Справа№   2-а-5474/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          31 травня 2001 р.   суддя Корюківського районного суду Чернігівської області –Висоцька Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

           16 травня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист порушеного права на соціальну підтримку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2010-2011 роки по день прийняття рішення по справі, з урахуванням раніше виплачених сум. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року він має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак дана допомога не виплачується, тому він і звернувся до суду з вказаним позовом.

          Судом відкрито провадження у справі, копію ухвали направлено відповідачу. В установлений законодавством строк надав до суду дані про виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно листа позов не визнає вважає, що діє в межах законодавства.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають   задоволенню з наступних підстав.   

Позивач підтвердив обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надавши суду копію пенсійного посвідчення.

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні вищезгаданого Закону, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010 році положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.                        

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення до пенсії підлягають задоволенню за наступний період з 16 листопада 2010 року по  31 травня 2011 року включно, тобто за 6 місяців, які передували зверненню до суду в межах відкритого провадження, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни, повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому в цій частині позов підлягає задоволенню частково, тобто за виключенням вже виплаченого підвищення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області зробити позивачу нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України недоотриману допомогу у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.  

Позивач звільнений від сплати державного мита на підставі ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач має пільги по сплаті державного мита на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито». За таких умов судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163, 183-2  КАС України, суд,-   

                                                             П О С Т А Н О В И В :

           Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.                                                                 

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі  Чернігівської області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»–неправомірними.                     

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі  Чернігівської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 листопада 2010 року по 31 травня 2011 року включно, за виключенням вже виплачених коштів.                     

    Судові витрати віднести на рахунок держави.                 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.   

Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.  

                         Суддя                                                                      В.  Н.  Висоцька