Справа № 2-а-32/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2011 року. Баглійський районний суд  м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

                             судді:                                           Литвинчука В.П.

                             при секретарі:                             Литвиненко Г.Ф.

                             розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську справу за позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  до  Баглійського відділу державної виконавчої служби  Дніпродзержинського міського управління юстиції, Публічного  Акціонерного  Товариства  “Ерсте  Банк”,  ОСОБА_4   про виключення майна з акту опису й арешту, визнання дій державного виконавця протиправними,-

                                                      В С Т А Н О В И В:

                          У квітні 2010 року  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  звернулись  до суду  з позовом   до  Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції,  Публічного  Акціонерного  Товариства  “Ерсте  Банк”,  ОСОБА_4  про виключення майна з опису й арешту, визнання дій державного виконавця протиправними.

                          В обгрунтування пред*явлених позовних вимог  ОСОБА_1 вказав,  що 14 травня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис згідно якого з ОСОБА_4, відповідача, підлягає стягненню 404.875 гривень 36 копійок заборгованості за кредитним договором  від 14 липня 2008 року за рахунок заставленого за іпотечним договором від 14 липня 2008 року житлового будинку  АДРЕСА_1. 20 травня 2009 року Державним нотаріусом було відкрито виконавче провадження. Із постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що єдиним боржником є ОСОБА_4,  відповідач по справі, та стягнення проводиться за рахунок заставленого майна за іпотечним договором від 14 липня 2008 року. Актом державного виконавця  02 липня 2009 року був описаний та арештований будинок  АДРЕСА_1, який належить на праві власності йому, позивачу по справі, та також позивачам по справі: його батьку  ОСОБА_2, матері  ОСОБА_3  та  брату  ОСОБА_4  на праві спільної сумісної власності. У виконавчому написі приватного нотаріуса  у якості боржника вказана лише одна особа —його брат ОСОБА_4, відповідач по справі, та стосовно одного нього виконавчий напис і вчинено. Разом з тим, відповідно до чинного законодавства у разі порушення зобов*язання боржник і поручитель відповідають, як солідарні боржники.  Виконавчим написом нотаріуса були порушені його права: власника на частку у будинку. Стосовно нього та його батьків, як солідарних боржників, виконавчий напис не було вчинено. Вони, як боржники, у виконавчому написі не залучені та стосовно них виконавче провадження відкрито не було. Тому у державного виконавця не було підстав включати до акту опису та арешту весь житловий будинок без виділення частки, яка належить особисто боржнику ОСОБА_4. Державний виконавець повинен був описати лише  ? частину будинку, яка належить боржнику —ОСОБА_4, а не весь будинок. Однак стягнення було звернено на весь будинок. Підставою для покладення відповідальності на нього, позивача, за невиконання зобов*язань його братом, відповідачем, перед банком може бути лише договір поруки. Він же договору поруки з банком не укладав. Ним з банком укладено лише договір іпотеки, який не може замінити договір поруки. Договір іпотеки ним був підписаний та з договором іпотеки він був ознайомлений. Однак з банком він не мав ніяких стосунків. Йому була відома обставина, що його брат ОСОБА_4 уклав з банком кредитний договір. За укладеним іпотечним договором його братом було закладено частину спільної власності, тобто ?  будинку. Тому відповідачі не мали ніяких підстав вчиняти виконавчий напис про будь-яке з нього стягнення. Просить позов задовольнити.

                       Представник позивача вказала, що вимоги позивача обгрунтовані, що позивач з банком договору поруки не укладав та не брав ніяких зобов*язань перед банком за борги свого брата ОСОБА_4. Нотаріус був зобов*язаний вказати у виконавчому написі всіх боржників та накласти арешт лише на  ? частину будинку, яка належить боржнику, ОСОБА_4. Іпотечний договір не замінює договору поруки. Боржник ОСОБА_4 частково платежі вносив. У позивача перед банком немає ніяких зобов*язань тому, що не було укладено договору поруки. За іпотечним договором позивач не відповідає за боргами боржника. Просить позов задовольнити.

                       ОСОБА_3 були дані аналогічні пояснення. Просила суд позов задовольнити.

                       Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився. Подав суду заяву, у якій просив суд розглядати справу у його відсутність. Пред*явлені позовні вимоги підтримує.

                       Представник відповідача,  Публічного  Акціонерного  Товариства  “Ерсте Банк”, пред*явленого позову не визнав та пояснив, що 14 липня 2008 року ОСОБА_4, відповідачем по справі, з банком був укладений кредитний договір згідно якого він отримав кредит у сумі 45.000 долларів США. У забезпечення зобов*язання за кредитним договором позивачами ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_1  14 липня 2008 року, в день укладення ОСОБА_4  кредитного договору та отримання ним  45.000 доларів США, був укладений іпотечний договір. В іпотеку  банку був наданий будинок  АДРЕСА_1 загальною площею 180,5м.кв. Позичальник, ОСОБА_4, порушив умови кредитного договору. Відповідно до договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов*язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення  на предмет  іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог  іпотекодержателя. Виконавчий напис нотаріуса вчинено відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до чинного законодавства державним виконавцем відкрито провадження по справі та складено акт опису й арешту майна: будинку АДРЕСА_1, який належить на праві власності сторонам по справі. Дії державного виконавця відповідають Закону України  “Про виконавче провадження”. Будинок на відповідальне зберігання було передано ОСОБА_3, позивачці. Ними, позивачами, 10-денний строк позовної давності  порушено, який поновленню не підлягає. Державна виконавча служба не відповідає за дії та рішення нотаріуса. Позивачами у пред*явленому позові не вказано у чому конкретно полягають порушення державного виконавця. Державний виконавець виконував рішення іншого органу. У задоволенні позову просить відмовити.

                      Відповідач по справі, представник  Державної виконавчої служби, пред*явленого позову не визнав та пояснив, що виконавче провадження було відкрито згідно виконавчого напису нотаріуса для погашення заборгованості. Було звернено стягнення на заставлене майно: будинок  АДРЕСА_1. Позивачами по справі був укладений договір іпотеки та з укладеним договором вони були ознайомлені. Кредит банком був наданий на весь будинок. Згідно укладеного договору іпотеки кожний член родини віддав своє майно за одного члена родини. Однак  зобов*язання по кредитному договору не виконується. Акт опису й арешту це виконавчі дії. Будинок на відповідальне зберігання було передано ОСОБА_3, позивачці. Позивачами пропущений 10-денний строк позовної давності.  Акт опису й арешту було складено  02 липня 2009 року, а позов до суду пред*явлений у квітні 2010 року. У задоволенні позову просить відмовити.

                    Відповідач по справі, ОСОБА_4 у судове засіданні не з*явився. Подав суду заяву у якій просив суд розглядати справу у його відсутність. Пред*явлений позов визнає.

                    Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

                    Так, із матеріалів цивільної справи вбачається, що 14 липня 2008 року між  Публічним Акціонерним Товариством  “Ерсте  Банк”  та  ОСОБА_4  був укладений  кредитний договір  № 014/14112/3/19879. Згідно укладеного кредитного договору ОСОБА_4 був наданий  кредит у сумі  45.000 доларів США  зі сплатою  14,5 %  річних.

                    У судовому засіданні також було встановлено, що в цей же день, 14 липня 2008 року, у забезпечення виконання зобов*язань ОСОБА_4 за кредитним договором  між  ПАК  “Ерсте  Банк” позивачами  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  з банком був укладений іпотечний договір  № 014/14112/3/19879/1. Предметом іпотеки був будинок  АДРЕСА_1 загальною площею 180,5м.кв. та жилою площею 84,2м.кв., який належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 липня 1994 року.

                    Відповідно до  іпотечного договору:  іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов*язань за  Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна;  у разі порушення основного зобов*язання, умов  Кредитного договору або умов цього Договору  іпотекодержатель  надсилає  іпотекодавцям  письмову вимогу про усунення порушення;  звернення стягнення на  предмет іпотеки здійснюється: у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

                     Іпотечний договір був підписаний сторонами по справі та з іпотечним договором сторони були ознайомлені що і підтвердили у судовому засіданні.

                     Згідно  зі ст. 526  ЦК України  “Зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства”.

                     У судовому засіданні було встановлено,  що позичальником,  ОСОБА_4, були порушені умови кредитного договору. Позичальник припинив виконувати умови кредитного договору щодо повернення кредиту.

                      Із ч.1 ст.33 Закону України  “Про іпотеку” вбачається, що: у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов*язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет  іпотеки.       

                      Відповідно до ч.3 ст.33 вказаного Закону: звернення стягнення на предмет  іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

                      Відповідно до ст. 35 Закону України  “Про іпотеку” іпотекодержателем у зв*язку з невиконанням боржником, ОСОБА_4, умов кредитного договору іпотекодавцям були надіслані повідомлення - вимоги про порушення основного зобов*язання.

                      Згідно зі ст.1 Закону України  “Про іпотеку”:  “Іпотека —вид забезпечення виконання зобов*язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання зобов*язання боржником забезпеченого іпотекою зобов*язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед  іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.”

                     Іпотекою є  застава нерухомого майна.

                     В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов*язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

                     У судовому засіданні було встановлено,  що позивачами  по справі згідно іпотечного договору був заставлений  будинок  АДРЕСА_1 загальною площею 180,5м.кв.

                     Приватним  нотаріусом і був вчинений виконавчий напис стосовно  заставленого будинку у виконання забезпечення зобов*язання —кредитного договору, а державним виконавцем у виконання виконавчого напису було відкрито виконавче  та  02 липня 2009 року складено акт опису та арешту майна: будинку  АДРЕСА_1. Згідно вказаного акту будинок було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3

                   При цьому,  ОСОБА_3 пояснила, що  зобов*язання за кредитним договором не виконуються у зв*язку з тяжким фінансовим станом сім*ї. Ними здійснюються заходи про добровільний продаж будинку, вони притягують грошові  кошти для погашення кредиту та обіцяють оплатити заборгованість за кредитним договором та будуть продовжувати пошук покупців на будинок, щоб повністю закрити кредит.

                    Аналогічні пояснення були надані також  ОСОБА_1.

                    Відповідно до ч.1 ст.88 Закону  “Про нотаріат”:  нотаріус вчиняє нотаріальні написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями —не більше одного року.

                   При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у  їх сукупності, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

                   Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вважає, що судові витрати необхідно покласти на позивача.

                   Керуючись ст .526  ЦК України, Законом України  “Про іпотеку”, Законом України  “Про нотаріат”, ст., ст. 2,6,8,9,69,94,104,159,163  КАС України, суд,-

                                                   П О С Т А Н О В И В:

                              У задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, Публічного  Акціонерного  Товариства  “Ерсте  Банк”, ОСОБА_4  про виключення майна з опису й арешту, визнання дій державного виконавця протиправними --- відмовити.

                             Постанову може бути оскаржено на протязі 10 днів з моменту її оголошення до  Дніпропетровського  апеляційного  адміністративного суду  через  Баглійський районний  суд  м. Дніпродзержинська.

                                   Суддя:                                         /  Литвинчук В.П.  /