Справа №2а-509/11/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування і виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
09.06.2011р. до суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування і виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, де просить:
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо нарахування і виплати їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в період шестимісячного строку, що передував зверненню до суду, до винесення судом постанови по справі, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично отриманих сум підвищення до пенсії, як дитини війни, з урахуванням положень Закону України "Про державний бюджет України на 2011р.".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, 15.04.1937р.н., відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни", перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006р. їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач у своєму позові посилається, зокрема, на окремі норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, від 22.05.2008р. №10-рп/2008 та від 27.11.2008р. №26-рп, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії. Позивач вважає, що своїми діями відповідач грубо порушує її права, надані та гарантовані їй Конституцією України та чинним законодавством про пенсійне забезпечення.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
01.07.2011р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.14), в яких управління ПФУ з доводами позивача не погоджується та просить в задоволені позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено підвищення пенсії "дітям війни" на 30% мінімальної пенсії за віком, термін "мінімальний розмір пенсії за віком" визначено лише в ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. Крім того, відповідно до прикінцевих положень цього Закону надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. У 2006, 2007 роках управління ПФУ не повинно було виплачувати ніяких надбавок як дитині війни згідно чинного законодавства. Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009р. №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" "дітям війни" підвищення до пенсії виплачується у таких розмірах: з 01 січня 2008р. - 47,00 грн., з 22 травня 2008р. - 48,1 грн., з 1 липня 2008р. - 48,2 грн. та з 1 жовтня 2008р. і до сьогоднішнього часу - 49,8 грн., отже позивач за період з січня 2008р. по червень 2011р. отримала підвищення до пенсії, як "дитина війни", у сумі 2072,20 грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною і тому управління ПФУ діє згідно норм чинного законодавства, тобто його дії не є протиправними.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 із зазначенням статусу "дитина війни" (ар.с.6), лист-відповідь Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про надбавку до пенсії від 04.03.2011р. №736 (ар.с.7), суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1К . народилась 15 квітня 1937 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус "дитини війни".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються "дітей війни" відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає безпідставними. Положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008р. положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які призупиняли дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані неконституційними, тому під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто у 2010 році та на час розгляду справи вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09 грудня 2010р., тобто за період шестимісячного строку, що передував її зверненню до суду, по 01 липня 2011р., тобто по день винесення судового рішення по справі.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09 грудня 2010р. по 01 липня 2011р.
При цьому необхідно врахувати, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус "дитини війни", передбачений ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", повинен обчислюватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме - 2010р., 2011р.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. №2195-IV, ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 грудня 2010р. по 01 липня 2011р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 щомісячне нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 09 грудня 2010р. по 31 грудня 2010р. та з 01 січня 2011р. по 01 липня 2011р. включно, з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА