Справа № 2-5/2011

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

                                                                                                                     Справа № 2-5/2010

З А О Ч Н Е  РІШЕННЯ   

20.06.2011 р.                                                                                                 м. Севастополь        

      Балаклавський  районний суду м. Севастополя  у складі головуючого Сафонова В.В., за участю секретаря Новікової Ю.І. у присутності помічника прокурора Балаклавського  р-ну м. Севастополя Сігнаєвської В.В., а також третьої особи ОСОБА_2, розглянув цивільну справу за позовом прокурора Балаклавського р-ну в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних  вимог на предмет спору:  ОСОБА_2  та орган опіки та піклування Балаклавської РДА, до ОСОБА_5 та ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних  вимог на предмет спору, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,                                                                                                  

                                                                    встановив:     

       Прокурор Балаклавського р-ну звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про  визнання договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2004 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, яка діяла від  імені ОСОБА_2  - недійсним.

      Вимоги  мотивовані тим, що спірний  будинок, право власності на яки, за вказаним договором купівлі-продажу, перейшло до ОСОБА_5, належав на праві власності ОСОБА_2 На момент заключення вказаної угоди, остання мала двох неповнолітніх  дітей - ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якої батьки або особи, які їх замініють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній  реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватится від  імені дитини порукою, видавати письмові зобов’зання, останні не звернулися до органів  опіки та  піклування за дозволом на відчуження  будинку, в якому  зареєстровані та проживають діти продавця. На наступний час усі разом  вони зареєстровані та фактично проживають у спірному будинку.

           У судовому засіданні помічник прокурора підтримала позов прокурора в повному  обсязі і наполягала на задоволенні позову у повному обсязі.

           Третя особа ОСОБА_2 суду пояснила, що вона надала довіреність  на  ім’я ОСОБА_5 на відчуження належного їй будинку, в якому вона  зареєстрована та проживає зі своїми двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак а ні вона, а ні ОСОБА_5 не виконали вимог Закону України «Про охорону дитинства»і не зверталися до  органу  опіки та  піклування  за дозволом на відчуження будинку, тому вважає, що договір купівлі-продажу спірного будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2004 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, яка діяла від її імені необхідно визнати  - недійсним.

            Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день і час  розгляду справи повідомлені належним  чином, але, причини їх неявки в судове засідання суд  визнав неповажними, тому як відповідачі н і  з дозволу  прокурора розглянув справу у  заочному порядку.

            Треті особи також не з’явилися в судове засідання, повідомлені належним чином, але не направили до  суду заяв про поважність причин  неявки в судове засідання, тому суд розглянув справу у їх  відсутність.

           Заслухавши пояснення  помічника прокурора та  третьої особи,  дослідивши  та оцінивши надані докази у їх  сукупності, суд вважає, що позов підлягає  повному задоволенню, виходячи  з наступного.

           Судом встановлені таки факти та  відповідні їм правовідносини, яки повинні  регулюватися нормами  цивільного законодавства.

           Судом встановлено, що ОСОБА_2 мала у приватній власності будинок АДРЕСА_1, в якому вона та її неповнолітні діти зареєстровані та проживають на наступний час, що підтверджується відповідними письмовими доказами (а.с. 6, 9-11). За  договором купівлі-продажу  вказаного будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2004 року, ОСОБА_5, на підставі доручення  власника вказаного будинку ОСОБА_2 (а.с.(7) , від її  імені, уклала  договір  купівлі-продажу  спірного будинку з ОСОБА_7, за покупною ціною –10 835 грн. 000 коп., що підтверджується копію вказаного договору (а.с.5).  Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу «Продавець не має малолітніх неповнолітніх  та непрацездатних дітей, правам та інтересам яких цей договір суперечить».

           Однак, у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якої батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній  реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватится від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’зання,  нотаріус, при оформленні договору  не  провірив наявність у  ОСОБА_2,  як у продавця, малолітніх та неповнолітніх дітей, тобто не затребував  дозвіл  органів  опіки та  піклування  на відчуження  будинку,  тому, такий договір купівлі-продажу  будинку  не можна вважати законним, оскільки останній  суперечить  вимогам матеріального  закону «Про охорону дитинства».

     Згідно зі ст. 202 ЦК України   правочин є правомірним, якщо  його недійсність прямо не  встановлена законом або якщо він не  визнаний судом недійсним.

     Відповідно до ст. 203  ч.6 ЦК  України правочин, що  вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

     Виходячи з того, що правочин купівлі-продажу спірного будинку суперечить вимогам Закону, останній повинен бути визнаний  недійсним.

      Згідно зі ст. 215 ч.3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не  встановлена законом, але одна із сторін або інша  заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може  бути  визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

        Таким чином, з наведеного слідує, що правочин повинен бути визнаний недійсним.    

         На підставі ст.ст.  202,  203,  215 ч.3, 216 ч.1  ЦК України,  ст.17 Закону України «Про  охорону дитинства», ст.36- Закону України «Про  прокуратуру», керуючись вимогами ст.ст. 10-11, 27, 60, 88, 212-215, 218,  294-296 ЦПК України, суд,-                                                                        

                                                         ВИРІШИВ:

       Позов  прокурора Балаклавського р-ну в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Сеітьягьяевої Хатіже про  визнання договору купівлі-продажу недійсним -

задовольнити в повному обсязі.

      Визнати договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2004 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, яка діяла від  імені ОСОБА_2   – недійсним.

     Повернути сторони у первісне положення. Повернути у власність ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1, ОСОБА_7 повернути гроші  у сумі - 10 835 грн.

       Стягнути з Сеітьягьяевої Хатіже  на користь держави судовий  збір у сумі  108 грн. 35  коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі -120 грн.

       Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

       Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його прийняв, по письмовій заяві зацікавленої особині.  

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 (десяти) днів із дня одержання його копії.

Головуючий    суддя:          В.В. Сафонов

Головуючий  суддя:                                                                                                 В.В.  Сафонов