Справа №  2-а-16/2011  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року   смт. Петропавлівка

   Петропавлівський районний  суд, Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

при секретарі: Лукіній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка  в письмовому провадженні матеріали адміністративного позову за заявою ОСОБА_1      до управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі про  визнання неправомірними дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка є постраждалою  внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої  категорії, звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі про  про  визнання неправомірними дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії.

В обґрунтування аозову зазначила, що вона , ОСОБА_2, є громадянином, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, як дитина - інвалід, в зв’язку з чим перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Інвалідність, яка пов’язана з аварією на Чорнобильській ЧАЕС, у визначенні третьої групи, їй було встановлено з 26.10.2006 року. до цього з 05.09.2004 року їй було встановлено другу групу інвалідності. На цей час третю групу інвалідності їй встановлено безстроково.

Починаючи з 31.05.2002 року вона  перебуває також на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області де отримувала пенсію за віком як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по інвалідності.

З 20.06.2008 року вона  отримувала пенсію в зв’язку із втратою годувальника, адже за наданими їй поясненнями представниками пенсійного фонду розмір такої пенсії був значно більшим ніж розмір пенсії громадянам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та третьої групи інвалідності.

В серпні місяці 2010 року мені стало відомо, що відповідач значно занизив належну їй пенсію як громадянину, постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, із встановленням третьої групи інвалідності, пов’язаної саме із Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ст. 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » від 28.02.1991 року їй, як інвалідові, якому експертною комісією встановлено причинний зв’язок між встановленням такої інвалідності та Чорнобильською катастрофою, передбачено виплату пенсії в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» законодавець установив у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу та для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Отже вважає відповідачем не було доплачено на її  користь пенсію за період починаючи з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року на загальну суму 12883 грн.04 коп.

Просить суд визнати відмову управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області  про виплату  на її користь пенсії в розмірі не меншому ніж 6  мінімальних   пенсії за віком  та щомісячної додаткової пенсії за  шкоду заподіяну здоров ’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус   та соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» неправомірною та стягнути з відповідача  недораховану на її користь пенсію в розмірі 12883 грн.04 коп. за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року.

Позивач надала  суду заяву про розгляд справи у її  відсутність.

Представник відповідача  надала суду заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у її відсутність.

В запереченні відповідач зазначає, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, зокрема, по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України наполягає на відмові у задоволенні позову.

Суд з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України.

Позивач кА отримує  пенсію по інвалідності ІІІ групи та додаткову пенсію

Позивачка звертала ся до Петропавлівського УПФ з питання щодо правомірності  отримання нею розміру додаткової пенсії .

Листом від 20.08.2010 року відповідач  надав відповідь, згідно якої позивачу роз’яснено, що йому призначено  пенсію відповідно до норм чинного законодавства.

Суд бере до уваги , що позивач звернувся до суду з позовом 09.12.2011 року і просить визнати відмову відповідача  і стягнути недораховані  суми додаткової пенсії за період з 01.08.2010  року по 01.12.2010 рік

           Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тож позивачка не  пропустила  строк для звернення до суду.

        Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсії.

        Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам III групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, зокрема, по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.   Відповідно до змін до   ст. 50, ст.51  зазначеного Закону, зазначені норми  передбачають , що  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

   Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

      Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року дані зміни до ст. 50, ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи” визнано неконституційними. Тобто з 22.05.2008  відновлена дія ст. 50, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи” в редакції 19.12.1991 року.

     Постановою  Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530,  встановлено, розміри виплат  щомісячної додаткової  пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачу застосуванню підлягає ст.50, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Суд не може взяти до уваги ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень Закону. Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що розмір прожиткового   мінімуму   для   осіб,   які   втратили працездатність,  визначається на момент виплати додаткової  пенсії згідно із  законом  про  Державний  бюджет  України  і  не  може
коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку додаткової пенсії згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період  з 01.08. 2010 року

     У 2010 році прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність відповідно до ст. 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646 від 20.02.2009 року затверджений у наступному розмірі:

- з 01.07.2010 року – 709 грн.;

- з 01.10.2010 року –723 грн.;

 - з 01.12.2010 року –734 грн;

у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу, які втратили працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі:

з 1 січня - 750 гривень,

з 1 квітня - 764 гривні,

з 1 жовтня - 784 гривні,

з 1  грудня - 800 гривень.

     Таким чином суд вважає, що при розрахунку додаткової  пенсії, передбаченої ст.50 та ст. 51, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

      Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку додаткової пенсії згідно ст.50, 51 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з  01.08.2010 року             Суд також вважає, що частковому задоволенню підлягають вимоги в частині
зобов'язання          відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату додаткової пенсії.

Суд виходить з того, що зазначена вимога не відповідає змісту законодавства тому, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, суд не може прийняти рішення щодо захисту прав і інтересів особи на майбутнє.      

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  3, 16, 19 Конституції України, ст. 50, 51,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » керуючись Рішенням Конституційного Суду України   від 22.05.2008 року ст. ст.  159-163 КАС України,-  

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1      до управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі про  визнання неправомірними дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії задовольнити  частково.

Визнати відмову управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області  про виплату  на її користь пенсії в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних несій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності  до ст. ст. 50та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною

     Зобов’язати  відповідача  призначити та виплатити їй пенсію в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності  до ст. ст. 50та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2010 року до зміни чинного законодавства

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.     

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.   

         У разі  прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

Суддя    ОСОБА_3