Справа № 2-236/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Литвинова І.  В. ,

при секретарі –                    Соколенко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжні видання» про визнання договору поруки недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки, укладеного 01 квітня 2008р. нею та ВАТ «Морський транспортний банк”.

       Свої вимоги обгрунтовує тим, що спірний договір поруки нею не підписувався та про його існування вона дізналась під час розгляду справи за позовом ВАТ «Морський транспортний банк» до ТОВ «Молодіжні видання», ОСОБА_2. та ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Під час розгляду даної справи була призначена та проведена судово-почерковознавча експертиза, відповідно до висновку якої підпис від її імені у договорі поруки був виконаний іншою особою. Таким чином, сторонами за договором, було порушені вимоги ч.3 ст.203 ЦК України, якою встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та цей правочин має бути визнаний недійсним.

      Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», який є правонаступником ВАТ «Морський транспортний банк” позов не визнав, посилаючись на те, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 19.03.2010р., яке набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_1. як з поручителя заборгованість по кредитному договору і тому відсутні підстави для визнання договору поруки недійсним.

 Відповідач ОСОБА_2. позов визнав та вважав, що оспорюваний договір є недійсним, оскільки не підписувався ОСОБА_1

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжні видання» в судове засідання представника не направила, про час розгляду справи повідомлена, направила заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як встановлено в судовому засіданні, 01 квітня 2008р. ВАТ «Морський транспортний банк” та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір поруки №678-СК. Пунктом 1.1. договору встановлено, що поручителі зобов»язалися перед кредитором відповідати за виконання ТОВ «Молодіжні видання» своїх обов»язків за кредитним договором №266/К від 01.04.2008р.

Обгрунтовуючи позов, позивач послалась на те, що спірний договір поруки нею не підписувався та про його існування вона дізналась під час розгляду справи за позовом ВАТ «Морський транспортний банк» до ТОВ «Молодіжні видання», ОСОБА_2. та ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Під час розгляду даної справи була призначена та проведена судово-почерковознавча експертиза, відповідно до висновку якої підпис від її імені у договорі поруки були виконані іншою особою. Таким чином, сторонами за договором, було порушені вимоги ч.3 ст.203 ЦК України, якою встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та цей правочин має бути визнаний недійсним.

          Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

          Відповідно до висновку судово-почерковознавчої експертизи № 6924 від 12.01.2010р. підписи від імені ОСОБА_1. зліва від відповідного прізвища на лицевій та зворотній стороні в договорі поруки №678-СК від 01.04.2008р. виконано не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 213-214).

          Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2010р. у справі за позовом ВАТ «Морський транспортний банк» до ТОВ «Молодіжні видання», ОСОБА_2. та ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили, встановлено, що сам факт відсутності волі з боку ОСОБА_1. на момент підписання договору поруки не є обставиною, яка вказує на недійсність цього правочину, оскільки він не визнаний судом недійсним та ОСОБА_1. роз»яснено право на звернення до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених ч.3 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5,6 ст.203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків; правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам їхніх дітей.

Отже, аналізуючи спірні правовідносини, судом встановлено, що позивач спірний договір не підписувала, що свідчить про відсутність її волевиявлення на його укладання, разом з тим, у суду відсутні підстави визнавати оспорюваний договір недійсним в цілому і щодо прав та обов»язків за ним  відповідача ОСОБА_2., який також є стороною за цим договором. Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, необхідно визнати недійсним договір поруки №678-СК від 01.04.2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_2.,  ОСОБА_1. в частині прав та обов»язків за цим договором ОСОБА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» необхідно стягнути судові витрати, понесені позивачем.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 207,203,215,217 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжні видання» про визнання договору поруки недійсним – задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки №678-СК від 01.04.2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_2,  ОСОБА_1 в частині прав та обов»язків за цим договором ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на користь  ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                           І. В. Литвинова