Справа №2-а-844/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

          15 березня 2011 року                                                                                         м. Вінниця

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Медяна Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,-

Встановив:

14 лютого 2011 року до суду із вищезазначеним адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 у якому просив суд визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 09 серпня 2010 року по теперішній час - протиправними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну -30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 серпня 2010 року, а також нараховувати і виплачувати в подальшому.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач відноситься до цієї категорії громадян та відповідно до ст. 6 цього Закону, має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем в повному обсязі дана надбавка не виплачувалась.

Відповідач позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що при визначені права на пенсію керується Законом України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV, від 18.11.2004 року, а порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачений порядок нарахувань та виплати підвищень до пенсій.

Суддя, за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини та докази справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

          Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх в сукупності, вважаю, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією посвідчення (а.с. 5)

Ухвалою суду від 18 лютого 2011 року позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду, в порядку ст. 100 КАС України, залишені без розгляду.

Згідно відповіді Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці, позивачу було відмовлено у здійсненні даного перерахунку та виплати пенсії (а.с. 3, 4).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З 01 січня 2008 року згідно закону від 28.12.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та п. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність.

Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, тобто - положення п. 28 розділу 11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визнані незаконними, неконституційними з зазначенням у п. 6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов'язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01  листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»- оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює дані правовідносини.

Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»- не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Оскільки держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, тобто відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин, тим самим діяв протиправно.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Вирішуючи питання про те, за який період позивачу слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд виходить з того, що позивач має право на отримання пенсії з урахуванням підвищення 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»в межах строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Так як позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 14 лютого 2011 року, то перерахунок та виплату йому пенсії слід здійснити з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року, тобто, по день звернення до суду з адміністративним позовом.

Судом встановлено, що позивачу, як дитині війни, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено довічну щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка в силу ст. 22 Конституції України обмежена або скасована бути не може.

Тому, суд дійшов до переконливого висновку, що порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тобто, слід зобов’язати відповідача нараховувати та щомісячно виплачувати передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 15 лютого 2011 року і по день припинення права на таку допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача слід присудити 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2 КАС України, -

Постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни –задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці, щодо нарахування і виплати несплаченої ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року –протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її до 30-ти % мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року та провести відповідні виплати з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 15 лютого 2011 року по день припинення права на таку допомогу.

В задоволенні іншої частини позову –відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 01 грн. 70 коп.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання її копії через Замостянський районний суд м. Вінниці до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: