Справа 2-113/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

07 червня 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, -

В И Р І Ш И В:

В позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Апеляційна  скарга  на рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ  

Повне рішення буде складено  10.06.2011 р.

Справа № 2-113/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 червня  2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що оскільки вона працює в Оратівській районній державній лікарні ветеринарної медицини то даною установою їй було надано для проживання частину будинку, що розташований АДРЕСА_1, в іншій частині будинку проживає відповідач ОСОБА_2 Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку їй належить земельна ділянка біля будинку розміром 0, 0936 га. Її земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2, також її земельна ділянка межує із земельними ділянками ОСОБА_4, ОСОБА_5, землею Оратівської ветлікарні, частина земельної ділянки довжиною 15 м межує із вулицею В.Деркач. В її дворі знаходиться будинок та гараж, однак правовстановлюючих документів на будівництво гаража на даний час в неї немає. Для задоволення господарських потреб, зокрема,  щоб завезти у свій двір паливні матеріали, сіно, а також мати змогу користуватися власним автомобілем та ставити його в гараж, просить встановити земельний сервітут, щоб вона могла заїжджати у свій двір через двір відповідача на вантажному та легковому  автотранспорті. Для того щоб проїхати у свій двір їй потрібно проїхати через територію лікарні ветеринарної медицини а лише потім через двір відповідача. Права земельного сервітуту для проїзду через територію ветлікарні у неї немає, договору оренди з ветлікарнею вона не укладала, однак керівництво ветлікарні надало їй дозвіл їздити через територію ветлікарні. Через земельні ділянки, які межують із її земельною ділянкою та належать іншим громадянам вона проїжджати у свій двір не може, оскільки буде створювати їм незручності. Її земельна ділянка довжиною приблизно 15 м межує із вулицею В.Деркач, житловий будинок має довжину 6 м, однак  зробити окремий проїзд із вулиці В.Деркач, з якою межує її земельна ділянка вона не може, тому що там не проїде вантажний автомобіль, крім того, під землею пролягає газова труба і для того щоб мати можливість проїзду на газову трубу необхідно встановити спеціальні чохли. Через двір відповідача прокладеного шляху немає, дозволу на проїзд через його територію відповідач їй не надавав, однак на даний час вони легковим автомобілем проїжджають через земельну ділянку відповідача. З приводу проїзду у них часто виникають сварки, для обстеження земельних ділянок неодноразово виїжджали комісії селищної ради, однак питання залишилось не врегульоване, їй не відомо чому їй комісія селищної ради рекомендувала зробити заїзд з вул. В.Деркач,  вважає, що заїзд з вулиці зробити неможливо. Вважає, що не буде створювати незручностей відповідачу коли буде проїжджати його земельною ділянкою автотранспортом, просить встановити безоплатний земельний сервітут в межах необхідних для проїзду вантажного автомобіля.

Представник відповідача ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що відповідач проживає АДРЕСА_1, в іншій частині будинку проживає позивач. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 належить земельна ділянка біля будинку розміром 0, 0674 га. Даний державний акт не скасовано, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки. Встановлення сервітуту буде перешкоджати йому як власнику використовувати його земельну ділянку. Земельна ділянка позивача межує із земельними ділянками ОСОБА_4, ОСОБА_5, землею Оратівської ветлікарні, крім того, земельна ділянка позивача межує із вулицею В.Деркач, довжина даної межі 15 м, тому позивач має можливість зробити окремий заїзд з вул. В.Деркач, що підтверджується і актом обстеження присадибної земельної ділянки комісією Оратівської селищної ради від 08.12.2010 року.  Відповідач у випадку встановлення земельного сервітуту буде обмежений у своїх правах як власник земельної ділянки, оскільки жодного шляху через його земельну ділянку не проходить, проїзд через його територію буде створювати йому незручності, крім того, відповідач на своїй земельній ділянці будуватиме господарські будівлі. Крім того, позивач просить встановити сервітут найбільш обтяжливим способом, оскільки спершу їй потрібно проїхати через територію лікарні ветеринарної медицини а потім вже через земельну ділянку відповідача. При в’їзді на територію ветлікарні встановлено знак «Проїзд заборонено», договору оренди чи земельного сервітуту для проїзду через територію ветлікарні у позивача немає. Позивач не надала доказів щодо того, що вона не може задовольнити свої потреби в  інший спосіб, крім того, вимагає встановлення безоплатного сервітуту. Просить у позові відмовити

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він являється власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю, просить в позові відмовити, оскільки позивач може користуватися своєю земельною ділянкою в інший спосіб, встановлення земельного сервітуту обмежуватиме його права як власника, оскільки жодного шляху через його земельну ділянку не прокладено, інші особи його земельною ділянкою не користуються, лише інколи працівники ветлікарні знімають показники на приладі обліку, йому заважатиме проїзд через його земельну ділянку автотранспорту, крім того, він розпочинатиме будівництво господарських будівель на свої земельній ділянці. З приводу того, що позивач хоче користуватися його земельною ділянкою у них неодноразово виникали сварки, чоловік позивачки бив та ображав його, оскільки він не давав дозволу позивачу користуватися його земельною ділянкою. До них неодноразово виїжджали комісії селищної ради для врегулювання питання, в 2010 році комісія селищної ради рекомендувала позивачу зробити окремий заїзд із вул. В.Деркач.  Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий із сторонами у справі та бував на земельних ділянках позивача та відповідача. Йому відомо що для того, щоб заїхати у двір ОСОБА_2 необхідно спочатку проїхати через двір ветлікарні. Земельна ділянка позивача межує із вул. В.Деркач, вважає, що позивач може зробити заїзд із вул. В.Деркач, оскільки ширина для проїзду автомобіля є достатньою.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи  що позивачу та відповідачу на праві власності належать земельні ділянки АДРЕСА_1. Земельні ділянки межують між собою.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028495 позивачу належить земельна ділянка площею 0,0936 га за адресою АДРЕСА_1. Земельна ділянка межує із земельними ділянками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, землею Оратівської ветлікарні та землею загального користування вулицею В.Деркач, при цьому довжина межі із вул. В.Деркач становить 15,35 м.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №700801 відповідачу належить земельна ділянка площею 0,0674 га за адресою АДРЕСА_1. Земельна ділянка межує із земельними ділянками ОСОБА_1, землею загального користування та землею селищної ради.

З довідки виданої управлінням ветеринарної медицини в Оратівському районі 25.12.1997 року вбачається, що управління ветеринарної медицини в Оратівському районі надає дозвіл на проїзд через свою територію ОСОБА_1

Як вбачається з акту обстеження присадибної земельної ділянки жителя смт. Оратів ОСОБА_2 від 08.12.2010 року комісія в складі селищного голови ОСОБА_9, земплевпорядника селищної ради ОСОБА_10, начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації ОСОБА_11, в присутності ОСОБА_2, провела обстеження земельної ділянки в смт. Оратів по вул. В.Деркач та рекомендувала ОСОБА_12 облаштувати окремий заїзд зі сторони вул. В.Деркач.

За нормами ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю -   це   право  володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується  на підставі Конституції  України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до  ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. ст. 401, 402, 403, 404 ЦК України право  користування  чужим  майном  (сервітут)  може  бути встановлене  щодо  земельної  ділянки,  інших  природних  ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна  для  задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки,  а  також  іншій,  конкретно  визначеній  особі (особистий сервітут). Сервітут   може   бути  встановлений  договором,  законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут визначає  обсяг  прав  щодо  користування  особою чужим майном. Сервітут  може  бути  встановлений на певний строк або без визначення строку.  Особа,  яка користується сервітутом,  зобов'язана  вносити плату за користування майном,  якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Право користування  чужою  земельною  ділянкою  або  іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу,  проїзду через чужу земельну ділянку,   прокладання    та    експлуатації    ліній електропередачі,  зв'язку  і   трубопроводів,    забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Згідно ст.ст. 98, 99, 100, 101 ЗК України право земельного  сервітуту  -  це  право  власника  або землекористувача  земельної  ділянки  на   обмежене   платне   або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Земельний    сервітут   здійснюється   способом,   найменш обтяжливим  для  власника  земельної  ділянки,   щодо   якої   він встановлений. Власники або   землекористувачі   земельних   ділянок  можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:  а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації  ліній  електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;  г) право  прокладати  на  свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки  на  сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право  забору  води  з природної водойми,  розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на   сусідній  земельній  ділянці,  та  право  прогону  худоби  до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних  риштувань  та  складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;  з) інші земельні сервітути. Сервітут   може   бути  встановлений  договором,  законом, заповітом або рішенням суду.  Власник,  землекористувач  земельної  ділянки,  щодо  якої встановлений  земельний сервітут,  має право вимагати від осіб,  в інтересах яких  встановлено  земельний  сервітут,  плату  за  його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

З роз’яснень п. 22-2  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вбачається, що встановлюючи земельний  сервітут  на  певний  строк  чи   без зазначення  строку  (постійний),  суд  має  враховувати,  що метою сервітуту  є  задоволення  потреб  власника  або  землекористувача земельної   ділянки   для   ефективного  її  використання;  умовою встановлення є неможливість  задовольнити  такі  потреби  в  інший спосіб.

Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 не довела суду обставини, на які посилалася як на підставу своїх позовних вимог, не надала суду жодних доказів, які підтверджували б те, що її  потреби не можуть бути задоволенні в  інший спосіб. За таких обставин суд немає жодних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України,  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов  задоволено частково, судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно  до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.   

Враховуючи, що позивачеві ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено, підстав для відшкодування понесених нею судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Апеляційна  скарга  на рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ  

Повне рішення складено  10.06.2011 р.