КІРОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  м. МАКІЇВКИ

 ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                Справа № 2-575/11

Р  І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

16 травня 2011 року          м. Макіївка

                             Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі

                                                                      головуючої  судді                    Запорожець Т.А.

                                                                      при секретарі                              Бургас Т.А.

                                                                      за участю позивачки                    ОСОБА_1

                                                                      та відповідача                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

          13 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дитини, чим порушує її право на достатній рівень життя.

          У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких пояснила, що вони з ОСОБА_2 знаходились у фактично шлюбних відносинах. Від спільного життя мають дитину –сина ОСОБА_3, який проживає з нею і перебуває на її утриманні, оскільки вони з відповідачем проживають окремо. Відповідач офіційно не працює, проте має неофіційний заробіток. Добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини відмовляється, тому позивачка змушена звернутися до суду. Домовленості з ОСОБА_2 про спосіб виконання його обов'язку по матеріальному забезпеченню дитини як батьком не досягнуто.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на  утримання сина у грошовій формі у розмірі 1/4 (однієї третьої) частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і закінчуючи досягненням дитиною повноліття.

            Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, пояснивши, що він згодний виплачувати аліменти на утримання дитини у встановленому законом порядку та зазначеному позивачкою розмірі. Окрім того пояснив, що з позивачкою вони перебували у фактично шлюбних відносинах, від яких мають сина. Вони мешкають за різними адресами, неповнолітній син перебуває на утриманні позивачки. У добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Він здоровий, працює, на його утриманні немає інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів родини.

          Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.

          ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на початку 2010 року проживали у фактично шлюбних відносинах. Від спільного життя 28 жовтня 2010 року у них народився син –ОСОБА_3, який проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні, оскільки позивачка і відповідач проживають окремо.

            Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

          Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).

               З наданих документів убачається, що відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює. Проте він фізично здоровий, має джерела доходу, у примусовому порядку на його утриманні інші неповнолітні діти й непрацездатні члени родини (утриманці) не перебувають. Зазначені обставини визнані відповідачем у судовому засіданні.

          Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов’язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання сина не досягнуто.

          Згідно з приписами ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

            Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні свого неповнолітнього сина передбачені сімейним законодавством батьківські обов’язки з його утримання, чим порушує права дитини на достатній рівень життя. Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визнає аліменти на утримання дитини у відсотковому співвідношенні –у розмірі однієї четвертої частини від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з її батька –ОСОБА_2

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

          Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215  Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: 86156, м. Макіївка, м-н. «Мирний»АДРЕСА_1, аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини –сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована та мешкає за адресою: 86130, м. Макіївка, сел. Нові Плани, вул. Щорса, буд. 40, щомісяця, починаючи з 13 квітня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

          Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: