Справа № 2-о-4/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" червня 2011 р. Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Марчук В.  С

при секретарі Мурзак І.В.

з участю представника заявника ОСОБА_1 та представників заінтересованих осіб: Горченко В.Г., Якушкіної І.М., Зайцевої С.Т.

          розглянувши у відкритому попередньому судовому засідання в місті Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_5, заінтересовані особи: Іллінецьке міжрайонне відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань і приватне акціонерне товариство "Іллінецьке автотранспортне підприємство - 10541" про встановлення факту каліцтва в результаті несчасного випадку, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_5 звернувся в суд з даною заявою у якій вказує , що він у 1991 році працював          інженером по безпеці руху в Іллінецькому автотранспортному підприємстві 10541. Наказом по підприємству №4 від 10.01.1991 року ОСОБА_5 був направлений  у відрядження в м. Київ на навчання на курсах підвищення кваліфікації з 7.01.1991 року по 2.02.1991 року. Перебуваючи у м. Києві з 7 січня по 18 січня року, він на вихідні дні 19 і 20 січня 1991 року приїхав додому в м. Іллінці Вінницької області за продуктами харчування та змінити одяг. Так-як були складні погодні умови: значні снігові опади, які створили снігові замети на дорогах, автобусне сполучення до м. Києва з м. Іллінці  могло бути нерегулярним, тому ОСОБА_5 з метою своєчасного прибуття на курси в м. Київ після вихідних днів, 20 січня 1991 року в другій половині дня виїхав у м. Вінницю, де переночував, а ранком 21.01.1991 року, виходячи з під»їзду будинку для поїздки на залізничний вокзал щоб їхати поїздом у м. Київ, упав на лівий бік, послизнувшись. Після цього він швидкою допомогою був доставлений у травмпункт  і госпіталізований у міську клінічну лікарню м. Вінниці з діагнозом « Медіальний перелом шийки лівого стегна» . У зв’язку з цим 25.01 1991 року йому була проведена операція , а 3.02.1991 року був виписаний з лікарні.

         Акт про нещасний випадок не складався і коли 22.11.2006 року при повторному огляді МСЕК ОСОБА_5 була встановлена 3 група інвалідності, причиною цієї інвалідності було вказане, загальне захворювання.

          Так-як фактично він отримав травму  на виробництві, то у зв’язку з тим  звернувся в суд з даною заявою і просить суд встановити юридичний факт, про те, що він отримав виробничу травму 21 січня 1991 року, знаходячись у відрядженні. Даний факт  йому потрібен для одержання допомоги по загальнообов’язковому соціальному страхуванню.

      Ще заявник, доповнивши свої вимоги, просить суд поновити йому строк звернення до суду з цією заявою так, як він його пропустив з поважної причини, оскільки йому було невідомо про право на отримання державної допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, тому і не звертався раніше з заявою про встановлення факту каліцтва на виробництві.

          В ході судового засідання заявник підтримує свої вимоги , але про цьому він уточнив обставини отримання травми. Так ОСОБА_5 зазначив, що у зв’язку з тим , що події про які йдеться у його заяві, відбувалися 20-ть років тому, через те він  помилився з обставинами. Згадавши, він вказує, що у 1991 році працював у тому ж АТП-10541 по сумісництву інженером по охороні праці. І приїжджаючи з м. Києва, де він перебував на курсах підвищення кваліфікації, на вихідні 19 та 20 січня 1991 року за продуктами харчування, він ще готував на роботі річний звіт по охороні праці та безпеці руху і, поїхавши в другій половині дня 20.01.1991 року у м. Вінницю, там переночував , на протязі дня 21.01.1991 року здав зазначений звіт в обласному автотранспортному управлінні в тій же Вінниці і вечером  повернувся в готель « Південний Буг» ,де він ночував у номері знайомих, за сумками, щоб їхати на залізничний вокзал для поїздки у м. Київ. Виходячи з під»їзду готелю з сумками, ОСОБА_5 послизнувся і впав на лівий бік. При цьому він і отримав зазначену травму.

      Ще ОСОБА_5 вказав, що на той час був молодим, тому було в стидно мати каліцтво через те і не наполягав на тому, щоб складався акт про нещасний випадок.

       Представник заявника ОСОБА_1 підтримує вимоги ОСОБА_5 та вказані ним обставини.

  Представник Іллінецького міжрайонного відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань Вінницької області Горченко В.Г не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_5

      Представники приватного акціонерного товариство «Іллінецьке автотранспортне підприємство-10541» Якушкіна І.М та Зайцева С.Т. заперечують  проти задоволення заяви та зазначають, що ОСОБА_5 пропустив строк звернення до суду без поважних причин так, як право громадян знати свої права і обов’язки трактоване ст. 57 Конституції України і гарантується тим, що закони та інші нормативно-правові акти доводяться до населення шляхом їх публікації в офіційних виданнях. Закон України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» прийнято ще у 1999 році, а набрав чинності у 2001 році. У  зв’язку з цим, представники просять суд відмовити ОСОБА_5 у задоволенні заяви.

      Щодо обставин травми, то вказані представники вважають, що вони нічим не підтверджуються та, що їхати ОСОБА_5 у м. Київ через м. Вінницю не було потреби.

       Заслухавши пояснення учасників судового засідання, допитавши свідків та вивчивши усі надані докази, суд приходить до слідуючого.

        Відповідно до відповіді Голови правління ПрАТ « Іллінецьке АТП-10541» Зайцева П.І на запит суду від 22.02.2011 року, книга наказів по Іллінецькому АТП-10541 за період з 1.01.1191 року по 28.02.1991року не велась, тому надати її суду для огляду неможливо.

         Натомість, представник ПрАТ « Іллінецьке АТП-10541«  Якушкіна І.М надала суду для огляду папку, в яку підшиті окремі виробничі накази за 1991 рік по Іллінецькому АТП-10541. І серед підшитих наказів є наказ №4 від 10.01.1991 року за підписом директора АТП-10541 Гончарука А.В, у якому в пункті 3 вказано, що згідно наказу про підготовку кадрів-направити інженера по безпеці руху ОСОБА_5 в м. Київ для підвищення кваліфікації з терміном відрядження : з 7.01 по 2.02.1991 року.

     Таким чином, той факт, що ОСОБА_5 направлявся у відрядження у м. Київ у вказаний ним період, підтверджується даним наказом. Цим же наказом підтверджується і те, що ОСОБА_5 у 1991 році працював в Іллінецькому АТП-10541 інженером по техніці безпеки. Даний факт визнають і представники заінтересованих осіб. Ніхто з цих осіб не оспорює і того факту, що по сумісництву ОСОБА_5 працював ще і інженером по охороні праці, а представник Іллінецького АТП-10541 Зайцева С.Т його підтверджує в своїх поясненнях. Даний факт також підтверджується наказом №11-К від 5.02.1990 року по Іллінецькому АТП-10541 , у якому в пункті 2 вказано, що з 5 лютого 1990 року ОСОБА_5 було призначено інженером по безпеці руху та охороні праці.

     Враховуючи ці докази, суд вважає, що виходячи з давності подій про, які йде мова у заяві ОСОБА_5, він міг забути окремі епізоди і тому його пояснення, подані 28.04.2011 року вважає належним доказом.

      Той факт, що ОСОБА_5 дійсно підвищував свою кваліфікацію з відривом від виробництва в період з 8.01.1991 року по безпеці руху та охороні праці, підтверджується посвідченням №8666 від 2.02.1991 року.

        Щодо посвідчення про відрядження, а точніше - його копії, поданої суду, то суд вважає, що дана копія не є належним доказом по справі і суд її не бере до уваги так, як там багато різних виправлень і в датах і щодо місця  прибуття, які нічим не поясненні та невідомо яким записам вірити.

       Враховуючи, що відповідно до календаря на 1991 рік 19 та 20 січня це були вихідні  дні та ще і релігійне свято «Водохреща», дійсно в ці дні навчання на курсах підвищення кваліфікації не проводилося і ОСОБА_5 мав можливість приїхати до додому в м. Іллінці за продуктами. Ці його твердження нічим не спростовуються і суд їх бере за основу.

         Те, що 21.01.1991 року він здавав звіт по охороні праці у м. Вінниці теж нічим не спростовується.

          Заперечення з цього приводу представника, Якушкіної І.М, яке мотивується відсутністю  наказу про це, спростовується вищезазначеною довідкою про те, що книга наказів у 1991 році не велася. Та і для того щоб здати звіт не потрібно наказу, а потрібно займати відповідну посаду, яку, як встановлено, ОСОБА_5 займав. Те, що 21.01.1991 року ОСОБА_5 був у м. Вінниці, звідки мав їхати у м. Київ для продовження навчання на курсах, підтверджується поясненнями заявника, показами свідка ОСОБА_8, тим же посвідченням про проходження навчання на курсах у м. Києві з 7.01 по 2.02.1991 року.

         За вказане відрядження ОСОБА_5 були виплачені необхідні  кошти - нічні та добові у сумі 161,41 крб., що видно з авансового звіту №33 за 1991 рік.

          Те, що ОСОБА_5 21.01.1991 року у м. Вінниця отримав зазначену ним травму, підтверджується його поясненнями, показами свідка ОСОБА_8, в присутності якого ОСОБА_5 автомобіль швидкої допомоги від готелю « Південний Буг» забрав у лікарню та картою №598 стаціонарного хворого ОСОБА_5, який перебував на стаціонарному  лікуванні у травматологічному відділенні міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Вінниця з 21.01.1991 року з 22 год. з діагнозом « Закритий медіальний перелом шийки лівого бедра зі зміщення уламків».

          У цій же карті в записах лікаря 21.01.1991 року вказано, що хворий ( ОСОБА_5 ), перебуваючи у відрядженні у м. Вінниця, виходячи з під»їзду, впав, ударився об сходи лівим стегном і, поскільки більше самостійно пересуватися не зміг, автомобілем швидкої допомоги був доставлений у травмпункт, де після обстеження, лікувався у травматологічному відділенні.

        Таким чином, факт каліцтва ОСОБА_5 під час відрядження, а отже - виробничої травми, знайшов своє підтвердження.

         Незважаючи на те, що ОСОБА_5 на той час займав посаду інженера по охороні праці, складати акт про нещасний випадок на виробництві мав не він у зв’язку з отриманою травмою та госпіталізацією. Це питання мало вирішуватися керівництвом підприємства, тому відсутність такого акта не спростовує факта виробничої травми, а говорить про халатне відношення до цієї події керівництва Іллінецького АТП-10541, що порушило подальші права соціального захисту, гарантовані ст.46 Конституції України, заявника.

        А оскільки ці права ОСОБА_5 були порушені керівництвом Іллінецького АТП-10541, на місці якого зараз створене ПрАП « Іллінецьке АТП-10541», суд вважає вказану заявником причину пропуску строку звернення в суд поважною, тому даний строк необхідно поновити.

       І, таким чином, задоволити заяву повністю.

        На підставі  наведеного  та керуючись ст..ст.208-215, 256-259, 72 ЦПК України; Конституцією України, суд

                                                          В И Р І Ш И В:

Заяву задоволити. Поновити ОСОБА_5 строк звернення до суду з цією заявою.

          Встановити юридичний факт , що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав виробничу травму, а саме: закритий медіальний перелом шийки лівого стегна зі зміщенням уламків у результаті нещасного випадку-падіння на слизькій дорозі в м. Вінниця, будучи там проїздом та доїжджаючи у м. Київ у відрядження.

         На рішення протягом 10 днів з часу його проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Суддя:В. С. Марчук