Справа №: 2-51/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          12 січня 2011 року                                                                                     м. Волочиськ

                                                            Волочиський районний суд

                                                               Хмельницької області в складі:

                                                               головуючого-судді Ніколової С.В.

                                                               при секретарі                  Хрупайло Т.В.

          з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

                          відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди договором купівлі-продажу, визнання транспортного засобу спільним майном подружжя та розподіл майна ,

встановив:

          ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про: - визнання угоди, яка відбулася між нею, позивачкою, та відповідачами про оплатну передачу в користування та розпорядження транспортного засобу —автомобіля ВАЗ 2106, 1995 року випуску, кузов № ХТА 210600ТЗ507051, номерний знак НОМЕР_1, договором купівлі-продажу; - про визнання вказаного транспортного засобу спільним майном подружжя її та відповідача ОСОБА_3; - про розподіл даного майна подружжя в рівних долях, виділивши їй ? частину вартості автомобіля у сумі 11985 грн., що еквівалентне 1500 доларам США, а автомобіль залишити відповідачу ОСОБА_3 В обгрунтування своїх вимог вказувала, що 26.08.1997 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 і під час спільного проживання 27.09.2007 року вони на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, придбали у ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 2106, 1995 року випуску за 3000 доларів США. Згідно цієї довіреності, виданої на її, позивачки, ім'я та відповідача ОСОБА_3 строком на 30 років вони набули право користування цим автомобілем та розпоряджатися ним на свій розсуд. Після розірвання шлюбу 26.10.2010 року ОСОБА_3 забрав даний автомобіль і користувався ним один, хоча, на думку позивачки він є спільною власністю її, позивачки, та ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_4 безпідставно позбавив її права користування цим автомобілем, хоча не заперечує, що спірний автомобіль він відчужив їй та ОСОБА_3 за 3000 доларів США. З цих підстав просила суд задовольнити позов.

          В судовому засіданні позивачка позов підтримала і просила задовольнити її вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

          Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що вказаний автомобіль був придбаний за його особисті кошти, отримані від продажі простих іменних акцій ВАТ “Мотор-Січ” на суму 17500 грн., які були придбані ним в 1994 році, тобто до реєстрації шлюбу з позивачкою, що підтверджується договором купівлі-продажу цінних паперів та актом їх прийому-передачі.

          Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що на підставі довіреності, виданої на ім'я позивачки та відповідача 27.09.2007 року він фактично відчужив відповідачу ОСОБА_3 належний йому автомобіль ВАЗ 2106, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 за 3000 доларів США, однак згодом за проханням останнього скасував цю довіреність.

          Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

          Статтею 328 цього ж Кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Договір купівлі-продажу автомобіля згідно чинного законодавства може бути визнаний укладеним за умови дотримання не лише норм Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 655, 656, 689 цього Кодексу, згідно яких за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, але й дотримання вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1338 (далі - Правила), відповідно до п.п.6-8 яких, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екземенаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції). Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

          Державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто. Перед відчуженням, передачею відчужувані транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку.

          Пунктами 40, 42 зазначених вище Правил передбачено, що зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду. У разі коли транспортний засіб знімається з обліку в зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: “Транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України”.

          Судом встановлено, що спірний автомобіль відповідно до наведених вимог Правил не був знятий з обліку в органах Державтоінспекції, залишався зареєстрованим за ОСОБА_4, заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався. Не надходила така заява і від сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які мали на те повноваження за дорученням від власника автомобіля ОСОБА_4

          Враховуючи наведене, твердження позивачки про те, що за зазначених нею обставин вона та ОСОБА_3 набули у власність на підставі довіреності, виданої ОСОБА_4, спірний автомобіль, є безпідставними і не можуть бути прийняті судом як доказ в підтвердження її вимог.

          Оскільки відсутні правові підстави для визнання угоди —договору купівлі-продажу автомобіля дійсною, то відповідно відсутні і підстави для задоволення вимог позивачки про визнання вказаного автомобіля спільним майном подружжя та його поділу між нею та ОСОБА_3

          Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства щодо визнання договору купівлі-продажу автомобіля таким, що відбувся, суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та пояснення відповідача ОСОБА_4 стосовно відчуження ним вказаного автомобіля відповідачу ОСОБА_3

          Крім того, суд приймає до уваги і ті обставини, що відповідач ОСОБА_4 як власник спірного автомобіля 30.08.2010 року скасував видану ним 27.09.2007 року     довіреність на ім'я позивачки та відповідача ОСОБА_3

          Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 13 ч. 1, 328, 655, 656, 689 ЦК України, п.п. 6-8, 40, 42 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1338, суд-

вирішив:

          В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди договором купівлі-продажу, визнання транспортного засобу спільним майном подружжя та розподіл майна відмовити.

          На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: