Справа № 2-а-73 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року Рівненський районний суд
Рівненської області (як адміністративний суд) в особі:
судді Красовського О.
при секретарі Хрусюк Л.
з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1., ОСОБА_2
з участю представників відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом
ОСОБА_3 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання рішення нечинним, -
встановив:
Позивач звернувся з позовом до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання рішення нечинним.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що восени 2005 року звернувся із письмовою заявою до Олександрійської сільської ради про виділення земельної ділянки під забудову. Олександрійська сільська рада рішенням № 327 від 22 березня 2006 року надала позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 132 орієнтовною площею 0,15 га в урочищі „Млин" для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель запасу в с Олександрія Рівненського району. Однак, після переобрання сільського голови та обрання нового складу депутатів сільської ради, рішенням Олександрійської сільської ради № 11 від 05 травня 2006 року відмінено рішення № 327 від 22.03.2006 року, яким надано позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під забудову. Позивач вважає рішення № 11 від 05.05.2006 року незаконним, таким, що порушує його права; зазначає, що оспорюване рішення не ґрунтується на вимогах законодавства. Позивач просить суд визнати нечинним рішення Олександрійської сільської ради № 11 від 05.05.2006 року в частині скасування рішення № 327 від 22.03.2006 року щодо надання позивачеві дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 132 орієнтовною площею 0,15 га в урочищі „Млин" для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок запасу в с Олександрія Рівненського району Рівненської області.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, пояснив про обставини, описані вище.
Представники відповідача позов не визнали і пояснили, що рішення Олександрійської сільської ради № 11 від 05.05.2006 року прийняте в інтересах громади, і грунтується на законі. А тому просять відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті ч.3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач восени 2005 року звернувся із письмовою заявою до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про виділення йому земельної ділянки під забудову. Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області розглянула на сесії заяву, та рішенням № 327 від 22 березня 2006 року надала позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 132 орієнтовною площею 0,15 га в урочищі „Млин" для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель запасу в с Олександрія Рівненського району Рівненської області.
Рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 11 від 05 травня 2006 року відмінено рішення № 327 від 22.03.2006 року, яким надано позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під забудову. В рішенні зазначено, що попереднє рішення сільської ради № 327 від 22.03.2006 року відміняється в зв'язку з порушенням ст. ст. 2; 3; 4; 10 п. 1; 16 п. 5; 26 пп. 1, 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", регламенту сесії сільської ради, ст. 13 Конституції України, права приватної власності членів громади на землю згідно ст. 81 Земельного Кодексу України.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд вважає, що оспорюване рішення не ґрунтується на вимогах законодавства.
Зокрема, ст. ст. 2; 3; 4; 10; 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначають поняття та загальні положення про місцеве самоврядування, а ст. 26 цього ж Закону визначає питання виключної компетенції сільських рад. Рішення № 327 від 22.03.2006 року не суперечить також вимогам ст. 13 Конституції України щодо здійснення органом місцевого самоврядування - Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області повноважень власника землі територіальної громади.
Щодо посилання відповідачем у вказаному рішенні на ст. 81 Земельного Кодексу України, то слід відмітити, що рішенням № 327 від 22.03.2006 року земельна ділянка позивачеві у власність не передавалась, а був наданий лише дозвіл на складання проекту землеустрою, що в подальшому передбачало або могло бути підставою для надання земельної ділянки у користування за цільовим призначенням.
Земельна ділянка № 132 в урочищі „Млин", як зазначено в рішенні № 327 від 22.03.2006 року, належить до земель запасу, що не суперечить, відповідно до положень ст. 19 ЗК України, використовувати її для житлової та громадської забудови.
У відповідносгі до ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень визначених ЗК України.
Припинення прав на землю, в тому числі права користування земельною ділянкою, передбачено лише з підстав, зазначених в ст. 141 ЗК України, а примусове припинення прав на земельну ділянку, як це передбачено ст. 143 ЗК України здійснюється лише в судовому порядку.
Стаття 155 ЗК України проголошує, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною її земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Суд звертає увагу також на наступні обставини.
05.05.2006 року був затверджений регламент діяльності Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, п.5.5. якого дозволяв сесії сільської ради скасовувати своє рішення або рішення ради попереднього скликання, яке суперечить інтересам громади, чи прийняте з порушенням законну. Однак, рішення № 327, яке надало позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 126, було прийняте 22 березня 2006 року, тобто раніше дня прийняття та затвердження нового регламенту Олександрійської сільради Рівненського району Рівненської області.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Регламент Олександрійської сільської ради, що затверджений 05.05.2006 року, є актом, що носить нормативний характер для певного кола осіб, та встановлює процедуру ведення сесії, організацію її роботи, зокрема, і з питань відміни попередніх рішень, якщо вони суперечать законодавству або прийняті з порушенням процедури. Пункт 5.5. вказаного регламенту передбачає дві підстави можливості скасування попереднього рішення:
· рішення суперечить інтересам громади;
· рішення прийняте з порушенням закону.
Відповідач не зазначає, яким саме інтересам громади суперечить постановлене рішення, що скасовується; якими критеріями слід визначати інтереси громади; яким чином узгоджуються ці критерії з послідуючими рішеннями сесії сільської ради про надання цих же земельних ділянок іншим громадянам.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 пояснив, що розробка
технічної документації щодо відведення земельних ділянок в урочищі „Млин" за рахунок земель запасу с Олександрія Рівненського району Рівненської області проводилася не один рік. Щодо зауважень головного лікаря Рівненської районної СЕС, то межі санітарної зони мали бути погоджені з головним санітарним лікарем України. Ця робота вже проводилася, були попередні домовленості про зміну санітарних меж урочища, проте до часу прийняття рішення № 327 відповідь не була отримана.
Суд зважає, що з наданої схеми розподілу земельних ділянок взагалі не вбачається, чи стосується письмове зауваження головного лікаря Рівненської районної СЕС саме земельної ділянки, яка була виділена позивачеві. Крім того, така форма письмового зауваження не є приписом. Також при погоджені проекту індивідуальної забудови та отриманні дозволу на початок будівельних робіт санепідеміологічна служба має можливість та право висунути свої технічні умови щодо плану індивідуальної забудови, які б враховували всі санітарні норми, що діють в будівництві та є обов'язковими для виконання.
Отже, заявлений позов є законним і обґрунтованим.
З відповідача підлягають до стягнення судові витрати, виходячи з положень статтей 89, 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6; ч.1 ст. 18; ст.ст. 69-72; ч.ч. 1, 2 ст. 90; ч.1 статті 91; ст.ст. 158-163 КАС України; ст.8 Конституції України; ст. ст, 152, 154 ЗК України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задоволити.
Визнати нечинним рішення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 11 від 05.05.2006 року в частині скасування рішення № 327 від 22.03.2006 року щодо надання позивачеві, ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 132 орієнтовною площею 0,15 га в урочищі „Млин" для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок запасу в с. Олександрія Рівненського району Рівненської області.
Стягнути з Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_3 03 грн. 40 коп. - судові витрати.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга
на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених КАС України, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.