Справа № 22ц-2222/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Корніюк А.П.,
суддів: П’єнти І.В., Талалай О.І.
з участю секретаря: Лапко Ю.В.,
позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представників відповідача Дембіцького І.О. та Базелюк І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2222 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про скасування наказів про оголошення догани та зняття надбавки за високі досягнення у праці, скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про скасування наказів про оголошення догани та зняття надбавки за високі досягнення у праці, скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі, вказавши, що вона до 06.07.2010р. працювала на посаді головного бухгалтера на даному підприємстві, а з 07.09.2010р. - начальником планово-виробничого відділу. ОСОБА_1 вказує, що 26.10.2010 року її ознайомлено з наказом №98-ВК про оголошення догани у зв’язку із порушенням трудової дисципліни головним бухгалтером –начальником фінансово-економічної служби, а саме: обов’язків по складенню податкових декларацій з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року та податку на додану вартість за період січня по червень 2010 року, в яких податковим інспектором ДПІ в м. Хмельницькому при співставлення даних р.01.1 «доходи від продажу товарів ( робіт, послуг)»Декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року і р.5 „загальний обсяг поставок» Декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по червень 2010 року, встановлено розбіжність в сумі 311639 грн. Згідно наказу по підприємству №105-ВК від 11.11.2010р. з неї знято надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 30% від посадового окладу з 01.10.2010 року в зв’язку з оголошенням їй догани. Позивачка вважає, що нею не
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Мазурок О.В. Справа № 22ц-2222
Доповідач –Корніюк А.П. Категорія № 51,52
було допущено порушень трудової дисципліни, оскільки вписала в Декларацію суму реалізованої продукції 311639грн. із вказівки директора підприємства і її дії не призвели до негативних наслідків: не збільшено податкові зобов’язання, оскільки продукція є пільговою, і не обкладається податком на додану вартість. Позивачка зазначає, що наказ №105-ВК від 11.11.2010р. щодо зняття надбавки за високі досягнення у праці видано в порушення ст. 147 КЗпП України та на посаді начальника планово-виробничого відділу у неї стягнень не має. ОСОБА_1 також вказує, що наказом №8-ВК від 27.01.2011 року її, начальника планово-виробничого відділу за невиконання трудових обов’язків, зокрема за невжиття заходів по складанню штатного розпису підприємства на 2011 рік з урахуванням усіх посад по підрозділах та категоріях працюючих, в тому числі вакантних, складання якого є обов’язковим, що передбачено вимогами чинного законодавства, а також враховуючи, що це поставило під загрозу дотримання терміну виплату заробітної плати працівників було звільнено, так як до неї уже застосувався захід дисциплінарного стягнення –догана відповідно до наказу №98-ВК, який вона оскаржує в суді. Позивачка зазначає, що на займаній посаді вона не притягалася до дисциплінарного стягнення, а тому і відсутнє систематичне порушення трудової дисципліни.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 квітня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з тих підстав, що судом першої інстанції не було враховано, що при складанні декларації з податку на прибуток Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства за 1-ше півріччя 2010р. вона допустила саме помилку та даний документ також був підписаний і директором підприємства, який знав про той факт, що кошти в сумі 311639грн. на рахунок підприємства не поступили, а вона на час виявлення помилки не була головним бухгалтером, тому не могла подати уточнюючий розрахунок. Апелянт також зазначає, що при прийнятті рішення про накладення дисциплінарного стягнення не було враховано її попередню роботу та тяжкість проступку, і судом не було дано належну оцінку показам свідка ОСОБА_3. Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не було проаналізовано, що вона в грудні місяці 2010р. пропрацювала на підприємстві один день 23.12.2010р. і скласти штатний розпис фактично не могла та складання штатного розпису не входило у її повноваження, адже апелянта не було ознайомлено із новою посадовою інструкцією начальника планово- економічного відділу від 07.10.2010р. і станом на 31.12.2010р. був складений новий штатний розпис економістом ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підтримали і просять її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції .
Представники відповідача апеляцію просять відхилити, а рішення Хмельницького міськрайонного суду залишити без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 309 ч. 1 п.п.1,3 ЦПК України підставами для скасування рішення є неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки було проведено відповідачем із додержанням вимог трудового законодавства, оскільки ОСОБА_1.26.10.2010р. правомірно була оголошена догана за порушення нею при виконанні посадових обов»язків головного бухгалтера, трудової дисципліни, що виразилася у внесенні до Декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010р. коштів в сумі 311639грн., що не відповідало розділам Декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2010р. по червень 2010р. Також, суд першої інстанції виходив з того, що протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівників не застосовуються, а тому з ОСОБА_1 правомірно знято надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 30% і через невиконання позивачкою посадової інструкції, що виразилася не в розробленні та не подачі на затвердження штатного розпису підприємства на 2011р., що потягло нарахування та виплату авансу працівникам ДЕПОП відповідно до штатного розпису за 2010 рік - ОСОБА_1 наказом № 8-ВК від 27.01.2011р. звільнено з займаної посади на підставі п.3 ст.40КЗпП України.
Проте погодитися в повному обсязі з такими висновками суду не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Колегія суддів вважає, що твердження апелянта в частині неправомірності притягнення її до дисциплінарної відповідальності щодо оголошення догани 26.10.2010р. є безпідставними, адже згідно п.2.5. і п.2.16 посадової інструкції головного бухгалтера –начальника фінансово-економічної служби Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства ( а.с. 103 -105) головний бухгалтер зобов»язаний організувати та контролювати своєчасність і правильність складання звітності та забезпечувати на основі даних первинних документів і бухгалтерських записів своєчасне складання бухгалтерської та податкової звітності, подання її за встановленим порядком відповідним органам .
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 06.07.2010р. ОСОБА_1, головного бухгалтера ДЕПОП, було ознайомлено з наказом по підприємству про скорочення чисельності штату та реорганізації на підприємстві, запропоновано посаду начальника планово-виробничого відділу, на що вона погодилася і з 07.09.2010р. почала працювати на даній посаді. Також вірно встановлено, що наказом № 98-ВК від 26.10.2010р. ОСОБА_1 правомірно оголошена догана за неналежне виконання нею посадових обов»язків, що виразилися у внесенні до Декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010р. даних в р.01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»коштів в сумі 311639грн., що не відповідало р.5 «загальний обсяг поставок»Декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2010р. по червень 2010р. Дані обставини справи підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Встановлено, що позивачка не надала суду доказів того, що внесення в Декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010р.ДЕПОП коштів в сумі 311639грн., що не надійшли на рахунок підприємства були виконані нею помилково і саме по вказівці директора.
Також безпідставними є доводи апеляції в тій частині, що судом першої інстанції не було дано належну оцінку показам свідка ОСОБА_3., адже згідно ч.ч.2,4 ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення і результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що підставними є доводи апеляції в частині незаконності наказу №105-ВК від 11.11.201р. про зняття з ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці.
Встановлено, що згідно п. 2.2.1. Інструкції зі статистики заробітної плати ( а.с. 129 -133) надбавка за високі досягнення у праці входить до фонду додаткової заробітної плати. Представниками відповідача в порушення вимог ст.60ЦПК України не доведено ті обставини справи, що надбавка за високі досягнення у праці є саме заходом заохочення і, що наказ № 105-ВК від 11.11.2010р. винесено правомірно, адже Положення про порядок встановлення надбавок за високі досягнення в праці працівникам підприємства (а.с. 101) регламентує лише процедуру встановлення, зменшення та підвищення даних надбавок.
Частиною 2 ст. 147 КЗпП України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Заходами стягнення є догана і звільнення (ч. 1 ст. 147 КЗпП України).
А тому, колегія суддів вважає, що наказ № 105-ВК від 11.11.2010р. про зняття надбавки з ОСОБА_1 за високі досягнення у праці є незаконним та підлягає скасуванню.
На підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 N 9 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів", за передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
Відповідно ч.3 ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Встановлено, що згідно п.2.11 посадової інструкції начальника планово-виробничого відділу начальник ПВВ забезпечує розроблення та затвердження в установленому порядку штатного розпису підприємства на кожний рік, а також контролює правильність та своєчасність внесення змін до штатного розпису протягом року. Колегія суддів вважає, що посилання позивачки в апеляційній скарзі в частині не ознайомлення її із посадовою інструкцією начальника ПВВ не є підставними, адже, ОСОБА_1 будь –яких доказів на підтвердження даного факту як суду першої інстанції, так і апеляційному суду надано не було, а відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 1471, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було враховані вищезазначені положення. Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 по п.3ст.40 КЗпП України, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 в жовтні місяці пропрацювала на посаді начальника планово-виробничого відділу ХДЕПОП 15 днів, а в грудні місяці 2010р. - 1 день (07.09.2010р. призначена на посаду начальника планово-виробничого відділу і з 06.09.2010р. по 10.10.2010р. перебувала у відпустці, з 11.10.2010р. по 26.10.2010р. працювала на даній посаді, а з 27.10.2010р. по 21.12.2010р. перебувала на лікарняному і 23.12.2010р. вийшла на роботу та написала заяву про надання відпустки за власний рахунок з 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 24,25,26 грудня на підприємстві - вихідні дні). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. І встановлено, що представниками відповідача не надано суду доказів того, що не виготовлення саме ОСОБА_1 до 01.01.2011р. штатного розпису призвело до заподіяння шкоди підприємству.
Також, колегія суддів вважає, що при обранні ОСОБА_1 такого виду стягнення, як звільнення, уповноваженим власником органом не було враховано попередню роботу позивача, адже, згідно матеріалів справи, за час попередньої роботи ОСОБА_1 виявила себе як висококваліфікований фахівець, на достатньому рівні володіє питаннями бухгалтерського обліку, про що свідчать почесні грамоти та записи в трудовій книжці ОСОБА_1 (а. с. 11 - 13 ).
Разом з тим колегія суддів вважає, що посилання представників відповідача на відсутність на підприємстві штатного розпису станом на 31.12.2010р. є сумнівними, адже згідно наказу №8-ВК від 27.01.2011р. про звільнення начальника планово-виробничого відділу ОСОБА_1 однією із підстав для звільнення є копія штатного розпису від 30.12.2010р. ( а.с. 61), згідно розрахункових відомостей працівників Хмельницького ДЕПОП за січень 2011р. заробітна плата працівникам виплачувалася із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати в сумі 941грн.
Згідно до ч.ч. 2,3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5грн.70коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 24грн.70коп.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 308, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 квітня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства щодо визнання незаконним та скасування наказу № 105-ВК від 11.11.2010р., скасування наказу №8-ВК від 27.01.2011р. і поновлення на посаді скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення .
Визнати незаконним та скасувати наказ №105-ВК від 11.11.2010р. Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про зняття з ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці.
Скасувати наказ №8-ВК від 27.01.2011р. Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про звільнення начальника планово-виробничого відділу ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника планово-виробничого відділу Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства.
Стягнути із Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на користь держави судовий збір в розмірі 5 (п»ять) грн.70коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 24 (двадцять чотири) грн.70коп., а всього 30(тридцять) грн. 40коп.
В решті рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 квітня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис. Суддя: підпис. Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк