Справа №2-268/2007 рік

РІШЕННЯ

іменем України

07    червня 2007 року. Камінь-Каширський районний суд Волинської

області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.

за участю секретаря - Раковець P.M.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну   справу   за   позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  стягнення боргу за договором позики

Особи, які беруть участь у справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

відповідачка: ОСОБА_3

встановив:

8   поданій до суду позовній заяві позивачка зазначає, що 10 січня 2005

року для придбання житлового будинку вона позичила відповідачам 2000 грн.

про що від ОСОБА_2, отримала розписку.

Так як останні шлюб між собою розірвали і між ними виникає спір щодо поділу спільно нажитого майна, вона заявила їм вимогу про повернення боргу. Однак незважаючи на це, ті ухиляються від виконання своїх зобов'язань, що змушує її звертатись до суду.

Просить суд постановити рішення, котрим стягнути з відповідачів в її користь 2000 грн. боргу за договором позики, 120 грн. витрат сплачених адвокату за юридичну допомогу, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю з тих же підстав, які зазначені нею в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю і пояснив суду, що позичені ним у позивачки кошти він перебуваючи з відповідачкою в шлюбі, з відома останньої витратив на придбання житлового будинку. Борг не повернуто через відсутність коштів.

Відповідачка ОСОБА_3. позовні вимоги визнала частково та пояснила суду, що вони з чоловіком перебуваючи у шлюбу позичили в позивачки 350 доларів США, що менше 2000 грн.

Борг не повернуто.

Зважаючи на це просить суд позовні вимоги задовольнити частково.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти    або    інші    речі,    визначені   родовими    ознаками,    а   позичальник

зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Укладення такого договору 10 січня 2005 року між позивачкою і відповідачем на суму 2000 грн. і отримання за ним позичальником обумовленої у ньому суми підтверджено розпискою останнього, як того вимагає ст. 1047 ЦК України.

Строк виконання зобов'язання згаданим договором не встановлювався.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Так як позикодавець таку вимогу заявила в квітні 2007 року, а позичальник у встановлені законом строки її не виконав то виходячи з вимог ст.ст.625, 1050 ЦК України він зобов'язаний сплатити позикодавцеві отриману за договором суму.

Хоча договір позики укладено з відповідачем, позивач заявив позов і до колишньої дружини останнього, виходячи з того, що договір позики відповідачем було укладено в інтересах сім'ї.

Так, ч.3 ст.61 СК України передбачає, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначені кошти були позичені відповідачем для придбання будинку тобто в інтересах сім'ї, що не заперечує відповідачка ОСОБА_3., а тому зазначена сума підлягає стягненню з обох відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_3. не довела суду, що вони для придбання будинку позичали у позивачки гроші в меншому розмірі, а тому суд вважає, її заперечення в цій частині безпідставними.

Враховуючи наведені обставини, суд стягує борг з відповідачів в сумі зазначеній в позові в рівних частках.

Задовольняючи позовні вимоги, суд на підставі ст.88 ЦПК України стягує з відповідачів в користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та витрати на правову допомогу адвоката.

Суд не стягує з відповідачів судовий збір, оскільки вони звільнені від такої сплати, так як є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-21 ЦПК України, ст.ст.625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.61 ч.3 СК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з кожного, а саме з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 по 1 (одній) тисячі гривень боргу за договором позики, по 60 (шістдесят) гривень витрат на оплату правової допомоги адвокату, та по 15 (п'ятнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати

в цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяв про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційних скарг, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.