ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2011 року                                                      Справа № 2-2176/11

                                                                           Амур-Нижньодніпровський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:               головуючого судді                                                       Якименко Л.Г.

            при секретарі                                                                Чабан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

          В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилався на те, що суперечки та сварки, які відбувалися між сторонами з різних причин шлюбно-сімейних стосунків, призвели до розпаду сім'ї, з жовтня 2010 року вони однією сім'єю  не проживають, спільного господарства та сімейного бюджету не ведуть, проживають окремо, тому просив  шлюб розірвати.

          Відповідачка проти позову заперечувала, оскільки впевнена, що сім'ю можна зберегти, рішення позивача про розлучення є передчасним та не виваженим.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на позовних вимогах та зазначив, що подружні стосунки між сторонами припинені довгий час, але не проживають однією сім'єю вони з жовтня 2010 року, оскільки позивач пішов із сім'ї та мешкає за іншою адресою. Останні роки спільного проживання дружина  навмисно вчиняла сварки, не цікавилася інтересами їх сім'ї, не приділяла йому належної уваги. За весь час окремого проживання вони не спілкувалися, у позивача покращився стан здоров'я і він вважає, що збереження сім'ї та перебування в шлюбі з відповідачкою  суперечить його інтересам.

          Представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

          Відповідачка  проти позову заперечувала, вбачає за можливе збереження сім'ї, вважає рішення позивача про розірвання шлюбу передчасним та не обдуманим.  

          Представник відповідачки проти позову заперечувала.

          За  клопотанням ОСОБА_2 сторонам був наданий строк для примирення та розгляд справи відкладено.

          20.05.2011 року відповідачка у судове засідання не з'явилася, про день та час судового засідання повідомлена під розписку, яка знаходиться в матеріалах справи, про  причин неявки суду не повідомила. Представник відповідачки ОСОБА_3 надала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи у зв'язку з її відпусткою, але належних доказів не надала.

          Зі згоди позивача  та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

          У судовому засіданні встановлено, що сторони одружені з 27.11.1996 року,  спільних дітей не мають.

          Шлюбно-сімейні відносини між сторонами остаточно припинені з жовтня 2010  року, з цього часу сторони проживають окремо, спільне господарство та сімейний бюджет не ведуть. Позивач пішов із сім'ї та мешкає за іншою адресою. З цього часу сторони подружні стосунки не відновлювали та спроб до примирення не робили.

          За  клопотанням відповідачки сторонам був наданий строк для примирення, протягом якого вони не спілкувалися, ОСОБА_2 не вживала ніяких заходів для відновлення  подружніх стосунків та сімейних відносин.

          На даний час позивач хворіє та за станом здоров'я і за віком бажає належного догляду з боку дружини, з якою припинені подружні стосунки та спілкування.

          Стаття 55 Сімейного Кодексу України передбачає, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

          На думку суду, сім'я сторін розпалася остаточно і відновленню не підлягає, окрім цього, збереження  цього шлюбу носить лише умовний характер та суперечить інтересам позивача, оскільки потребуючи догляду при повній відсутності допомоги та підтримки з боку дружини  він вимушений вирішувати це питання іншим шляхом.

          До заперечень відповідачки проти розірвання шлюбу та її наполягання на бажанні примиритися та відновити подружні стосунки суд ставиться критично, оскільки  за час окремого проживання вона не вживала жодних заходів для збереження сім'ї, за весь час розгляду справи в суді вона також не намагалася спілкуватися з позивачем та обговорити питання відновлення стосунків між ними, окрім цього в судовому засіданні відповідачка також не змогла пояснити яким саме чином вона намагається відновити подружні стосунки з ОСОБА_1. Вказане, на думку суду, свідчить про відсутність у відповідачки щирого та безкорисного бажання зберегти сім’ю.

          Суд вважає, що при таких обставинах сім'ю зберегти неможливо, а шлюб необхідно розірвати.

          Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 210-212, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 СК України суд, -

В И Р І Ш И В:

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 листопада 1996  року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №812, - розірвати.

          Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

          Суддя: