Справа №1-61/07

ВИРОК

ІМ "ЯМ  УКРАЇНИ

14 травня 2007 року Романівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої   судді       - Кравчук В.П.

при секретарі                  - Багінській В.І.

з участю прокурора     -   Кірічука М.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів     кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроженця та проживаючого с.Корчівка, Романівського району Житомирської області, не працюючого, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не судимого,-

в скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини.

Так, згідно рішення Дзержинського районного суду Житомирської області та виконавчого листа № 2-623 від 26 грудня 2000 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, на користь ОСОБА_2, починаючи з 19.12.2000 року і до її повноліття.

В період з 1.12.2004 року по 01.04.2007 року ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання однієї неповнолітньої дитини, в результаті чого заборгованість по аліментах станом на 1.04.2007 року складає 3975 грн. 07 коп.

ОСОБА_1 ніде не працює, пошуками роботи не займається; будь- якої матеріальної допомоги своїй неповнолітній дитині не надає.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та дав покази по встановлених судом обставинах справи, які наведені вище.

Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується показами потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, що згідно рішення суду  ОСОБА_1 зобов"язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання однієї неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку. Починаючи з грудня 2004 року по теперішній час її колишній чоловік аліменти на доньку не сплачував, так як ніде не працював. Будь-якої іншої матеріальної допомоги для неповнолітньої дитини не надавав.

Свідок ОСОБА_4 - державний виконавець Державної виконавчої служби у Романівському районі, пояснив, що на виконанні у ДВС Романівського району знаходиться виконавчий лист №2-623 від 26.12.2000 року, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі !4 частини всіх видів його заробітку. Починаючи з 1.12.2004 року по 1.04.2007 року ОСОБА_1 не сплачував аліменти, в зв"язку з чим заборгованість по аліментах станом на 1.04.2007 року становить 3975 грн.07 коп. ОСОБА_1 неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів.

Крім вищенаведених доказів вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується також:

-     Рішенням Дзержинського райсуду та виконавчим листом № 2-623 від 26.12.2000 року

про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання

однієї неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1 '4

частини всіх видів його заробітку. ( а.с.5,9)

Згідно подання та довідки-розрахунку, виданих ДВС в Романівському районі, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів заперіодз 1.12.2004 року по 1.04.2007 року становить 3975 грн.07 коп. /а.с. 7, 8/;

·        Із попереджень від 13.12.2005 року, 8.02.2007 року, 5.03.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 попереджався про кримінальну відповідальність за несплату аліментів /а.с. 12-16/;

·        Згідно довідки Романівського районного центру зайнятості від 24.04.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в районному центрі зайнятості як безробітній не перебував та станом на 24.04.2007 року не перебуває /а.с.24/.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст.164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що підсудній скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, постійного місця роботи немає, позитивно характеризується за місцем проживання,   вину в скоєному визнав повністю та щиро розкаюється у вчиненому злочині, частково погасив заборгованість по аліментах, а тому враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням - відповідно до положень ст.75, 76 КК України.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд -ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.164 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Встановити ОСОБА_1 іспитовий строк на один рік.

Відповідно до положень ст.76 КК України покласти на засудженого слідуючі обов'язки:

·        не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·        повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

·        з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за

місцем проживання засудженого.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області

через Романівський райсуд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.