Справа № 2-225/11    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

           17.06.2011 року,     Володарський районний суд Київської області , в складі:

          головуючого судді                               Юзвик М. М.

          при секретарі                                  Поліщук В.М.,

          розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт Володарка справу

за позовом  ОСОБА_1

до    ОСОБА_2

про   визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_3.  Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить: земельна ділянку розміром 4,0027 га. яка розташована на території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області.  За життя, померлий ОСОБА_3 заповіт не складав.  

Позивач  вважає, що має право на спадщину, оскільки є дочкою померлого та єдиними спадкоємцями за першої черги за законом який бажає прийняти спадщину.  

Оскільки спадкодавцем за життя Державний акт на земельну ділянку було втрачено, позивач не має змоги отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса. В зв’язку з даними обставинами позивач змушена звернутися до суду.

ОСОБА_1 просить суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом а саме: земельну ділянку розміром 4,0027 га., яка розташована та території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, вартістю 52278, 40 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.   

Відповідач – ОСОБА_4 позовні вимоги позивача визнав.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Із пояснень позивача, відповідача, та матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про смерть (а.с.11). За життя померлий заповіт не складав. Позивач по справі є дочкою померлого, що стверджено свідоцтвом про народження, яка в 1982 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище  - ОСОБА_5 (а.с. 8).

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, до якого входить: земельна ділянка розміром 4,0027 га., посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №012291 яка розташована та території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, вартістю 52278, 40 коп. (а.с. 13).

Згідно довідки Деркомзему у Володарському районі від 01.03.2011 року № 8365 на ім’я ОСОБА_3 було видано Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №012291, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею 18.12.2003 року за № 264 (а.с.15), проте, спадкодавець за свого втратив Державний акт на право власності на земельну ділянку про що було надруковане в місцевій газеті оголошення (а.с.17).  

Позивач зверталася до державного нотаріуса про з приводу прийняття спадщини, але їй було відмовлено, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що стверджено спадковою справою № 207/2010 року на ОСОБА_3, яка приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 3  Закону України «Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності  та інші речові права на нерухоме майно, набуті  згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою....

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої  наказом Мін’юсту від 03.03.2004 року № 20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме  майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. Встановлене судом вказує, що померлий не встиг отримати названий реєстр.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в разі смерті особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав не нерухоме майно, що набрало законної сили.  

Позивач фактично прийняв спадщину, поскільки вступив у володіння та користування спадковим майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його держаної реєстрації.

Ст. 126 ЗК України вказує, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.  

У відповідності ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч. 1 ЦК України вказує, що спадкоємцями за законом і за заповітом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти  спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно спадкової справи на ОСОБА_6, яка заведена 07.12.2010 року, позивач звертався до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадщини, але в зв’язку з відсутністю оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 088817.

Іншими спадкоємцями є відповідачі по справі, які не претендують на спадщину та не заперечують проти прийняття спадщини позивачем.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, визнання відповідачами пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ч. 5 ст. 3  Закону України „ Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень”, абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами України (затвердженої  наказом Мін’юсту від 03.03.2004 року № 20/5), ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1258, 1261,  1268 ЦК України,  ст.ст. 3, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до   ОСОБА_2 про   визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.  

Встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 4,0027 га., яка розташована та території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, вартістю 52278, 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,  але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть надати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                             М. М. Юзвик