справа №1-372/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді: Козюренко Р.С.

при секретарі: Франків А.В.

з участю прокурора: Дудинської Т.М.

та підсудного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_1 04 березня 2011 року о 12:00 годині, перебуваючи по АДРЕСА_2 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, помітивши відкриті двері гаражу, шляхом вільного доступу зайшов до вказаного приміщення, звідки викрав саморобний зварювальний пристрій, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 4000 гривень.

Крім того, підсудний 01 квітня 2011 року в період часу з 12:00 год. по 18:00 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження скоби навісного замка, проник у гаражне приміщення, звідки таємно викрав саморобний слюсарний верстат вартістю 1000 гривень, чавунну буржуйку вартістю 300 гривень, швелери в кількості 6 штук загальною вартістю 600 гривень, швелери №6 в кількості 8 штук загальною вартістю 400 гривень, двигун наждак вартістю 400 гривень, лещата вартістю 400 гривень, кутники в кількості 10 штук загальною вартістю 400 гривень, металеві труби в кількості 10 штук загальною вартістю 400 гривень, набір слюсарних інструментів вартістю 200 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю та пояснив, що через важке матеріальне становище, зокрема відсутністю коштів на проживання, у нього виник умисел на викрадення чужого майна з метою отримання грошей для власних потреб. Відтак, 04 березня 2011 року о 12:00 годині, перебуваючи по АДРЕСА_2 помітив відкриті двері в гараж, шляхом вільного доступу, зайшов у гаражне приміщення, звідки викрав саморобний зварювальний пристрій.

Крім того, підсудний 01 квітня 2011 року в період часу з 12:00 год. по 18:00 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, шляхом пошкодження скоби навісного замка за допомогою лопати, проник у гаражне приміщення, звідки викрав саморобний слюсарний верстат, чавунну буржуйку, швелери в кількості 6 штук, швелери №6 в кількості 8 штук, двигун наждак, лещата, кутники в кількості 10 штук, металеві труби в кількості 10 штук, набір слюсарних інструментів. В подальшому, частину викраденого майна реалізував, а гроші отриманні від реалізації витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна та повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства відповідно за ч.1 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше несуджений, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений.

Обставинами, які пом’якшують покарання, суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття підсудної та активне сприяння розкриттю злочину.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що покарання підсудній слід призначити в межах санкцій статей за якими кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Речові докази, а саме: 4 металевих кутники, металевий стіл та металеві лещата (а.с.60-61) –слід залишити потерпілому ОСОБА_2

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області (а.с.64-68) на суму 450,24 гривень - слід стягнути з підсудного.

У відповідності з викладеним та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (один) року позбавлення волі;

- ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі;

Остаточне покарання підсудному визначити з урахуванням положень ст.ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та засудити ОСОБА_1 до позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, навчання або роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

Речові докази, а саме: 4 металевих кутники, металевий стіл та металеві лещата –залишити потерпілому ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області на суму 450,24 гривень (чотириста п’ятдесят гривень двадцять чотири копійки).

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя                                                                                 Козюренко Р.С.