Справа № 1-142/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 10.05.2011 року,  Сихівський   районний  суд м. Львова в складі:

Головуючої   судді – Волоско І.Р., при    секретарі –Левус Д.Т., з участю прокурора –Пуківського Б.В., розглянувши   у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про   обвинувачення

ОСОБА_1 Муталліб огли, 06.03.1969
року народження, уродженця Республіки
Азербайджан, м. Кюрдамир, азербайджанця, гр.
України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, на утриманні
2 неповнолітніх дітей, фізичною особою -
підприємцем, раніше не судимого, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: м.Львів, ОСОБА_2, 61/33,-

            по ст. 172 ч.2 КК України суд, -

ВСТАНОВИВ:

           Підсудний ОСОБА_1, будучи директором ПП «Кавказ», виконуючи організаційно -  розпорядчі   та   адміністративно   -   господарські   функції,   тобто   будучи службовою особою, маючи право приймати на роботу та звільняти з роботи працівників ПП «Кавказ», грубо порушуючи законодавство про працю в лютому 2011 року прийняв на роботу офіціанта кафе-бару ПП «Кавказ», що розташоване по пр. Червоної Калини,  35А в м. Львові,  неповнолітню ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_2,   не  уклавши   з   нею   трудової  угоди,   виплачував заробітну  плату  без  проведення передбачених законодавством  відрахувань внаслідок чого в порушення вимог ст. ст. 2, 74, 253, 254, 255, 257, 258, 258-1 Кодексу  законів про  працю України, ОСОБА_3  позбавлено  наданих законодавством прав, а саме права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, права на здорові та безпечні умови праці, на вирішення колективних трудових конфліктів   /спорів/   у   встановленому   законом   порядку,    на   матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів та інших прав, встановлених законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1 грубо порушив законодавство про працю щодо неповнолітнього, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.172 КК України.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину  визнав повністю та показав, що директором і одночасно власником ПП «Кавказ», являється з 2000 року. Основним видом діяльності підприємства являється громадське харчування, зокрема кафе-бар. Вказане приміщення він орендує по пр. Ч.Калини, 35А в м. Львові. На підприємстві є бухгалтер ОСОБА_4, посудомийниця ОСОБА_5, яка працює приблизно з літа 2010 року, прибиральниця ОСОБА_6, яка працює більше одного року та офіціант ОСОБА_3, яка працює з лютого 2011 року. Йому відомо, що ОСОБА_3 є неповнолітньою, однак скільки саме їй років, не знає. Трудові договори у нього укладені з бухгалтером ОСОБА_7, посудомийницею ОСОБА_7 та прибиральницею ОСОБА_8. Питаннями, з приводу подання звітності у фонди, займається бухгалтер ОСОБА_7. З офіціанткою ОСОБА_3, яка є неповнолітньою, жодних трудових договорів, цивільно-правових угод про надання певних послуг, або інших договорів з приводу працевлаштування на його підприємстві він не укладав. Графік роботи у вказаному кафе-барі для вказаних працівників поставлений наступним чином: кафе-бар працює кожного дня без вихідних з 12 год. до 23 год. Середньомісячний розмір зарплати становить приблизно 1000 гривень, які він надає в кінці кожного місяця. Про отримання зарплати, вищевказані працівники у жодних відомостях не розписуються.

Незважаючи на повне визнання своєї вини підсуднім, його винуватість у вчиненні злочину  стверджується  зібраними по справі  та  оціненими  в сукупності  доказами, а саме:

В судовому засіданні  потерпіла  ОСОБА_3 показала, що в кінці січня на початку лютого 2011 року, з метою пошуку роботи, прийшла в кафе «Кавказ», що знаходиться на пр. Червоної Калини біля заправки «ОККО»в м.Львові. Там, познайомилася з власником вказаного закладу на ім'я ОСОБА_9. Вона запитала, чи є в нього для неї робота офіціанткою, на що він відповів, що зможе прийняти на роботу, але неофіційно, тобто без укладення будь-яких договорів. Крім цього, він повідомив, що їй необхідно буде працювати у даному закладі кожного дня без вихідних з 11 год. до 23. год., при цьому, він буде надавати за кожен відпрацьований день по 50 грн., а також, вона зможе там харчуватися. З огляду на те, що в її сім'ї скрутне фінансове становище, вона погодилася на пропозицію ОСОБА_1. Про отримання грошей від ОСОБА_1, за виконану нею роботу офіціанткою у кафе «Кавказ», ніде не розписувалась. Вказані кошти, він надавав їй в кінці кожного робочого дня на руки.

В судовому засіданні  свідок ОСОБА_10 показала, що її дочка ОСОБА_3, після закінчення школи у 2009 році поступила у Львівський кооперативний коледж економіки і права. Враховуючи те, що навчання є платним, а в сім'ї скрутне фінансове становище ОСОБА_3 підробляла в різних кафе. Також, в кінці січня на початку лютого 2011 року, ОСОБА_3 пішла на роботу офіціанткою у кафе «Кавказ», що знаходиться біля АЗС «ОККО»біля Сихівського моста в м. Львові. На скільки їй відомо, то ОСОБА_3 працює там з 11 год. до 23 год. кожного дня без вихідних. Власником та директором вказаного закладу є особа кавказької національності на ім'я ОСОБА_1. Вказаний чоловік, за день роботи у кафе сплачує ОСОБА_3 приблизно 50 грн. Також їй відомо, що при влаштуванні у кафе «Кавказ», ОСОБА_3 не здавала жодних документів для оформлення її на роботу, а також не підписувала жодних договорів, а тому працює неофіційно.

В судовому засіданні  свідок ОСОБА_4 показала, що приблизно з 2002 року почала працювати у ПП «Кавказ»на посаді бухгалтера. В обов'язки входить ведення бухгалтерського обліку та здача звітності у відповідні фонди. Директором і одночасно засновником підприємства являється ОСОБА_1. Підприємство в основному займається громадським харчуванням, зокрема є кафе по пр. Червоної Калини, 35А в м. Львові. На даний час на підприємстві працевлаштовано 3 осіб, зокрема це вона на посаді бухгалтера, ОСОБА_6, яка працює приблизно один рік на посаді бармена чи прибиральниці та ОСОБА_5 яка працює з 01.03.2011 року на посаді кухаря. Також їй відомо, що в даному кафе є інші особи, які допомагають ОСОБА_1 по роботі, однак, не знає хто саме. Всіма питаннями з приводу прийняття на роботу у кафе займається Ганіев особисто. Графік роботи у вказаному кафе-барі для вказаних працівників крім неї, ОСОБА_1 поставлений наступним чином: кафе-бар працює кожного дня без вихідних з 12 год. до 23 год. Середньомісячний розмір зарплати для працівників становить приблизно 1100 гривень, які вона, або Ганіев надаєють працівникам. Про отримання зарплати, працівники розписуються в ордерах прихідної каси підприємства.

Із інформації №5017/09-12 з управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова від 30.03.2011 року вбачається, що згідно персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж ПП «Кавказ»даних на ОСОБА_3 не подавало /а.с. 11-12/.

          Кваліфікація дій ОСОБА_1-о. по ст. 172 ч. 2 КК України є вірною, оскільки він грубо порушив законодавство про працю щодо неповнолітнього.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує  тяжкість вчиненого злочину; обставинами, пом”якшуючими покараня ОСОБА_1-о. є  повне  визнання вини  та  щире  каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обтяжуючих  покарання обставин  ОСОБА_1-о.  -  судом не встановлено.

Щодо особи винного, то слід врахувати, що ОСОБА_1-о. на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває; по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей.

З врахуванням  обставин справи, особи   ОСОБА_1-о.,  суд вважає за   доцільне  призначити покарання у виді штрафу.

            Керуючись    ст.ст. 323,  324 КПК України суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 МУТАЛЛІБ ОГЛИ визнати  винуватим    та     призначити     покарання по ст. 172 ч.2 КК  України   у  виді  штрафу    в  розмірі    1700 грн. \   100  неоподаткованих мінімумів  доходів громадян /   в  прибуток   держави.

          Запобіжний захід ОСОБА_9 МУТАЛЛІБ ОГЛИ залишити - підписку про невиїзд  - до вступу вироку в законну силу.

          Термін оскарження вироку до Львівського апеляційного суду через районний суд –15 діб з моменту проголошення для учасників процесу, для засудженого в той же строк з часу вручення копії вироку.          

Головуючий

Вирок є оригіналом, виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику та зберігається у крим. справі

№ 1-142/11.