19.04.2011

Справа № 2-1956/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бойко О.М.,

при секретарі Карпенко І.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и в :

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 18 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики на суму 180 000,00 грн. На підтвердження укладення договору та факту отримання відповідачем грошових коштів 18 червня 2009 року ОСОБА_2 була написана письмова розписка, згідно якої він зобов’язаний повернути ОСОБА_3 у повному обсязі в строк до 20 липня 2009 року, однак в порушення свого зобов’язання він не виконав умов договору позики та гроші не повернув.

Станом на 29.11.2010 року інфляційні витрати становлять суму в розмірі 23220,00 грн., крім того, станом на 29.11.2010 року 3% річних, як плата за користування чужими грошовими коштами становить суму в розмірі 7352,87 грн.

Відповідач в судовому засідання проти позову не заперечував, визнав його у повному обсязі та проти задоволення позовних вимог не заперечував. Пояснив неможливість повернення коштів через їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 18 червня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики на суму 180 000,00 грн.

На підтвердження укладення договору позики та факту отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 180 000,00 грн., ОСОБА_2 була написана письмова розписка від 18.06.2009 року.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.   

У відповідності до ст.1047 ЦК України «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей».

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України «якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

«Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом», що відповідає нормам ст. 625 ЦК України.

Станом на 29.11.2010 року інфляційні витрати становлять суму в розмірі 23220,00 грн., крім того, станом на 29.11.2010 року 3% річних, як плата за користування чужими грошовими коштами становить суму в розмірі 7352,87 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за договором позики обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню сума судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212, 215, 214, ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 509, 525, 526, 530, 625, 1046-1049 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Повні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 180000 гривень, суму 3% річних у розмірі - 7352,87 гривень, суму інфляційних витрат у розмірі 23220 гривень, судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя                                      Бойко О.М.