гіналом

                                                                                                   Справа № 2а-3475/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                     18 квітня 2011 року  суддя Бабушкінського  районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О.,  розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до   Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку та визнання протиправною бездіяльність відповідача,  зобов'язання виконати певні дії,

В С Т А Н О В И В :

                04.03.2011  року  позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив поновити строк для звернення до суду, визнати не правомірними дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з  2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 року. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що він згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі. Відповідно до ст. 6 цього Закону йому за 2006 та 2007 роки щомісячно повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак дана соціальна допомога відповідачем йому не нараховувалась і не сплачувалась, а з 2008 року сплачувалась у розмірах менших, ніж передбачено законом. Проте, 09.07.2007 року Рішенням Конституційного Суду України  визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким  зупинено дію вказаної норми закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. За ч. 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни »державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами. Ухвалою суду зазначений адміністративний позов в частині вимог за період з 01.01.2006 р. по 03.09.2010 року  включно залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду, в іншій частині вимог за період з 04.09.2010 року  відкрито скорочене  провадження.   

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Встановлено, що  позивач народився  ІНФОРМАЦІЯ_1,  відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни,  що підтверджується відміткою в його пенсійному посвідченні. Позивач є пенсіонером та  перебуває на обліку у відповідача.

Відповідно до ст. 6 зазначеного закону, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01 січня 2006 року.

           На звернення позивача до відповідача про  перерахунок призначеної їй пенсії з її підвищенням на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату, відповідач листом  повідомив її про відсутнсть правових підстав для перерахування та виплати її підвищення до пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, в 2010 році виплата  позивачу підвищення  до пенсії здійснювалася в розмірі  49 грн. 80 коп. щомісячно.

           Доводи відповідача у зазначеній відповіді та запереченні на позов про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії законів про виплату підвищення законами України «Про бюджет»та на регулювання цього питання постановою Кабінету міністрів України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст. 22 Конституції України, за приписами якої при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнанні неконституційними також внесені зміни до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»згідно Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

          У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «Справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України»зазначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).

Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приведений аналіз правових норм дає підстави для висновку, що позивачка має право отримувати щомісячну державну соціальну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з  04.09.2010 року, а  відповідач відповідно зазначеної вище ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до її пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI, в редакції від 23.09.2010 року, встановлені розміри у 2010 році прожиткового мінімуму для осіб соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, дії відповідача щодо виплати позивачці державної соціальної допомоги у нижчому розмірі  - 10 відсотків  є противоправними, а тому відповідач з метою захисту прав  повинен  здійснити відповідний перерахунок та виплатити позивачці підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі – 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зарахувавши здійсненні виплати у розмірі 10 відсотків з 04.09.2010 року по  день розгляду справи –18.04.2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період позивачці у меншому розмірі, ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена, що є достатнім для задоволення вимог позивача, оскільки  відповідачем  виплачується таке підвищення не з власних коштів.  

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., які необхідно стягнути з бюджету м. Дніпропетровська на її користь.

Суд вважає необхідним відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 150 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (із змінами і доповненнями),  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Конституційний Суд України”, ст. ст. 2, 6, 18, 94, 99, 104-106, 183-2  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

             Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку та визнання протиправною бездіяльність відповідача,  зобов'язання виконати певні дії –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 04.09.2010 року до 18.04.2011 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 04.09.2010 року по 18.04.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена їй у цей період.

Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з   бюджету м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 03 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного  суду через Бабушкінський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

         Суддя                                                                       Т.О. Кудрявцева