2-2231/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 червня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                                        Гирич С.В

при секретарі судових засідань                              Мединській Л.С.

з участю позивача                                                              ОСОБА_2

відповідача                                                                ОСОБА_3

представника третьої особи                                              ОСОБА_4

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи: органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд, -

в с т а н о в и в:

          Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, третьої особи про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Позов мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_3 протягом 2006-2007рр. проживала у цивільному шлюбі в квартирі її батька АДРЕСА_1 За час спільного проживання у них народилася спільна дитина –син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Внаслідок погіршення їхніх відносин, в червні 2009р. відповідач переїхав проживати окремо, а дитина залишилася проживати з нею. З часу припинення фактичних подружніх відносин відповідач перестав цікавитися дитиною, не надавав жодної матеріальної допомоги, не займався вихованням дитини, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню та утриманню дитини. Більше того, відповідач почав її переслідувати погрожуючи у телефонних розмовах та при зустрічах, подавав безпідставні скарги у різні інстанції з приводу її незаконної підприємницької діяльності та незаконної приватизації її батьком квартири. Вона неодноразово зверталася із заявами в правоохоронні органи, однак їй постійно відмовляли у порушенні кримінальної справи відносно відповідача, і лише одного разу притягнули його до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства. Оскільки така поведінка відповідача постійно травмувала психіку дитини, вона звернулася до органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрацію Львівської міської ради про дачу висновку щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав. Не зважаючи на ту обставину, що орган опіки своїм висновком відмовив їй у дачі згоди на позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, і задовольнив заяву відповідача встановивши дні побачення із дитиною батька, вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, а тому є усі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно спільної дитини ОСОБА_5 Просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала, дала аналогічні пояснення вищенаведеним.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснив, що їхні із позивачкою ОСОБА_2 відносини не склалися через конфлікт з її батьком ОСОБА_6, який фактично створив такі умови, що він був змушений покинути свою сім’ю. В той же час вважає, що він не ухилявся від виконання своїх батьківських обов’язків по утриманню дитини, оскільки до 2010р. надавав допомогу дитині у вигляді продуктів харчування, одягу, грошових коштів. Згодом позивач звернулася до нього із позовом про стягнення аліментів. В судовому засіданні даний позов він визнав, однак з вини позивачки виконавчий лист по рішенню суду не поступив по даний час на підприємство, де він працює. Також він не ухилявся від участі у вихованні дитини та побачень з нею, оскільки батько позивачки і сама позивач постійно чинять йому перешкоди у побаченнях з сином. А тому він був змушений звернутися із заявою в орган опіки та піклування про встановлення днів побачень з дитиною. Крім цього зазначив, що він ніколи не переслідував позивача та не погрожував їй у ніякій формі, що підтверджено численними відмовами у порушенні кримінальних справ стосовно нього по заявах позивача.

Вважає, що позивач умисно хоче його позбавити батьківських прав, щоб принизити та позбавити можливості спілкуватися із його дитиною. Крім цього висновком органу опіки та піклування відмовлено позивачу у наданні згоди на позбавлення його батьківських прав, а тому просить у позові відмовити.   

Представник третьої особи органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні позов заперечив, пояснив, що дійсно 18.11.2010р. на підставі звернення позивача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та заяви відповідача ОСОБА_3 про встановлення днів побачень із дитиною, було прийнято висновок №61, яким відмовлено у наданні згоди на позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та визначено дні і години для побачень відповідача з дитиною. Проте у зв’язку із тим, що від попереднього висновку сплило більше шести місяців, ними було повторно розглянуто на засіданні органу опіки питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 на підставі листа суду від 06.05.2011р. Вивчивши представлені документи, відповіді на звернення сторін у Сихівський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області та Львівське міське управління ГУМВСУ у Львівській області, заслухавши пояснення батька дитини про те, що матір всупереч попередньому висновку продовжує чинити перешкоди йому у побаченні із дитиною, пояснення матері, яка не могла вмотивовано пояснити причину своїх дій, орган  опіки та піклування дійшов висновку про недоцільність позбавляти відповідача батьківських прав на дитину. Вказаний висновок він підтримує, вважає, що позивачем не доведено факту ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов’язків, а тому просить у позові відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд відмовляє у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог п.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

У відповідності до вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із свідоцтва про народження (а.с.6), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. і його батьками являються ОСОБА_3 та ОСОБА_7, про що вчинено актовий запис №6625 від 02.11.2007р.

Судом встановлено, що протягом 2006-2007р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали у цивільному шлюбі. Внаслідок глибокого конфлікту, з червня 2009р. ОСОБА_3 переїхав проживати окремо від сім’ї за адресою: АДРЕСА_2 а малолітня дитина ОСОБА_5 залишилася проживати із матір’ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 ствердила, що з часу припинення подружніх відносин, відповідач ОСОБА_3 перестав опікуватися дитиною та брати участь у її вихованні, не забезпечував матеріально, усунувся від виконання батьківських обов’язків, неодноразово її переслідував, що травмувало дитину, а тому вона не може допустити відповідача до дитини, т.я. це негативно впливає на стан здоров’я сина.

Відповідно до вимог ст.164 СК України, батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 в червні 2009р. він залишив сім’ю через тривалий та глибокий конфлікт із батьком позивача. Вважає, що від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини він не ухилявся, оскільки позивач чинить перешкоди у його побаченнях з дитиною. Крім цього зазначив, що до 2010р. надавав допомогу дитині у вигляді продуктів харчування, одягу, грошових коштів, а після звернення позивача із позовом про стягнення аліментів він визнав позовні вимоги та погодився сплачувати аліменти.

Як вбачається із висновку органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації від 18.11.2010р. (а.с.52) на підставі звернення позивача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та заяви відповідача ОСОБА_3 про встановлення днів побачень із дитиною, було прийнято висновок №61, яким відмовлено у наданні згоди на позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та визначено дні і години для побачень відповідача з дитиною в присутності матері дитини, зобов’язано матір дитини не чинити перешкод у зустрічах батька з сином.

В судовому засіданні позивачка визнала, що не виконувала дане рішення органу опіки та піклування, оскільки відповідач негативно впливає на психічний стан здоров’я дитини, дитина його боїться, а тому вона в такий спосіб захищає інтереси дитини. При цьому позивач зазначила, що останній раз батько бачився із сином коли вони проживали сім’єю, тобто декілька років тому.

Ці ж обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6

Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні відмовних матеріалів Сихівського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, на протязі 2010р. відповідач ОСОБА_3 декілька разів звертався у Сихівський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області із заявою про вчинення перешкод позивачем ОСОБА_2 у побаченнях з дитиною. По даних заявах проводилася перевірка по наслідках якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2

Крім цього судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 також в 2010р. зверталася із заявами в Сихівський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 за те, що останній приходить за її місцем проживання та вимагає у неї побачень з сином, але протиправної поведінки у таких  діях відповідача не встановлено.

Як вбачається із висновку органу опіки та піклування –Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 21 від 19.05.2011р. (а.с.112), орган опіки та піклування  не вбачає підстав  для  позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки матір в супереч висновку органу опіки та піклування №62 від 18.11.2010 року не дає можливості бачитися батькові із дитиною, пояснення, чому вона так вчиняє достатньо не мотивує.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено факт ухилення відповідача від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, навпаки   позивач умисно чинить перешкоди відповідачу у здійсненні побачень з сином, відмовляється виконувати рішення органу опіки та піклування про встановлення днів побачень з ОСОБА_5, внаслідок чого відповідач не має можливості виконувати свій батьківський обов’язок. А тому у позові слід відмовити.

Посилання позивачки на те, що вона не надає побачень батькові з дитиною, оскільки відповідач негативно впливає на стан здоров’я дитини, що підтверджується медичним висновком (а.с.10) , не приймається судом, оскільки таке обстеження дитини було після конфлікту батьків між собою в липні 2009 року, скарги на проблеми із здоров’ям дитини записані лікарем із пояснень позивачки,  крім цього   на даний час батько майже два роки не бачиться з дитиною.   

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 224-229 ЦПК України, ст.ст.15,16 ЦК України, ст.164, 165 СК України, суд –

в и р і ш и в:

          В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи: органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені  ст.  294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

          Суддя:                                                                      Гирич С.В