Справа № 2а-341/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

 24.06.2011                                                           смт.Томаківка Дніпропетровської області

               Томаківський   районний   суд   Дніпропетровської  області у складі головуючого судді  Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю позивача,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій посадової особи суб’єкта владних повноважень стосовно складення протоколу, визнання недійсним протоколу, про скасування  постанови  в справі про адміністративне правопорушення та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

      Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 про визнання неправомірними його дій, як  посадової особи суб’єкта владних повноважень, стосовно складення протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 411464 від 14.05.2011 року, визнання недійсним вказаного протоколу, про скасування  постанови  в справі про адміністративне правопорушення  серії АЕ 1 № 213244 від 14.04.2011 р. та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи наступним.  

    14 травня 2011 року він керував автомобілем марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1, в смт.Томаківка по вул.Шосейній Дніпропетровської області та був зупинений вищевказаним інспектором, який є відповідачем по справі, який під час зупинки йому повідомив, що радаром «Беркут»№ 0510101 зафіксована швидкість з якою він рухався, яка становить 82 км/год, а також те, що він порушив встановлену швидкість на 22 км/год, з чим позивач не погодився, оскільки це була темна пора доби    і виміряти було не реально швидкість автомобіля, яку він не перевищував, тобто позивач вважає, що протокол стосовно нього складено безпідставно.

       У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

       Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч і був належним чином повідомлений.  

      Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      Судом по справі встановлено факт, що  14 травня  2011 року відповідачем  було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 411464 відносно позивача  ОСОБА_1, в якому зазначено, що  цього дня о 22.22 годині  останній  керував автомобілем марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1, в смт.Томаківка по вул.Шосейній Дніпропетровської області, та  перевищив швидкість руху, тобто рухався зі швидкістю 82 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001  року, при цьому зазначено, що швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут»0510101.  На підставі вказаного протоколу  14.05.2011 року відповідачем  було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 213244, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та  накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 грн.

       Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки   дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

    Дослідивши та проаналізувавши зміст копії  вищевказаної постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача, та враховуючи те, що вимірювач „Беркут”  не може бути використаний як належний доказ по справі, так як не має функцій фото і кінозйомки,  суд приходить до висновку, що відповідач при складанні постанови, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, наклавши на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, не використав всіх можливих, допустимих законом засобів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та при цьому не достатньо керувався законом і правосвідомістю, у зв’язку з чим не в повному обсязі дослідив та встановив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до винесення неправомірної постанови.      

   Крім того, в постанові про притягнення позивача до адміністративної  відповідальності  відсутні відомості про своєчасне проходження  перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу та відомості про сертифікацію приладу «Беркут»в Україні, а відсутність таких відомостей виключає можливість використання приладу для фіксації порушень ПДР.

      Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

     Але відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а саме, що заміри на приладі «Беркут»належать саме автомобілю позивача.

     Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).   

     Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектор повинен був встановити і довести наявність в діях позивача складу правопорушення, елементами якого є: суб'єкт правопорушення, суб’єктивна і об’єктивна сторони.

     Постанова підлягає скасуванню при наявності в протоколі про адміністративне правопорушення заперечення позивача щодо порушення ним Правил дорожнього руху та відсутності в протоколі пояснень свідків або понятих, суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку позивач письмово зазначив в протоколі, що з викладеним порушенням він не згоден, оскілки рухався зі швидкістю 70 км/год, та при цьому були свідки від яких інспектором не було відібрано пояснення щодо вказаного порушення.  

     Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 411464 від 14.05.2011 р., зокрема, як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України, місцевим  загальним  судам як адміністративним судам підсудні усі  адміністративні  справи з приводу  рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є власне доказом в справі, а не рішенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому у задоволенні даної позовної вимоги щодо скасування протоколу, суд відмовляє.   За таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути  розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.      

       Доводи позивача наведені в позовній заяві не викликають сумніву і судом не знайдено доказів, якими б спростовувалися твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення зазначеного в постанові інспектора ДПС серії АЕ1 № 213244 від 14.05.2011 р. Тому, з урахуванням вищенаведеного, з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України задовольнити і  провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ст.247 КУпАП.

       На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17,  69-72, 86, 102, 158 - 163,  167, 171-2  КАС  України, ст. ст. 14-1, ч.1 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293  КУпАП, Правилами дорожнього руху,  суд-                                                   

ПОСТАНОВИВ:

        Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_2 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 411464 від 14 травня 2011 р .

       Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 213244 від  14 травня  2011 року, винесену  інспектором дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді  штрафу в сумі 300 гривень.  

         Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

       В іншій частині позову відмовити.

       Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_3