК1 №070777 від 14.04.2011 року, позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить суд її скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В Протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП  відсутні посилання на показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші документи. Замість законних та допустимих доказів по справі, інспектором зазначено лише те, що швидкість вимірювалась приладом «Беркут», технічна повірка якого не підтверджена та який не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тому цей доказ суддя не приймає до уваги, оскільки вважає не належним та таким що суперечить вимогам ст. 251 КУпАП.

З пояснень водія ОСОБА_1, наданими у адміністративному позові, вбачається, що автомобіль марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, під його керуванням, на ділянці дороги, зазначеній у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, рухався із дозволеною швидкістю.

Зазначає, що на ділянці дороги де, нібито, виявлено порушення ПДР України був щільний потік автотранспорту, а тому покази приладу Беркут стосуються іншого транспортного засобу і ніякого відношення до ТЗ, яким керував позивач не мають.

Слід зазначити, що твердження  ОСОБА_1 про виконання ним  усіх вимог ПДР, суд приймає до уваги, оскільки протилежного,  відповідачем  доведено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюються на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 288 КУпАП Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

          Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на сонові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінивши всі подані працівниками ДАІ докази про винуватість  ОСОБА_1  та зважаючи на  конституційне право  презумпції невинуватості суд вважає, що вина його не доведена, а  у його діях  відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:   чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          Суд, оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, приходить до переконання, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а докази вини вчинення правопорушення  ОСОБА_1  - відсутні.

Оскільки, стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження по справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  ОСОБА_1  до ВДАІ м.Рівне про визнання незаконною постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №070777 від 14.04.2011 року та про її скасування - задовольнити.   

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії ВК1 №070777  від  14 квітня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122  КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі  255  грн..

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                          Цвіркун О.С.