Справа №2-1799/11

                                     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  21.06.2011  року  Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого –судді Єгупенко В.В.,

            при секретарі  - Вождаєвої М.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 міської Ради про визнання права власності на житловий будинок із надвірними будівлями, у порядку спадкування за законом, -

                                                  в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до  суду з позовом та просить визнати за його батьком ОСОБА_10 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований у місті Харкові по вулиці Дудківській, 20, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11, який помер 04 грудня 1993 року у м.Харкові та ОСОБА_12, яка померла 16 жовтня 1995 року у м.Харкові та визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на зазначений житловий будинок, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10, який помер 11 грудня 2006 року у м.Харкові. Позивач посилається на те, що спадковий житловий будинок був побудований у 1953 р. його дідусем ОСОБА_11 на земельній ділянці, виділеній під забудову згідно діючому на той час законодавству. Після смерті дідуся ОСОБА_11 04.12.1993 р. та бабусі ОСОБА_12 16.10.1995 р. спадщину після них фактично прийняв батько позивача ОСОБА_10, який єдиний з дітей подружжя ОСОБА_10 постійно проживав у спадковому будинку на час смерті батьків, свої  спадкові права на житловий будинок він не оформив, але вважав себе його власником, здійснював за ним догляд, до своєї смерті постійно проживав у будинку. Після смерті 11.12.2006 р. батька позивача ОСОБА_10  спадщину після нього прийняв позивач шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. Свідоцтво про спадщину позивач не отримав у зв,язку з тим, що в нього відсутня інформація щодо спадкоємців ОСОБА_13 –сина подружжя  ОСОБА_13, який помер 06.11.1994 р. Позивач претендує на весь спадковий будинок, бо він відносно спадщини багато років виконує всі обов,язки власнику.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнали позов ОСОБА_1 та підтвердили обставини прийняття спадщини у вигляді житлового будинку по вулиці Дудківській,20 у м.Харкові після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 їхнім сином ОСОБА_10. Діти спадкодавців подружжя ОСОБА_10 відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 за домовленістю зі старшим братом відмовились від своїх часток спадщини на його користь та  на неї не претендують. ОСОБА_2 та ОСОБА_14 пояснили, що вони у нотаріальному порядку відмовились від спадщини після ОСОБА_10, який дійсно був фактичним власником спадкового житлового будинку по вул..Дудківській,20 та помер у цьому будинку 11.12.2006 р.. ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 пояснили, що їхній чоловік та  батько ОСОБА_15 спадщину після своїх батьків не приймав, на час їхньої смерті у спадковому будинку не проживав, тому вони, як його спадкоємці за законом, не претендують на частину спадкового майна. Всі відповідачі пояснили судові, що ОСОБА_13 на час смерті був самотнім та його поховали за сумісні кошти брати та сестри ОСОБА_13, що ніякі спадкоємці з часу його  смерті до теперішнього часу за спадщиною не звертались і відомостей про них ніхто з відповідачів не має.

Представник відповідача ОСОБА_9 міської ради до судового засідання не з,явився, про час слухання справи повідомлений своєчасно, належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований у місті Харкові по вулиці Дудківській,20 належить за правом власності ОСОБА_11, на підставі  дубліката Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого ЖЕВ Червонозаводського району м.Харкова від 04 жовтня 1984 р., дублікат виданий 15.03.2007 р.   Право власності належним чином зареєстроване   КП «ХМБТІ»за р. №53320 в книзі 1 - 05.06.2007 р. ( а.с.    ). Як вбачається  з технічної документації та відомостей КП «ОСОБА_9 БТІ», житловий будинок  літ. «А-1», забудови 1953 року з прибудовами та рештою надвірних будівель розташований на земельній ділянці, наданій під забудову згідно Рішенню Червонозаводської районної ради від 06.03.1984 р. за №108/20. Дійсна вартість домоволодіння складає 97 480 грн.( а.с. 9-20 ).

              04 грудня 1993 р. у м.Харкові помер ОСОБА_11. Заповіту він не залишив. Його спадкоємцями першої черги за законом були: дружина ОСОБА_12, з якою спадкодавець знаходився у зареєстрованому шлюбі з 12.01.1949 р. ( а.с.     ) та діти: ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_15 ( у шлюбі ОСОБА_5) ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_15 ( у шлюбі ОСОБА_4) ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с. 26).

Спадщину після ОСОБА_11 прийняли фактично його дружина ОСОБА_12 та старший син ОСОБА_10, які постійно проживали зі спадкодавцем у спадковому будинку на час його смерті, що вбачається з Будинкової книги для реєстрації громадян у житловому будинку по вул..Дудківській,20. Вони вступили у володіння спадковим майном, але документально свої спадкові права не оформили.

Судом встановлено, що за відомостями з Будинкової книги, з громадянських паспортів дітей спадкодавців ОСОБА_5, ОСОБА_4 ніхто з дітей ОСОБА_11 на час смерті батька у спадковому будинку зареєстрований не був. У судовому засіданні сторони підтвердили, що за життя матері ніхто з дітей на  спадщину після батька  не претендував та не робив ніяких дій для її оформлення.

           16 жовтня 1995 року у місті Харкові померла ОСОБА_12 ( а.с.25). Заповіту вона не залишила. Її спадкоємцями за законом першої черги були її діти: ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

           ОСОБА_13 помер 16.11.1994 р. ( а.с.24).  

Як пояснили сторони, фактично спадщину після матері ОСОБА_12 та батька ОСОБА_11 прийняв їхній син  ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 Він, як самий старший з дітей подружжя ОСОБА_10, прийняв на себе обов,язок по догляду за батьками та господарчому догляду за їхнім майном –спадковим житловим будинком, тобто вступив у володіння спадщиною. Інші діти подружжя ОСОБА_14  погодились з тим, що саме він став головою сім,ї та прийняв спадщину після батьків.  

22 жовтня 2002 року у м.Харкові помер ОСОБА_15 ( а.с.23). Його спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_7 та  діти ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

          11 грудня 2006 року у м.Харкові помер  батько позивача ОСОБА_10. Спадщину після нього позивач прийняв , подавши відповідну заяву у Першу ХДНК. Дружина померлого  ОСОБА_2 та другий син ОСОБА_3 у нотаріальному порядку відмовились від спадщини після батька на  користь позивача.

          Як вбачається з повідомлення Першої ХДНК та  ОСОБА_9 обласного державного нотаріального архіву заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини після ОСОБА_18, ОСОБА_12 до нотаріальної контори не надходили, спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавалось, заповітів вони не залишили. Після смерті ОСОБА_10 до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини. З заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 звернулись дружина померлого ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3, заведена спадкова справа ( а.с.89-91).

          ОСОБА_11, ОСОБА_12   померли за часи дії Цивільного Кодексу України у редакції 1963 р. , який передбачав фактичне прийняття спадщини спадкоємцями.  Стаття 549 ЦК України у редакції 1963 р. встановлювала: „Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.”. Суд встановив, що ОСОБА_10  фактично прийняв спадщину після  батьків, користувався спадковим будинком, здійснював за ним господарчий догляд, тому спадкування ним житлового будинку  відбулося у порядку ст.ст.548,549 ЦК України ( 1963 р.). Позивач ОСОБА_1 успадкував після свого батька у нотаріальному порядку, згідно ст.1269 ЦК України в редакції 2003 року.

Отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не може у зв,язку з відсутністю відомостей щодо спадкоємців ОСОБА_13, який помер 06.11.1994 р. Відповідно до ст..16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Позивач ОСОБА_1 та його спадкодавець ОСОБА_10 зробили все необхідне для прийняття спадщини: ОСОБА_10 фактично прийняв спадщину та вступив у володіння спадковим майном, ОСОБА_1 звернувся у встановлений законом термін  з заявою про прийняття спадщини у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини.  

Згідно зі ст. 553 ЦК України у редакції 1963 р., вважається таким, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не зробив ні однієї дії по прийняттю спадщини за статтею 549 дійсного Кодексу. Тому суд приходить до висновку, що спадкоємці ОСОБА_13 відмовились від спадщини після нього, бо за 17 років ніяким чином не проявили себе, як спадкоємці. Зазначене підтверджується відомостями з Будинкової книги про відсутність реєстрації сторонніх осіб, поясненнями сторін у судовому засіданні, відомостями нотаріуса.

          Суд визнає право позивача на спадкове майно та задовольняє його вимоги, бо вони знайшли своє підтвердження сукупністю наведених  доказів.

Керуючись ст.ст.4,8,10,11,209,212,214,215 ЦПК України, ст.,ст. 529,548,549,553 ЦК України у редакції 1963 року, ст.,ст. 15,16, 1216-1218,1220-1222,1261,1269,1296,1297 ЦК України ( в редакції 2003 року), с у д

                                                  В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_10 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований у місті Харкові по вулиці Дудківській, 20, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11, який помер 04 грудня 1993 року у м.Харкові та ОСОБА_12, яка померла 16 жовтня 1995 року у м.Харкові.

          Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований у місті Харкові по вулиці Дудківській, 20, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10, який помер 11 грудня 2006 року у м.Харкові.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                Єгупенко В.В.