Справа  2-587/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "29" червня 2011 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Кушнірчука Р.О.,

при секретарі                              Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

13 грудня 2010 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1», (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1») та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит в в сумі 5000,00 гривень під 24% річних з кінцевим терміном погашення 12.08.2011 року.

Взяті на себе зобов’язання позичальник не виконує, тому позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 339/гр від 15 серпня 2008 року в сумі 6838,78 гривень, яка складається з : заборгованість по кредиту 4493,96 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом –1641,05 гривень, штраф за пропуск платежів за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків – 730,77 гривень, а також сплачені ним судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 15 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1», (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1») та відповідачем був укладений кредитний договір № 339/гр, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі  5000,00 гривень під 24% річних з кінцевим терміном погашення 12 серпня 2011 року.

Дотепер відповідач неналежно виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на 09 грудня 2010 року перед позивачем утворилася заборгованість за кредитом в сумі 6838,78 гривень, яка складається з : заборгованість по кредиту 4493,96 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом –1641,05 гривень, штраф за пропуск платежів за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків –730,77 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідач стверджував в судовому засіданні про те, що ним частково погашена сума заборгованості, але докази часткового погашення кредиту в судовому засіданні не надава.

Умовами кредитного договору, передбачено обов’язок відповідача щомісячно повертати частинами кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф та пеню.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов’язки з повернення кредиту, відсотків та комісії за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити в заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 88, 169, 208, 209, 212 –215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»заборгованість за кредитним договором № 339/гр від 15 серпня 2008 року в сумі 6838,78 гривень, яка складається з : заборгованості по кредиту 4493,96 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом –1641,05 гривень, штраф за пропуск платежів за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків –730,77 гривень, а також сплачений судовий збір –68,39 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: