Справа № 2-а-723/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17 травня 2011  року

Суддя  Літинського районного суду Вінницької області Сільченко О.В. розглянувши  в залі суду в смт. Літині  справу за   позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України у Літинському  районі Вінницької  області  про визнання неправомірною   бездіяльність суб»єкта владних  повноважень  та  про  зобов»язання  вчинити  дії  щодо  нарахування  та  виплати недотриманої  пенсії;

В С Т А Н О В И В;

          28.04.2011 р.  цей  позов  заявлено  до суду.

          В позовній заяві позивач зазначила, що є дитиною війни. Їй відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний  захист війни»,  повинна  виплачуватись  щомісячна  грошова  допомога у вигляді  надбавки  до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком. Нарахування і виплату   30% надбавки  проводить управління пенсійного фонду України у Літинському  районі,  однак  дана надбавка   всупереч  встановленого Закону  їй протиправно не виплачувалася і  не виплачується, а  тому позивач у  позові  вимагає  позов  задовільнити, зобов»язавши  відповідача  нарахувати та  виплатити,  починаючи  від 28.10.2010р. вказану  надбавку.

              16.05.2011 року відповідач до суду направив  своє заперечення-пояснення на дану  позовну заяву, в якому заперечив проти позову ОСОБА_1 та вважає його безпідставним та необгрунтованим з наступних міркувань:

          Позивач  належить до категорії «Діти війни». Вимоги позивача  стосуються  недоплаченої  щомісячної  соціальної  державної  допомоги  до пенсії з 28 жовтня 2010 року.

          Відповідно  до  ст.6  ЗУ «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне страхування»від 09.07.2003 року  непрацездатні  громадяни, крім пенсійних  виплат із  системи  пенсійного  забезпечення,  мають  право  отримувати  доплати,  надбавки  та  підвищення  до  зазначених  виплат,  додаткову  пенсію  за  рахунок коштів, визначених  законодавством.

          В  початковій  редакції ст..6 ЗУ «Про  соціальний  захист  дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-1У щомісячне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються  на 30%  мінімальної  пенсії  за  віком.

          Відповідно  до ч.2 ст.95 Конституції України  виключно Законом України  про  державний  бюджет  визначаються  будь-які  видатки  держави  на  загальносуспільні  потреби,  розмір  і цільове  спрямування  цих  видатків.

          Згідно п.п.3, 4 ст.22 Бюджетного  кодексу  України, управління  отримує  бюджетні  призначення  шляхом їх  затвердження у Законі «Про Державний   бюджет України»чи  рішення про  місцевий  бюджет. Статтею 23 Бюджетного кодексу України  передбачено,  що  управління  Пенсійного  фонду  може  здійснювати  з  бюджету  будь-які  бюджетні  зобов»язання  та  платежі  лише  за  наявності  відповідного  бюджетного  призначення,  які  встановлюються  Законом  про Державний  бюджет. Реалізація  нормативних  приписів  і  пенсійних  програм  здійснюється  шляхом  фінансування  пенсійних  виплат  за рахунок  чітко визначених  прибутковою  частиною  бюджету  Пенсійного  фонду.

          Забороняється  використання  коштів  Пенсійного  фонду  на  цілі,  не  передбачені Законом «про  загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування».

          Відповідно до п.12 ст.7 ЗУ «Про Державний  бюджет України  на 2007  рік було  зупинено  дію  ст..6 ЗУ «Про соціальний  захист  дітей  війни»,  з  урахуванням ст..111 цього Закону.

          11 липня 2007  року Конституційний Суд України  оприлюднив  прийняте 09.07.2007 року  рішення у справі №6-рп/2007,  за  конституційним  поданням 46  народних  депутатів України  про  конституційність  зокрема п.12 ст.71, ст.111 ЗУ «про Державний  бюджет України на 2007 рік» щодо  встановлення підвищення «дітям  війни» та визнав  відповідні  положення зазначених  статей  такими,  що  не  відповідають Конституції України.

          Таким  чином, із 01 січня 2007  року  по 09 липня 2007  року  підлягали  застосуванню  приписи  статті 111 Закону України «Про Державний  бюджет України на 2007  рік» від 19 грудня 2006  року №489-V,  як  такі,  що прийняті  пізніше  в  часі, у  зв»язку з чим  мали  пріоритет  порівняно  із  спеціальною  нормою- статтею 6 ЗУ «Про  соціальний  захист  дітей війни».

          Після  винесення  рішення Конституційним  судом  України 09.07.2007 року №6-рп/2007,  урядом  не  прийнято  жодного  нормативно-правового  акту,  не  було  виділено  коштів  з  Державного  бюджету України  для цілей,  визначених у ст..6 ЗУ «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  отже  управління Пенсійного  фонду України у Літинському  районі  не  мало  законних  підстав  та фінансування  виплатити  вищезгаданої  надбавки.

          Законом  України «Про Державний  бюджет України на 2008  рік про внесення  до деяких  законодавчих  актів України»було  внесено  зміни  до ЗУ «Про  соціальний  захист  дітей війни». Так  відповідно  до внесених змін,  згідно ст..6 цього Закону дітям  війни (крім тих,  на  яких  поширюється  дія ЗУ «Про статус  ветеранів  війни,  гарантії їх  соціального  захисту) до пенсії  або  щомісячного  грошового  утримання  чи  державної  соціальної  допомоги, що  виплачується  у  розмірі  надбавки,  встановленої  для  учасників  війни.

          Зазначені  зміни набрали  чинності з 1 січня 2008  року.

          Згідно з Рішенням Конституційного суду  від 22.05.2008  року №10-рп/2008 (справа  щодо предмета  та  змісту  закону  про Державний  бюджет України)  зміни  щодо  розміру  пенсії дітям  війни  визнано  такими,  що  не  відповідають  Конституції України (є неконституційними).

Таким  чином, з 1 січня по 22 травня 2008  року  застосуванню  підлягали  приписи ЗУ «Про Державний  бюджет України на 2008 рік про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України».           

Крім того відповідно до ст.4 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням.

          Відповідно  до ст.70 ЗУ «Про Державний  бюджет України  на 201о рік»КМУ  надано  право у 2010  році встановлювати  розміри  соціальних  виплат,  які  відповідно  до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру  мінімальної  заробітної  плати, в абсолютних  сумах у межах  асигнувань,  передбачених  за відповідними  бюджетними  програмами. Такі  статті  про  надання  права Кабінету Міністрів стосовно  соціальних  виплат є у всіх  попередніх Законах України «Про Державний  бюджет на …» лише  змінюється  при цьому порядковий номер статті в ту  чи  іншу  сторону.

          Положення  про  соціальний  захист  дітей  війни  повинні  бути  відображені в  програмах  діяльності  Кабінету Міністрів України, які  схвалюються Верховною Радою України.

          Крім цього ухвалою про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна \словосполучення "мінімальна пенсія за віком", що міститься у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тлумачення терміна \словосполучення "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 19 травня 2009 року №27-у2009 у справі №2-25\2009 Конституційний Суд України установив,що у частині 3 ст.28 Закону №1058-ІУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абзацом 1 ч. 1 цієї статті -, виключно  для  визначення  розміру пенсій,  призначених  згідно з цим  Законом.

          В статті 7 Закону 2195-ІУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни» зазначено,  що  фінансове  забезпечення  державних  соціальних  гарантій,  передбачених  цим Законом, здійснюється  тільки  за рахунок  коштів  Державного  бюджету України.

          Непоширення  мінімального  розміру  пенсії  за  віком,  встановленого  у  абзаці 1 ч.1 ст.28 Закону  №1058-ІУ,  на правовідносини,  що  виникають  на  підставі  інших  законів, крім  цього Закону, дає  підстави  стверджувати  про  наявність  прогалини у  законодавчому  регулюванні  виплати  дітям  війни,  передбачених у ст.6 Закону №2195-ІУ. Ця  прогалина  полягає у  відсутності  механізму  нарахування  мінімальної  пенсії  за віком, на 30%  якої  мають  підвищуватися  дітям  війни  пенсії або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії. Заповнення  прогалин  має  здійснюватись  законодавцем, а  тому  вирішення  цього питання  не належить  до повноважень  Конституційного Суду України.

          Після винесеного  рішення Конституційного суду  України від 22.05.2008  року №10-рп/2008, Кабінетом Міністрів  України 28.05.2008  року  постановлена  Постанова №530 «Про деякі  питання  соціального  захисту  окремих  категорій  громадян».  Тобто є  єдиний нормативно-правового акт, який регулює дане питання.

          Стаття 19 Конституції України  передбачає,  що правовий  порядок  в  Україні  ґрунтується  на  принципах,  згідно  яких  ніхто  не  може  бути  вимушений  робити  те,  що  не  передбачено  законодавством. Одночасно  дана  норма  встановлює,  що  органи  державної  влади  і  органи  місцевого  самоврядування,  їх  посадові  особи  повинні  діяти  в  межах  повноважень  і  способом,  передбаченим  законодавством  України.

          Оскільки  фінансування ст.6  ЗУ «Про  соціальний  захист  дітей війни» проводиться  з  Державного  бюджету,  а  не  з бюджету Пенсійного  фонду,  тому  підстав  для  зобов»язання  управління  Пенсійного фонду  України у Літинському  районі  до  вчинення  дій  по  перерахунок  та  виплаті  щомісячної  суми підвищення  як  дитині  війни  немає.

          Таким  чином ,  на  сьогоднішній  день,  позивачу  виплачується  соціальна  допомога  в  розмірі 49,80 грн.,  виходячи з  розмірів  зазначених п.8 Постанови КМ України №530 від 28.05.2008 року.           

          З урахуванням  наведеного, управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької  області  вважає, що діє  правомірно та в межах  чинного законодавства,  про що свідчить пенсійна  справа,  а  отже  будь-яких  прав, свобод  та  інтересів  позивача  не порушено.

На підставі вищевикладеного просить  відмовити у задоволенні позову позивачеві  ОСОБА_1.

         Дослідивши  докази  в  справі,  суд рахує,  що  позов  слід  задовільнити повністю з таких  підстав.

     Під час  розгляду справи доведено, що  позивач  відноситься  до  соціальної  групи  "дитина  війни"  та  відповідно  до  ЗУ  " Про  соціальний  захист  дітей  війни"  має право  на   одержання   щомісячної   надбавки  до  пенсії  в  розмірі 30%  мінімальної   пенсії  за  віком  з  моменту  набрання  чинності  вказаним  Законом   і  до  дня  припинення  права  на  її отримання. Вказана  надбавка   відповідачем   позивачеві   у  межах   шестимісячного строку  позовної  давності   і  на  час  вирішення справи   в  суді  не  виплачувалася   і  виплачується  не  в  повному  обсязі, тобто  49,80  грн.  хоч  за  Законом  обмежена  бути  не  може.

     Відповідно до  ст.6 ЗУ  " Про   соціальний  захист  дітей  війни",  відповідно до  якої  діти  війни  мають  право  на  отримання  надбавки  до  пенсії  у  розмірі 30%  мінімальної  пенсії   за  віком,   яка  не  може   бути   обмежена  чи  скасована  відповідно до ч.2 ст. 3  вказаного Закону.

     Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ  " Про загальнообов"язкове   державне  пенсійне  страхування  мінімальний   розмір пенсії   за  віком   за  наявності  у  жінок  20  років  страхового стажу  встановлюється  у  розмірі  прожиткового мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність.

     Рішенням  Конституційного Суду України  від  22.05.08 р.  №10-рп/2008  положення  п.41  розділу 2 ЗУ " Про  державний  бюджет  на  2008 рік  та  про  внесення   змін до деяких   законодавчих  актів  України"    щодо  визначення  (зменшення)  розміру  щомісячної  доплати  до  пенсії,  передбаченої Законом , визнано  неконституційними.

    Згідно  ч.2 та ч.3 ст.  22   Конституції України    конституційні  права  гарантуються  та  не  можуть  бути  скасовані,  а  держава  повинна  утримуватися  від   прийняття  будь-яких  актів,  які б   скасовували  чи  звужували  зміст  та  обсяг  існуючих  прав  та  свобод  громадян.

     Відповідно до  п.19 Постанови  Пленуму  Верховного Суду  України №8  від  12.06.2007 р. " Про  незалежність  судової  влади"   не  підлягають  застосування  судами  закони та  інші  нормативно- правові  акти, які  скасовують   конституційні  права  і  свободи  людини  та громадянина,  а також  нові  закони,  які  звужують  зміст  та  обсяг  встановлених Конституцією  України  і  чинними  законами  прав  і  свобод.

      Приймаючи  до  уваги, що  позивачу, як  дитині  війни,  передбачено  довічну     щомісячну законну  надбавку  до  пенсії  в  розмірі  30%  мінімальної  пенсії  за  віком,  яка  обмежена  або  скасована  бути  не  може,  відповідачем   вона   виплачується не  в  повному  обсязі,  тобто 49,80 грн.,  а  не  30 %  мінімальної  пенсії  за  віком,  то    суд  визнає, що   бездіяльність  відповідача  є  протиправною в  частині  не нарахування  та  невиплати  надбавки до  пенсії  в  повному  обсязі,  що   є  підставою   щодо  зобов"язання    відповідача  перерахувати  та  виплатити  позивачеві  пенсію  з  підвищенням   її  на   30%   мінімальної  пенсії  за   віком   з  розміру,  встановленого ч. 1  ст. 28 ЗУ " Про  загальнообов"язкове державне  пенсійне  страхування",  за  шість  місяців  до  дня  звернення  до  суд,  тобто  з 28.10.2010 р.  по  28.04.2011 р.  з  урахуванням   проведених   виплат ,  та  щомісячно  здійснювати  нарахування  і  виплату їй  надбавки  до  пенсії,  передбаченої ст.6   ЗУ  " про  соціальний захист  дітей  війни"  з  розміру,  встановленого ч.1 ст. 28 З " Про загальнообов"язкове  державне  пенсійне  страхування"- 30%  мінімальної  пенсії  за  віком,  починаючи з дня  звернення  до  суду  і  по  день  припинення  такого  права.

      Заперечення  відповідача  про  відповідність   його дій  і  бездіяльності  законові, з  огляду на    проведення  виплати надбавки  на  підставі  Постанови КМ  України  №530  від 28.05.08 р.   у  розмірі  49,80 грн.  спростовуються   вказаними   вище  висновками,   вимогами   ч.2 ст. 3 Конституції  України   про  відповідальність  держави  перед  людиною  за  порушення  її прав, у  тому   числі   через  виконання  судом,  передбачених ч.1 ст.2 КАС  України  завдань, та ч.4 ст. 9 КАС  України  щодо  обов"язку  суду  застосувати  правовий  акт  вищої  юридичної  сили.

             Відповідно  до  ст..  256  КАС  України    негайно  виконуються  постанови  суду  про  присудження виплати пенсій  у  межах  суми  стягнення  за  один  місяць.

Керуючись    ст. 183-2 КАС  України;

П О С Т А Н О В И В:

           Позов     задовільнити  повністю.

           Визнати  бездіяльність    Управління  Пенсійного фонду  України  у  Літинському  районі  протиправною  в  частині  ненарахування  і  невиплати  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.  надбавки  до  пенсії  розміром 30%   мінімальної  пенсії   за  віком,  передбаченої  ст. 6 ЗУ "  Про  соціальний  захист  дітей  війни"  з  розміру,  встановленого  ч.1  ст. 28 ЗУ  "Про загальнообов"язкове  державне  пенсійне   страхування".

           Зобов"язати  Управління  Пенсійного   фонду  України  у Літинському  районі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,  перерахувати   та  виплатити  пенсію  з  підвищенням  її на  30%  мінімальної  пенсії  за  віком  з  розміру,  встановленого  ч.1 ст. 28  ЗУ " Про   загальнообов"язкове  державне  пенсійне  страхування"  за  шість  місяців  до  дня  звернення  до  суду,  а  саме   з  28.10.2010  р.  по  28.04.2011 р.н.  з  урахуванням  проведених  виплат.

           Зобов"язати  Управління  Пенсійного фонду  України  у  Літинському  районі  Вінницької  області    щомісячно  виплачувати  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., передбачену     ст. 6 ЗУ " Про   соціальний  захист  дітей  війни"  надбавку  до  пенсії  розміром 30%  мінімальної  пенсії  за  віком  із  встановленого   розміру   мінімальної  пенсії  за  віком, починаючи   з  дня  звернення  до  суду, тобто  з  28.04.2011р.  і  по  день  припинення  такого права   у  позивача.

        Постанову  допустити  до  негайного виконання  у  межах  суми  стягнення  за  один  місяць.          

Постанова може бути оскаржена до  Вінницького  апеляційного   адміністративного  суду  через Літинський районний суд протягом 10 днів з дня   її  отримання.  

             Постанову надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя:                                                  Сільченко О. В.,