№ 1-95/08
ВИРОК
Іменем України
07.02. 2008 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді |
Підпалого В.В. |
при секретарі |
Прилуцькій Н.М. |
за участю прокурора |
Нідзельської О.О., |
захисника |
адвоката ОСОБА_1 |
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Краматорська Донецької області, гр-на України, українця, освіта вища, не одруженого, працюючого експедитором, маючого на утриманні мати - інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого-
- вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.07.1999 року за ст. ст. 140 ч. 2, 141 ч. 2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі;
- вироком Жовтневого місцевого суду м. Запоріжжя від 25.09.2001 року за ст. 140 ч. 2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі;
- вироком Московським районним судом м. Харкова від 21.04.2004 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 04.02.2005 року умовно-достроково на 5 місяців 22 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, будучи раніше судимим 29.07.1999 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст. ст. 140 ч. 2, 141 ч. 2 КК України 1960 року на 2 років позбавлення волі, 25.09.2001 року Жовтневим місцевим судом м. Запоріжжя за ст. 140 ч. 2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі, 21.04.2004 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 04.02.2005 року умовно-достроково на 5 місяців 22 дні, та маючи не зняту та не погашену встановленому законом порядку судимість, знову вчинив злочин.
Так, 02.03.2006 року, приблизно о 21 год. 40 хв. ОСОБА_2. знаходячись у залі Палацу спорту, який розташований на Спортивній площі, 1 в м. Києві, де на той час проходив святковий концерт, присвячений Дню земляцтва м. Києва та Київської області, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до столу, та, скориставшись неуважністю потерпілого, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме шкіряну барсетку вартістю 800 грн., в якіх знаходились диктофон «Олімпус» вартістю 370 грн., калькулятор «Касіо» вартістю 50 грн., а всього майна на загальну суму 1 220 грн., після чого з викраденим залишив місце злочину.
Підсудний ОСОБА_2. під час судового засідання свою вину у вчиненні злочинів, що йому інкримінується, визнав частково, а саме він не заперечуючи факт викрадення речей потерпілого, зауважив, що даний злочин не довів до кінця так як не зміг розпорядитися викраденим, зазначив, що щиро кається у тому, що взяв речі потерпілого, свої дії оцінив негативно, і дав в судовому засіданні наступні показання.
Так, ОСОБА_2. показав у судовому засіданні, що він не заперечує, що дійсно 02.03.2006 року, приблизно о 21 год. 40 хв. знаходячись у залі Палацу спорту, який розташований на Спортивній площі, 1 в м. Києві, де на той час проходив святковий концерт, присвячений Дню земляцтва м. Києва та Київської обл., скориставшись тим, що за ним ніхто, на його думку, не спостерігає та неуважністю потерпілого, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме шкіряну барсетку та пішов до виходу. У гардеробі він взяв свій верхній одяг і коли вже хотів виходити, то був затриманий працівниками міліції та двома чоловіками, які вказували на нього та говорили, що він викрав у з них барсетку. Не заперечував зазначену у обвинувальному висновку кількість і вартість викраденого майна. Свої дії оцінив негативно, зазначив, що усвідомив свій вчинок.
Разом з тим, винність ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_3 під час досудового слідства від 11.03.2006 року, які були дослідженні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України та з яких вбачається, що 02.03.2006 року, приблизно о 20 год. 00 хв. він приїхав на святкування Дня земляцтва в Палаці спорту на Спортивній площі, 1 в м. Києві. Під час фуршету на арені він поставив свою барсетку з документами під стіл. Через деякий час йому якийсь чоловік з їхнього гурту сказав, що якийсь молодий чоловік забрав його барсетку з підлоги. Він почав шукати того чоловіка і пішов на вихід. При виході з Палацу спорту він побачив того чоловіка, який тримав у руці його барсетку. Поряд стояли працівники міліції, до яких він і звернувся з приводу затримання злочинця. Від працівників міліції він дізнався, що прізвище злочинця ОСОБА_2. (а.с. а.с. 24-25);
- показаннями свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні з яких убачається, що 02.03.2006 року він з дружиною приїхав на святкування Дня земляцтва в Палаці спорту на Спортивній площі, 1 в м. Києві. Під час фуршету у залі Палацу спорту він помітив за святковим столом незнайомого чоловіка, який віг себе дуже впевнено. Через деякий час у його знайомого ОСОБА_3 викрали барсетку і він попроси допомогти знайти її. Приблизно через 10-15 хв. вони разом з ОСОБА_3 наздогнали чоловіка вже на виході з Палацу спорту та за допомогою працівників міліції затримали його;
- показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що 02.03.2006 року він в складі слідчо- оперативної групи, приблизно о 21 год. 50 хв. виїхав до Палацу спорту на Спортивній площі, 1 в м. Києві, звідки було отримано повідомлення, що вчинена крадіжка особистих речей гр-на ОСОБА_3та що злочинця затримано. По прибуттю на дану адресу, в кімнаті міліції Палацу спорту він побачив злочинця, який назвався ОСОБА_2. Потерпілий ОСОБА_3 та його товариш були також там. В руках у ОСОБА_2 був кульок темного кольору, в якому знаходилась барсетка. ОСОБА_3, вказуючи на ОСОБА_2, говорив, що той викрав у нього барсетку. В присутності понятих був складений відповідний протокол. В барсетці було багато документів на ім'я ОСОБА_3, диктофон, що ще було в барсетці, він не пам'ятає, так як цз моменту події пройшло багато часу. Також зазначив, що ніяких зовнішніх тілесних ушкоджень у підсудного не було;
- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що 02.03.2006 року він ніс службу по охороні громадського порядку в Палаці спорту на Спортивній площі, 1 в м. Києві, де в той день проходив концерт, присвячений Дню земляцтва м. Києва та області. Приблизно в 21 год. 30 хв. він побачив, що до виходу з Палацу спорту, біжить раніше незнайомий йому чоловік, який, звертаючись до нього і вказуючи на чоловіка, який якраз виходив з Палацу спорту, кричав, що той викрав у нього барсетку. Він, на виході з Палацу спорту затримав чоловіка, у якого дійсно згодом вилучили барсетку потерпілого. Де саме знаходилась барсетка він не пам'ятає, так як це події давнього часу, але начебто в кульку. Затриманого, який назвався ОСОБА_2. доставили до кімнати міліції в приміщенні Палацу спорту. Потім приїхала слідчо-оперативна група, якій передали затриманого;
- даними, які містяться у протоколі усної заяви про злочин ОСОБА_3 від 02.03.2006 року і з яких убачається, що він 02.03.2006 року біля 21 год. 45 хв. в Палаці спорту на Спортивній площі, 1 в м. Києві невідома особа заволоділа його особистими речами (а.с. 5);
- даними, які містяться у протоколі явки з повинною ОСОБА_2 від 02.03.2006 року, і з якого убачається, що у біля 21 год. 45 хв. в Палаці спорту на Спортивній площі, 1 в м. Києві він взяв барсетку невідомого йому громадянина (а.с. 7);
- даними, які містяться у протоколі огляду та вилучення від 02.03.2006 року та фототаблицею до нього (а.с. а.с. 18-19);
- речовими доказами по справі ( а.с. а.с. 20-21 ).
Оцінюючи зазначене та усі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 185 ч. 2 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна.
Доводи ОСОБА_2 про те, що він не зміг довести злочин до кінця, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються показаннями свідків у справі та наведеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою та з яких убачається, що майно ОСОБА_2. викрав знаходячись на арені Палацу Спорта, а затриманий був лише через деякий час на виходу із Палацу Спорта, після того як вийшов з арени, отримав одяг у вестибюлі,тобто на протязі тривалого часу мав змогу розпорядитись викраденим майном.
Обставин, які пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;
- особу ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, працював, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні мати - інваліда 2 групи, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.
На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2, і призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_2 слід обраховувати починаючи з 25.11.2007 року, зарахувавши до нього період затримання ОСОБА_2 з 11.03.2006 року по 14.03.2006 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.
Речові докази у справі - барсетку, диктофон «Олімпус», калькулятор «Касіо», документи, чотири зв'язки ключів, що знаходяться на відповідальному зберіганні потерпілого ОСОБА_3, - залишити йому же- за належністю, як власнику.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни утримання під вартою та утримувати його у Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Суддя В.В. Підпалий